ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 01.04.2004                                       Справа N 24/162
 
     Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
                 Добролюбової  Т. В. - головуючого
                 Дроботової  Т. Б.
                 Гоголь Т. Г.
 
за участю представників:
 
позивача         не з'явились  (про час і місце судового засідання
                 повідомлені належно)
 
відповідачів     - А.А.А. - дов. від 11.12.2003 р. (ВАТ "ХХХ")
                 - Б.Б.Б. - дов. від 11.03.2004 р. (ТОВ "YYY")
 
розглянувши  у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ХХХ"
 
на  рішення      від 05.11.2003 р.
 
у справі         № 24/162 господарського суду Запорізької області
 
за позовом       Прокурора H-ського району Запорізької області   в
                 інтересах   держави   в особі H-ської міжрайонної
                 державної податкової інспекції
 
до               - Товариства з обмеженою відповідальністю "YYY"
                 - Відкритого акціонерного товариства "XXX"
 
про   визнання угоди недійсною
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Прокурор H-ського району Запорізької області звернувся до суду з позовом про визнання угоди № 206а/02-08 від 08.11.2002,
укладеної між ТОВ "YYY" та ВАТ "XXX" недійсною на підставі статті 48 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
         як такої, що не
відповідає вимогам закону.
 
Рішенням від 05.11.2003 господарського суду Запорізької області (суддя Т. Пасічник) позовні вимоги задоволено шляхом визнання
недійсною угоди № 206а/02-08 від 08.11.2002 між ТОВ "YYY" та               ВАТ "XXX".
 
ВАТ "XXX" подало до Вищого господарського суду України  касаційну скаргу на рішення від 05.11.2003 господарського суду
Запорізької області, в якій просить рішення у справі скасувати і передати справу на новий розгляд, мотивуючи касаційну скаргу
доводами про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, статей 64, 87 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
У касаційній скарзі, зокрема, вказується на те, що заявнику ні ухвала про порушення провадження у справі, ні інші ухвали, ні
рішення суду у справі не надходили. Про існування даної справи товариство дізналось випадково.
 
Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні представників відповідача, перевіривши
наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Відповідно до статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         підставами для скасування або зміни рішення місцевого
господарського суду або постанови апеляційного господарського суду  є порушення або неправильне застосування  норм
матеріального і процесуального права.
 
Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови
апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, неповідомленої належним
чином про час і місце засідання суду.
 
З наявної у матеріалах справи довідки Запорізького обласного управління статистики вбачається, що ВАТ "XXX" зареєстроване в
м. Я-ськ за адресою вул. P-ська, 99. В бланках своїх документів (заява, довіреність, касаційна скарга (а. с. 96, 97))
товариство також вказує поштову адресу - м. Я-ськ  вул. P-ська, 99.
 
У позовній заяві прокурор H-ського району зазначив адресу     ВАТ "XXX" - м. Я-ськ  вул. P-ська, 99.
В матеріалах справи міститься також опис вкладення у конверт, завірений печаткою поштамту та підписом працівника відділення
зв'язку, який свідчить про надіслання ВАТ "XXX" копії позовної заяви, а отже, останньому було відомо про ініціювання позивачем
судового процесу.
 
Приписи статті 54 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          містять вимогу до позивача зазначати в позовній заяві
найменування сторін та їх поштові адреси. Саме за цими адресами господарським судом і направляються сторонам у справі всі
процесуальні документи. Підтвердженням цього є надання в судовому засіданні касаційної інстанції представником ВАТ "XXX"
копії ухвали про призначення від 27.01.2004  Вищого господарського суду України з відміткою ВАТ "XXX" про отримання, яка
надіслана саме за адресою м. Я-ськ  вул. P-ська, 99.
 
Стосовно посилань заявника на порушення вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України щодо надсилання ухвал про
призначення з повідомленням про вручення, касаційна інстанція зазначає, що у зв'язку з неявкою відповідача, господарський суд
Запорізької області на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          ухвалою від 15.10.2003 відклав розгляд
справи на інший день. При цьому надіслання з повідомленням про вручення ухвал про відкладення розгляду справи вказана
інструкція не вимагає.
 
Враховуючи викладене, а також з огляду на відсутність в матеріалах справи поштового повідомлення, яке б засвідчувало факт
неотримання     ВАТ "XXX" копій судових актів, у касаційної інстанції відсутні сумніви щодо належного повідомлення
господарським судом Запорізької області сторін про час і місце судового засідання, а тому підстав для скасування вказаного
рішення з причини порушення судом норм процесуального права не вбачається.
 
Керуючись статтями 43, пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-5, 111-7, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
Рішення від 05.11.2003 у справі № 24/162 господарського суду Запорізької області залишити без змін, а скаргу ВАТ "XXX" -
без задоволення.
 
Головуючий                                                                                Т. Добролюбова
 
Судді                                                                                                  Т. Дроботова
 
                                                                                      Т. Гоголь