ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.04.2004 Справа N 24/72
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у Токмацької об'єднаної державної
відкритому податкової інспекції Запорізької
судовому засіданні області
касаційну скаргу
на постанову від 05.11.2003 року Запорізького
апеляційного господарського суду
у справі № 24
господарського суду Запорізької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"П"
до Токмацької об'єднаної державної
податкової інспекції Запорізької
області
про визнання частково недійсним податкового
повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача присутній
від відповідача присутні
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.07.2003
року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного
господарського суду від 05.11.2003р, по справі № 24 позов
задоволене, визнане податкове повідомлення-рішення № 0000282302/0
від 31.03.03р. Токмацької ОДПІ Запорізької області в частині
донарахування податку на прибуток у розмірі 2610 грн. і
застосування штрафних санкцій у розмірі 4327,50 грн. недійсним;
стягнуте з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита
і суму 118 грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення
судового процесу.
У касаційній скарзі Токмацька ОДПІ Запорізької області просить
скасувати ухвалену по справі постанову апеляційного суду з мотивів
непогодження з нею, в позові ТОВ "П" відмовити, провадження по
справі припинити. Зазначає, що переказ грошей з рахунку ПП "М" на
рахунок ТОВ "П" є операцією фінансового кредиту. Пп. 7.9.1 п. 7.9
ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не передбачає виключення зі складу валових доходів
підприємства позичальника коштів, залучених у позику, такі кошти
включаються до валового доходу, як доходи від позареалізаційних
операцій. До моменту виникнення права власності у ТОВ} "П" на
квартиру, у перевіряємого підприємства не було права нараховувати
амортизацію з метою зменшення оподатковуваного прибутку. Ґонтар
К.В., який був призначений на посаду директора з 01.04.02р., у
2000р. не мав права підпису акта прийому-передачі як директор ТОВ
"П". У зв'язку з цим відповідач вважає неможливим підтвердження
факту отримання квартири до статутного фонду копією акта
прийому-передачі б/н від 03.11.00р.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені
в ній доводи.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представників
відповідача, які підтримали викладені в ній доводи, заперечення на
касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
рішенні господарського суду першої інстанції та постанові
апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що Токмацькою об'єднаною Державною податковою
інспекції Запорізької області, м. Токмак, була проведена
комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та
валютного законодавства ТОВ "П" за період з 01.01.2001р. по
31.12.2002р., за наслідками якої складений акт від 26.03.2003р.
№ 4-23-022-31222709 (далі - акт перевірки).
В ході проведення перевірки фахівцями Токмацької ОДПІ встановлено:
1. Підприємством в 1 кварталі порушено пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та Наказ № 26 від 24.01.03р. "Про затвердження
податкового роз'яснення щодо порядку відображення в податковому
обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної
фінансової допомоги (позики)" ( v0026225-03 ) (v0026225-03)
. Порушення полягає в
тому, що оскільки пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не передбачено
виключення зі складу валових доходів підприємства-позичальника
коштів, залучених у позику, то такі кошти включаються до валового
доходу, як доходи від позареалізаційних операцій; до валового
доходу не включено суму поворотної фінансової допомоги (позики)
від ПП "М", яка складає 78000 грн. (стор. 11 акта перевірки).
2. В порушення пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
підприємство у 4
кварталі 2001р. та в 1 кварталі 2002р. нараховувало амортизацію на
квартиру, право власності на яку виникло з 11.02.02р., що
підтверджується записом в інвентарбюро КП "А", м. Токмак за № 9317
від 11.02.02р. Згідно п. 29 П(С)БО 7 нарахування амортизації
починається з періоду, наступного за періодом, в якому об'єкт
основних засобів став придатним для корисного використання у
виробничій діяльності.
Завищено амортизаційні відрахування у 4 кварталі 2001р. та в
1 кварталі 2002р. на суму 800 грн.
Ремонт основних засобів в перевіряємому періоді не здійснювався
(стор. 14 акта перевірки).
На підставі акта перевірки Токмацькою ОДПІ Запорізької області
було винесено податкове повідомлення-рішення від 31.03.2003р.
№ 0000282302/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з
податку на прибуток підприємств у сумі 7197,50 грн. (у т.ч.
основний платіж - 2700 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4497,50
грн.).
Визнання недійсним податкового повідомлення-рішення в частині
донарахування податку на прибуток у сумі 2610 грн. і суми
фінансових санкцій - 4327,50 грн., всього у сумі 6937,50 грн.
(згідно із заявою про уточнення позовних вимог) з підстав,
зазначених вище, стало предметом спору.
1. За висновками ДПІ кошти, що надаються іншими особами, ніж тими,
що кваліфіковані, як банківська установа або мають статус
небанківської фінансової установи, фінансовим кредитом не
вважаються. Кошти або майно, що передається від одного суб'єкта
правовідносин іншому, а після закінчення строку дії договору
підлягають поверненню, мають наслідком за вищезазначеними
договорами виникнення боргових зобов'язань, операції які з метою
оподаткування відносяться до операцій особливого виду, а саме -
операції з борговими вимогами та зобов'язаннями, оподаткування
яких регулюється п. 7.9 ст. 7 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Оскільки пп.
7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не передбачено виключення
зі складу валових доходів підприємства-позичальника коштів,
залучених у позику, то такі кошти включаються до валового доходу
згідно зі ст. 4 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, (пп. 4.1.6 - як доходи від
позареалізаційних операцій), а при поверненні фінансової позики
відповідні суми виключаються з валових доходів.
Судами встановлене, що у 1 кварталі 2002р. ТОВ "П" уклало з ПП "М"
договори позики: 20.01.02р. - на 21000 грн.; 10.03.02р. - на 57000
грн. Згідно п. 1 договорів, ПП "М" зобов'язано надати ТОВ "П"
безпроцентну позику, а ТОВ "П" повинен повернути позику в
обумовлений договором строк.
За висновками попередніх судових інстанцій суми, які отримані
позивачем за договорами позики від 20.01.02р. та від 10.03.02р, є
поворотною фінансовою допомогою і не є доходами ТОВ "П", оскільки
ці суми підлягають поверненню ПП "М" у повному обсязі, посилання
Токмацької ОДПІ Запорізької області на те, що суми поворотної
фінансової допомоги, отриманої ТОВ "П", відносяться до валового
доходу - є необґрунтованими.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла правомірного висновку, що
в даному випадку помилково визначено отримання грошових коштів за
договором позики як отримання доходу з огляду на таке.
Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
об'єктом
оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми
скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових
витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.
Посилання заявника на те, що кошти, отримані у позику повинні
включатися до валового доходу платника податків згідно пп. 4.1.6
п. 4.1 ст. 4 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
як доходи від позареалізаційних
операцій (діяльність підприємства, що без посередньо не пов'язана
з реалізацією продукції (робіт, послуг) та іншого майна) є
безпідставним.
Згідно з п. 4.1 ст. 4 цього Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валовий доход -
це загальна сума доходу платника податку від усіх видів
діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в
грошовій, матеріальній або нематеріальних формах.
Визначення терміну "доходи" містить п. 3 Положення (стандарту)
бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати"
( z0397-99 ) (z0397-99)
, затвердженого наказом Міністерства фінансів України
від 31.03.1999 № 87, відповідно до якого доходами є збільшення
економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення
зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу /крім
зростання капіталу за рахунок внесків власників/. Власним
капіталом згідно з названим Положенням є частина в активах
підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.
Відповідно до ст. 374 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
за договором позики одна
сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у
власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені
родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути
позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж
роду і якості.
Отже, сам факт отримання грошових коштів за договором позики не
може свідчити про отримання доходу, оскільки таке джерело
надходжень коштів має своїм наслідком виникнення боргових
зобов'язань.
Підпункт 4.1.6 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначає доходи, які
включаються до валового доходу, однак відсутній наслідок
виникнення боргових зобов'язань, що виключає можливість включення
позичкових коштів до валового доходу за цією нормою.
2.Згідно з пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
під терміном
"амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід
розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення
або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника
податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією
статтею.
Згідно з ст. 128 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
право власності (право
оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з
моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або
договором.
Згідно ст. 12 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
товариство є власником майна, переданого засновниками
і учасниками у власність.
До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю
кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного фонду не менше
30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу.
Судами встановлене, що 10.11.00р. виконавчим комітетом Токмацької
міської Ради здійснена державна реєстрація ТОВ "П", м. Токмак.
Право власності ТОВ "П" на квартиру (що знаходиться за адресою: м.
Токмак) виникло внаслідок внесення її в уставний фонд підприємства
на підставі установчого договору. Цей внесок був зроблений ПП "М",
яке було одним з засновників ТОВ "П".
03.11.00р. на підставі акта прийому-передачі основних фондів
квартира була передана в уставний фонд ТОВ "П", балансова вартість
якої складала 35000 грн.
Отже, право власності ТОВ "П" на квартиру виникло внаслідок
внесення квартири в уставний фонд підприємства на підставі
установчого договору, а тому відповідно до ст. 128 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
саме з цього моменту у позивача виникло право власності
на квартиру.
Щодо повноважень Ґ-я К.В. як директора на момент прийняття майна,
то суди встановили, що вони підтверджуються протоколом № 1 зборів
учасників товариства від 03.11.00р., де зафіксовано призначення
Ґонтаря К.В. на посаду директора. З 01.04.02р. Ґ-р К.В. виконував
обов'язки директора за сумісництвом, про що свідчить наказ
№ 01/04п. З моменту реєстрації підприємства в облікових документах
податкових органів директором підприємства був заявлений Ґ-р К.В.,
звітність до податкових органів подавалась за його підписом.
Таким чином, посилання Токмацької ОДПІ Запорізької області на те,
що позивач не мав право здійснювати амортизаційні нарахування у 4
кварталі 2001р. та 1 кварталі 2002р. також є необґрунтованими.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Запорізького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової
інспекції Запорізької області від 04.12.2003 року № 8851/10 на
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
05.11.2003 року у справі № 24 залишити без задоволення, а
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
05.11.2003 року у справі № 24 без змін.