ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
01.04.2004                                       Справа N 33/242
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого                  Остапенка м. І.
суддів:                      Харченка В.М., Чабана В.В.
 
     у відкритому судовому засіданні за участю представників      
 
ВАТ “Алчевський              Белах С.С.
металургійний комбінат”
ТОВ “Енерго – Миг”           Кисельов О.Г.
ВАТ “Інгулецький             Грицай С.В., Новіков М.О.
гірничо-збагачувальний
комбінат”
розглянувши касаційну        ВАТ “Алчевський металургійний
скаргу                       комбінат”
 
на рішення                   від 04.12.03р.
у справі                     № 33/242
господарського суду          Дніпропетровської області
 
за позовом                   ВАТ “Алчевський металургійний
                             комбінат”
до                           ТОВ “Енерго – Миг”
третя особа                  ВАТ “Інгулецький
                             гірничо-збагачувальний комбінат”
 
про   стягнення 2 288 грн. 38 коп.
 
Рішенням  господарського суду Дніпропетровської  області  (суддя
Разіна Т.І.) від 04.12.2003р. у позові відмовлено.
 
Відкрите   акціонерне   товариство   “Алчевський   металургійний
комбінат”  згадане  рішення вважає таким, що  суперечить  нормам
матеріального  та  процесуального  права,  тому   просить   його
скасувати, а позов задовольнити.
 
Перевіривши  матеріали справи, заслухавши представників  сторін,
Вищий господарський суд України
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Відкритим   акціонерним  товариством  “Алчевський  металургійний
комбінат” заявлено позов до ТОВ “Енерго-Миг” про стягнення 2 288
грн. 38 коп.
 
До  участі  у  справі  на  правах  третьої  особи  залучено  ВАТ
“Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”.
 
Обґрунтовуючи  свої  вимоги,  позивач  послався  на  те,  що  на
виконання  договору № 344-1-015/1980 від 10.12.2002р. відповідач
передав  йому  у власність по залізничній накладній  №  45523823
залізорудний  концентрат,  поклавши  виконання  зобов’язання  на
третю особу. Вантаж прибув, зазначає позивач, у справних вагонах
без слідів розкрадань, у зв’язку з чим був виданий без перевірки
ваги, згідно ст. 52 Статуту залізниць ( 457-98-п ) (457-98-п)
        .
 
При  прийманні  продукції за участю представника  громадськості,
знову   ж   таки  зазначає  позивач,  була  виявлена   недостача
залізорудного концентрату в кількості 32, 3 т., про що  складено
акт  №  1734  від  15.04.2003р.: з урахуванням  норми  природної
втрати та граничного розходження визначення маси нетто, а  також
ваги  порожніх  вагонів нестача склала 17, 18 т., вартість  якої
складає 2 288, 38 грн..
 
Приймаючи  рішення про відмову у позові місцевий суд  встановив,
що позивач під час приймання продукції порушив вимоги Інструкції
“Про    порядок    приймання   продукції    виробничо-технічного
призначення   і  товарів  народного  споживання  по  кількості”,
затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді  міністрів
СРСР від 15.06.65р. № П-6.
 
За  вказаних  обставин,  суд дійшов висновку,  що  підстави  для
покладення  на відповідача відповідальності за недостачу  ватажу
відсутні.
 
Вказаний висновок відповідає чинному законодавству та обставинам
справи.
 
Враховуючи  викладене,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  п.  1
ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Рішення   господарського  суду  Дніпропетровської  області   від
04.12.2003р.   залишити  без  змін,  а  касаційну   скаргу   ВАТ
“Алчевський металургійний комбінат” без задоволення.