ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.04.2004 Справа N 33/227
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка м. І.
суддів: Харченка В.М., Чабана
В.В.(доповідач)
у відкритому судовому засіданні за участю представників
ВАТ “Алчевський Белах С.С.
металургійний комбінат”
ТОВ “Енерго – Миг” Кисельов О.Г.
ВАТ “Інгулецький Грицай С.В., Новіков М.О.
гірничо-збагачувальний
комбінат”
розглянувши касаційну ВАТ “Алчевський металургійний
скаргу комбінат”
на рішення від 02.12.03р.
у справі № 33/227
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом ВАТ “Алчевський металургійний
комбінат”
до ТОВ “Енерго – Миг”
третя особа ВАТ “Інгулецький
гірничо-збагачувальний комбінат”
про стягнення 3 198 грн. 52 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя
Разіна Т.І.) від 02.12.2003р. у позові відмовлено.
Відкрите акціонерне товариство “Алчевський металургійний
комбінат” згадане рішення вважає таким, що суперечить нормам
матеріального та процесуального права, тому просить його
скасувати, а позов задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін,
Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Відкритим акціонерним товариством “Алчевський металургійний
комбінат” заявлено позов до ТОВ “Енерго-Миг” про стягнення 3 198
грн. 52 коп.
До участі у справі на правах третьої особи залучено ВАТ
“Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що на
виконання договору № 344-1-015/1980 від 10.12.2002р. відповідач
передав йому у власність по залізничній накладній № 45523850
залізорудний концентрат, поклавши виконання зобов’язання на
третю особу. Вантаж прибув, зазначає позивач, у справних вагонах
без слідів розкрадань, у зв’язку з чим був виданий без перевірки
ваги, згідно ст. 52 Статуту залізниць ( 457-98-п ) (457-98-п)
.
При прийманні продукції за участю представника громадськості,
знову ж таки зазначає позивач, була виявлена недостача
залізорудного концентрату в кількості 39, 54 т., про що складено
акт № 1806 від 17.04.2003р.: з урахуванням норми природної
втрати та граничного розходження визначення маси нетто, а також
ваги порожніх вагонів нестача склала 26, 64 т., вартість якої
складає 3 198, 52 грн.
Приймаючи рішення про відмову у позові місцевий суд виходив з
того, що позивач в порушення договору прийняв продукцію не на
станції “Комунарськ”, а на станції “Рудня”. Крім того, згідно
відмітки про видачу вантажу по накладній № 45523850 вантаж
залізницею було видано на станції “Комунарськ”, а позивач склав
акт про приймання продукції на станції “Рудня”.
Місцевий суд встановив також, що позивач під час приймання
продукції порушив вимоги Інструкції “Про порядок приймання
продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного
споживання по кількості”, затвердженої постановою Державного
арбітражу при Раді міністрів СРСР від 15.06.65р. № П-6.
За вказаних обставин, місцевий суд дійшов висновку, що підстави
для покладення на відповідача відповідальності за недостачу
ватажу відсутні.
Вказаний висновок відповідає чинному законодавству та обставинам
справи.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
02.12.2003р. залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ
“Алчевський металургійний комбінат” без задоволення.