Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.04.2004 Справа N 25/213 пд
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача не з'явились
відповідачів
ТОВ "Торговий дім "ЕМ" присутній
ТОВ "І" присутній
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Державної податкової інспекції у
касаційну скаргу Київському районі м.Донецька
у справі № 25/213пд
на постанову від 21.12.2003р.
Донецького апеляційного Господарського суду
за позовом Державної податкової інспекції у
Київському районі м.Донецька
до ТОВ "І"
ТОВ "Торговий дім "ЕМ"
про визнання угоди недійсною
Державна податкова інспекція у Киівському районі міста Донецька
звернулась до господарського суду Донецької області з позовом про
визнання договору комісії від 17 грудня 2002р. № 121/К/02
укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "І"
(комітент) та Товариством з обмеженою
відповідальністю "Торговий дім "ЕМ" ( далі за текстом ТОВ
"Торговий дім "ЕМ ") недійсного на підставі статті 48 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що
оспорюваний договір укладений з порушенням норм чинного
законодавства, зокрема статей 1, 6 Закону України "Про
зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) (959-12)
.
Рішенням господарського суду Донецької області від 19.08.2003 у
задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на недоведеність
позивачем вимог про невідповідність договору чинному
законодавству.
За апеляційною скаргою державної податкової інспекції Донецький
апеляційний господарський суд переглянув рішення господарського
суду Донецької області в апеляційному порядку та постановою від
21.10.2003р. залишив його без зміни. Суд наголосив, що будь-яких
мотивів та доказів недійсності договору комісії позивач не надав,
з посиланням на те, що фактично податкова інспекція оспорює одну
із угод, укладених комісіонером на виконання договору комісії;
навіть при доведеності недійсності угоди, укладеної комісіонером
із третьою особою, це не може впливати на дійсність договору
комісії. Крім того суд посилається на те, що відповідно до пункту
11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в
Україні" ( 509-12 ) (509-12)
державні податкові органи подають до судів
позови до підприємств, установ, організацій та громадян про
визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів,
одержаних ними за такими угодами; визнання угоди недійсною на
підставі статті 48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
не тягне
за собою таких наслідків, тому у податкової інспекції відсутнє
право на позов про визнання недійсними угод по статті 48
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Державна податкова інспекція у Київському районі міста Донецька
подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на
постанову Донецького апеляційного господарського суду, в якій
просить рішення та постанову у даній справі скасувати,
задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі. У касаційній
скарзі, зокрема, вказується на те, що відповідно до пункту 11
статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"
( 509-12 ) (509-12)
податковий орган не обмежений в праві подавати позови
про визнання угод недійсними на підставі статті 48 Цивільного
кодексу ( 435-15 ) (435-15)
.
Товариство з обмеженою відповідальністю "І" подало до Вищого
господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в яком
просить залишити рішення господарського суду Донецької області від
19.09.2003р та постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 21.10.2003р. без змін, а касаційну скаргу без
задоволення.
Заслухавши доповідь судді та пояснення присутніх в судовому
засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши
наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 111 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція виходить з обставин,
встановлених у даній справі судом першої та апеляційної інстанцій.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ "І"
та ТОВ "Торговий дім "ЕМ " укладено договір комісії від 17 грудня
2002р. № 121/К/02.
Державна податкова інспекція у Київському районі м.Донецька
звернулася з позовом про визнання зазначеної угоди недійсною на
підставі ст. 48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
з посиланням
на те, що оспорюваний договір укладений з порушенням норм чинного
законодавства, зокрема статей 1, 6 Закону України "Про
зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) (959-12)
.
Вищий господарський суд України погоджується з висновком зробленим
апеляційним господарськими судами відносно того, що заявлений
Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Донецька
позов виходить за межі компетенції Державної податкової інспекції.
Приписом статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачено,
що органи державної влади повинні діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб передбачені Конституцією та законами
України.
Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та
правові основи діяльності визначені, зокрема, Законом України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
.
Завданням органів Державної податкової служби в Україні згідно з
вимогами статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в
Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, зокрема, є здійснення контролю за додержанням
податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і
своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів
податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових
доходів, установлених законодавством.
Пунктом 11 статті 10 вищезазначеного Закону ( 509-12 ) (509-12)
передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без
районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані
державні податкові інспекції подають до судів господарських судів
позови до підприємств, установ, організацій та громадян про
визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів,
одержаних ними за такими угодами.
Таким чином, Законом України "Про державну податкову службу в
Україні" ( 509-12 ) (509-12)
передбачена можливість звернення Державної
податкової інспекції до господарського суду з позовами про
визнання угод недійсними в разі стягнення коштів одержаних
суб'єктами господарської діяльності за угодою в доход держави.
Проте, згідно з вимогами статті 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, в разі
визнання недійсною угоди, яка не відповідає вимогам закону, кожна
з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за
угодою. Оскільки позивач згідно чинного законодавства не має права
вимоги про визнання угоди недійсною з такими правовими наслідками,
висновок місцевого та апеляційного господарських судів про
відсутність підстав для задоволення позову є вірним.
Окрім того, апеляційним судом правомірно зазначено, що фактично
податкова інспекція оспорює одну із угод, укладених комісіонером
на виконання договору комісії, проте будь-яких мотивів та доказів
недійсності договору комісії позивач не навів, у зв'язку з чим суд
правомірно зазначив відсутність підстав для визнання спірного
договору недійсним у зв'язку їз порушенням статей 1, 6 Закону
України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) (959-12)
.
Виходячи з викладеного господарський суд Донецької області
рішенням від 19.08.2003 обґрунтовано відмовив в позові.
З огляду на зазначене, рішення господарського суду Донецької
області від 19.08.2003 та постанова Донецького апеляційного
господарського суду від 21.10.2003р. у цій справі відповідають
наведеним нормам законодавства та фактичним обставинам справи у
зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Донецької області від 19.08.2003р. та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
21.10.2003 року у справі № 25/213 пд залишити без змін, а
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському
районі м.Донецька - без задоволення.