ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2004                                       Справа N 33/242

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого                  Остапенка м. І.

суддів:                      Харченка В.М., Чабана В.В.

     у відкритому судовому засіданні за участю представників      

ВАТ “Алчевський              Белах С.С.

металургійний комбінат”

ТОВ “Енерго – Миг”           Кисельов О.Г.

ВАТ “Інгулецький             Грицай С.В., Новіков М.О.

гірничо-збагачувальний

комбінат”

розглянувши касаційну        ВАТ “Алчевський металургійний

скаргу                       комбінат”

на рішення                   від 04.12.03р.

у справі                     № 33/242

господарського суду          Дніпропетровської області

за позовом                   ВАТ “Алчевський металургійний

                             комбінат”

до                           ТОВ “Енерго – Миг”

третя особа                  ВАТ “Інгулецький

                             гірничо-збагачувальний комбінат”

про   стягнення 2 288 грн. 38 коп.

Рішенням  господарського суду Дніпропетровської  області  (суддя

Разіна Т.І.) від 04.12.2003р. у позові відмовлено.

Відкрите   акціонерне   товариство   “Алчевський   металургійний

комбінат”  згадане  рішення вважає таким, що  суперечить  нормам

матеріального  та  процесуального  права,  тому   просить   його

скасувати, а позов задовольнити.

Перевіривши  матеріали справи, заслухавши представників  сторін,

Вищий господарський суд України

                       В С Т А Н О В И В:

Відкритим   акціонерним  товариством  “Алчевський  металургійний

комбінат” заявлено позов до ТОВ “Енерго-Миг” про стягнення 2 288

грн. 38 коп.

До  участі  у  справі  на  правах  третьої  особи  залучено  ВАТ

“Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”.

Обґрунтовуючи  свої  вимоги,  позивач  послався  на  те,  що  на

виконання  договору № 344-1-015/1980 від 10.12.2002р. відповідач

передав  йому  у власність по залізничній накладній  №  45523823

залізорудний  концентрат,  поклавши  виконання  зобов’язання  на

третю особу. Вантаж прибув, зазначає позивач, у справних вагонах

без слідів розкрадань, у зв’язку з чим був виданий без перевірки

ваги, згідно ст. 52 Статуту залізниць ( 457-98-п ) (457-98-п)
        .

При  прийманні  продукції за участю представника  громадськості,

знову   ж   таки  зазначає  позивач,  була  виявлена   недостача

залізорудного концентрату в кількості 32, 3 т., про що  складено

акт  №  1734  від  15.04.2003р.: з урахуванням  норми  природної

втрати та граничного розходження визначення маси нетто, а  також

ваги  порожніх  вагонів нестача склала 17, 18 т., вартість  якої

складає 2 288, 38 грн..

Приймаючи  рішення про відмову у позові місцевий суд  встановив,

що позивач під час приймання продукції порушив вимоги Інструкції

“Про    порядок    приймання   продукції    виробничо-технічного

призначення   і  товарів  народного  споживання  по  кількості”,

затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді  міністрів

СРСР від 15.06.65р. № П-6.

За  вказаних  обставин,  суд дійшов висновку,  що  підстави  для

покладення  на відповідача відповідальності за недостачу  ватажу

відсутні.

Вказаний висновок відповідає чинному законодавству та обставинам

справи.

Враховуючи  викладене,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  п.  1

ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,

Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Рішення   господарського  суду  Дніпропетровської  області   від

04.12.2003р.   залишити  без  змін,  а  касаційну   скаргу   ВАТ

“Алчевський металургійний комбінат” без задоволення.