ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
01.04.2004                                     Справа N 27/414-03               
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого судді   Першикова Є.В.,
суддів              Савенко Г.В.
                    Ходаківської І.П.
 
розглянувши
касаційну скаргу    Державної  податкової інспекції  у  Київському
                    районі м. Харкова
 
на                  постанову       Харківського      апеляційного
                    господарського суду від 10.12.2003р.
 
у справі            №  27/414-03  Господарського суду  Харківської
                    області
 
за позовом          Прокурора  Київського  району  м.  Харкова   в
                    інтересах ДПІ у Київському районі м. Харкова
 
до                  Акціонерного    товариства   закритого    типу
                    “Інтелс”
 
                    Товариства    з   обмеженою   відповідальністю
                    “Знак”
 
про   визнання недійсною угоди
 
За участю представників сторін:
 
позивача – Сліденко А.В., за довіреністю
Горшеніна Ю.О., за довіреністю
 
відповідача – Кондрашин О.Б., за довіреністю
Тітов В.І., за довіреністю
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням    Господарського   суду   Харківської   області    від
23.10.2002р.  (суддя  Мамалуй  О.О.)  відмовлено  в   задоволені
позовних   вимог  Прокурора  Київського  району  м.  Харкова   в
інтересах  ДПІ  у  Київському районі м. Харкова до  Акціонерного
товариства  закритого  типу “Інтелс” та Товариства  з  обмеженою
відповідальністю “Знак”. Визнано недійсною угоду  уступки  вимог
№  63/02-1  від  30.  07.2002 р., укладену між  відповідачами  у
справі, згідно зі ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
Постановою  Харківського  апеляційного господарського  суду  від
10.12.2003р.   (колегія  суддів  І.С.Карабань,   А.Ф.Твердохліб,
О.В.Шевель) апеляційну скаргу АТЗТ “Інтелс” задоволено.  Рішення
Господарського суду Харківської області від 23.10.2003  року  по
справі  №  27/414-03 скасовано. У задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто  з  ДПІ у Київському районі м. Харкова на користь  АТЗТ
“Інтелс”  42, 5 грн. держмита, сплаченого за подання апеляційної
скарги.
 
Державна  податкова  інспекція у Київському  районі  м.  Харкова
звернулася  до Вищого господарського суду України  з  касаційною
скаргою,  в  якій  просить  Постанову Харківського  апеляційного
господарського суду від 10.12.2003р. скасувати та прийняти  нове
рішення,  яким визнати угоду, укладену між АТЗТ “Інтелс”  і  ТОВ
“Знак”, недійсною.
 
Розглянувши    доводи,    викладені   в    касаційній    скарзі,
проаналізувавши  на  підставі  встановлених  фактичних  обставин
справи  правильність  застосування судом норм  матеріального  та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
 
Як    вбачається   з   матеріалів   справи,   30.07.2003р.   між
відповідачами  у  справі  було укладено договір  уступки  вимоги
№  63/02-1, відповідно до умов якого, АТЗТ „Інтелс” уступив  ТОВ
„Знак”   право   вимоги  спирту  харчового,  арештованого   ВДВС
Валківського району Харківської області 01.11.2001р., що витікає
з   рішення   Господарського  суду   Харківської   області   від
01.04.2002р. по справі № 2886/3-12 та наказу господарського суду
Харківської   області   від  15.04.2002р.,   кількістю   2787,45
декалітрів.
 
Як  вбачається  із  матеріалів справи, позовні вимоги  прокурора
стосуються  визнання недійсним договору на підставі  ст.  48  ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
        , яка передбачає, що по недійсній угоді  кожна
із  сторін  зобов'язана повернути іншій стороні все одержане  за
угодою.
 
Відповідно  до  ст.  2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  прокурор,  який
звертається  до  господарського  суду  у  інтересах  держави,  в
позовній  заяві  самостійно визначає, в чому  полягає  порушення
інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту.
 
Із змісту позовної заяви вбачається, що прокурором не визначено,
в   чому   полягає   порушення  інтересів   держави   укладанням
оскаржуваної угоди, та не обґрунтовано необхідність їх захисту.
 
Також,  статтею  2  ГПК  України ( 1798-12  ) (1798-12)
          передбачено,  що
прокурор,  який звертається до господарського суду  в  інтересах
держави,  в позовній заяві вказує орган, уповноважений  державою
здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
 
У  позовній  заяві  таким  органом прокурором  визначено  ДПІ  у
Київському  районі  м.  Харкова  -  орган  державної  податкової
служби.
 
Відповідно  до  ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  державні  органи
мають  право  звертатися до господарського суду у  випадках,  що
передбачені законодавчими актами.
 
Статтею  2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         встановлено, що господарський
суд  порушує справи за позовними заявами Державних органів,  які
звертаються  до  суду  у  випадках,  передбачених  законодавчими
актами України.
 
Відповідно  до  ч. 2 ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
        ,
органи  державної  влади та органи місцевого самоврядування,  їх
посадові  особи  зобов'язані діяти лише  на  підставі,  в  межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
 
Пунктом 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову  службу
в   Україні”  ( 509-12  ) (509-12)
          передбачено,  що  органи   державної
податкової   служби   мають  право   звернення   до   судів   та
господарських  судів з позовами про визнання угод недійсними  та
стягнення на користь держави отриманого за такими угодами.
 
Таким  чином органи державної податкової служби наділені правами
оспорювати угоди, визнання недійсними яких передбачає можливість
стягнення  майна на користь держави, та угоди, які укладалися  з
метою  ухилення від сплати податків, тобто лише  в  межах  своєї
компетенції.
 
Статтями 2, 9, 11 Закону України “Про державну податкову  службу
в  Україні”  ( 509-12 ) (509-12)
         визначено завдання,  функції  та  права
органів державної податкової служби.
 
Вказаними статтями податкова інспекція (позивач у даній  справі)
не   наділена   повноваженнями  щодо  втручання  в  господарську
діяльність підприємств, установ, організацій при укладенні  ними
договорів,  якщо  такі договори не направлені  на  ухилення  від
оподаткування.
 
В  позовній  заяві  прокурора  та касаційній  скарзі  податкової
інспекції  відсутні  посилання  на  те,  що  при  укладенні  або
виконаннў оскаржуваної угоди були допущені порушення податкового
законодавства.
 
З   огляду   на  викладене,  колегія  суддів  вважає   постанову
Харківського  апеляційного господарського суду від  10.12.2003р.
законною  та обґрунтованою, і підстав для задоволення касаційної
скарги не вбачає.
 
Відповідно  до  ст.ст.  85, 111-5 Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         в судовому  засіданні  за  згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
 
Керуючись,  ст.ст.  111-5, 111-9, 111-7,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу  Державної податкової інспекції  у  Київському
районі м. Харкова залишити без задоволення.
 
Постанову  Харківського  апеляційного  господарського  суду  від
10.12.2003р.   у   справі   №  27/414-03   Господарського   суду
Харківської області залишити без змін.