Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.04.2004 Справа N 9/500 пд
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача не з'явились
відповідачів не з'явились
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
місті Горлівці
у справі № 9/500 пд
на постанову від 04.11.2003р.
Донецького апеляційного господарського суду
за позовом Державної податкової інспекції у
місті Горлівці
до Приватного підприємства "РМД"
Приватного підприємства "АПС"
про визнання угоди недійсною
Державна податкова інспекція у місті Горлівці звернулась до
господарського суду Донецької області з позовом про визнання
договору купівлі-продажу від 03.12.2001р. № 888 укладеного між
Приватним підприємством "РМД" (далі за текстом ПП "РМД") та
приватним підприємством "АПС" (далі за текстом ПП "АПС") недійсним
на підставі
статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, як такого, що
укладений з боку останнього з метою, завідомо суперечною інтересам
держави та стягнення з ПП "РМД" всього отриманого за угодою на
загальну суму 187535,98 грн. в доход держави. В обґрунтування
позовних вимог позивач посилався на наявність умислу у ПП "АПС" на
укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави, яка
полягає у господарюванні за межами правової відповідальності,
отриманні прибутку без законних підстав, приховування цього
прибутку та ухилення від сплати податків. Крім того позивач, як на
підставу своїх вимог посилається на те, що рішенням Кіровського
місцевого районного суду міста Донецька від 05.09.2002р. установчі
документи ПП "АПС" визнані недійсними з моменту реєстрації, а
свідоцтво платника ПДВ - з моменту видачі.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 19.09.2003
припинив провадження у справі на підставі пункту 1-1 статті 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
посилаючись на те, що спірна угода не була укладена, у зв'язку з
чим відсутній предмет спору
За апеляційною скаргою Державної податкової інспекції Донецький
апеляційний господарський суд переглянув ухвалу господарського
суду Донецької області від 19.09.2003р. і постановою від
11.03.2003р. скасував її,передавши справу на розгляд до
господарського суду Донецької області.
Господарський суд Донецької області рішенням від 26.05.2003 у
задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на недоведеність
позивачем факту укладення оспорюваної угоди з умислом на порушення
інтересів держави та суспільства.
За апеляційною скаргою державної податкової інспекції Донецький
апеляційний господарський суд переглянув рішення господарського
суду Донецької області в апеляційному порядку та постановою від
4.11.2003р. залишив його без зміни з тих же підстав.
Державна податкова інспекція у місті Горлівці подала до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на постанову
Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить
рішення та постанову у даній справі скасувати, задовольнивши
позовні вимоги в повному обсязі.
У касаційній скарзі, зокрема, вказується на те, що відповідно до
статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
недійсною
вважається угода, укладена з метою противною інтересам держави та
суспільства і наявність умислу хоча б в однієї із сторін є
підставою для визнання такої угоди недійсною із застосуванням
відповідних наслідків.
Отже, умисел, що суперечить інтересам держави в даній угоді
вбачається зі сторони ПП "АПС", оскільки підприємство
зареєстровано громадянкою Ц-ко Л.М., за грошову винагороду без
наміру займатись підприємницькою діяльністю з дотриманням всіх
норм чинного законодавства, в тому числі і сплачувати податки.
Таким чином, на думку скаржника, Донецьким апеляційним
господарським судом не були враховані наведені приписи, а також не
взято до уваги рішення Кіровського районного суду міста Донецька,
яким 05.09.2002р. визнані недійсними установчі документи ПП "АПС"
з моменту реєстрації та скасована державна реєстрація
підприємства.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави
і суспільства, є недійсною.
Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного суду України "Про
судову практику в справах про визнання угод недійсними"
( v0003700-78 ) (v0003700-78)
дія цієї норми поширюється на угоди, які порушують
основні принципи існуючого суспільного ладу, до них, зокрема,
належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними
особами від оподаткування доходів.
Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи
встановлено, що ПП "АПС" зареєстроване громадянкою Ц-ко Л.М., за
грошову винагороду без наміру займатись підприємницькою діяльністю
з дотриманням всіх норм чинного законодавства, в тому числі і
сплачувати податки, без мети здійснення фінансовогосподарської
діяльності, що стало підставою визнання рішенням Кіровського
районного суду міста Донецька від 05.09.2002р установчих
документів підприємства недійсними з моменту їх реєстрації..
За встановлених обставин, договір купівлі-продажу від 03.12.2001р.
№ 888 укладений між ПП "РМД" та ПП "АПС" з боку останнього був
укладений з метою ухилення від сплати податків, тобто з метою,
суперечною інтересам держави та суспільства, а тому помилково у
відповідності з положеннями статті 49 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
не визнана судами першої та апеляційної інстанції
недійсною.
Проте, відповідно до згаданої норми, якщо угода укладена з метою,
завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при
наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома
сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за
угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони
стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї
першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу
лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути
повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на
відшкодування виконаного стягується в доход держави (ст. 49
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
).
Зі змісту наведеної норми вбачається, що застосування передбачених
нею наслідків не ставиться в залежність від будьяких фактичних
обставин, і, таким чином, передбачає необхідність їх застосування
судом.
Разом з тим застосування наслідків, передбачених статтею 49
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
можливе лише за умови
достеменного встановлення розміру одержаного сторонами за такою
угодою.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що спір був
розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу
всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі
обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття
незаконних та необґрунтованих рішення та постанови.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в
касаційної інстанції не дають їй права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду,
рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею
справи на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 3 статті 111-9,статтями 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 26.05.2003р. та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
04.11.2003 року у справі № 9/500 пд скасувати, справу направити на
новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Горлівці
задовольнити частково.