ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2004 Справа N 5/117
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів: Грека Б.М.
Яценко О.В.
розглянувши
касаційну скаргу ВАТ "XXX" в особі нафтогазовидобувного управління
"YYY"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
16.01.2004 р.
у справі № 5/117 господарського суду Чернігівської області
за позовом ВАТ "XXX" в особі нафтогазовидобувного управління
"YYY"
до ВАТ "ZZZ"
про розірвання мирової угоди та відновлення вимоги кредитора
НГВУ "YYY" ВАТ "XXX"
в судовому засіданні взяли участь представники :
ВАТ "XXX" в особі нафтогазовидобувного
управління "YYY": А.А.А. - дов. № юр-2218 від 16.12.2003 р.
Б.Б.Б. - дов. № юр-2063 від 20.11.2003 р.
ВАТ "ZZZ": В.В.В. - дов. № 18/1807 від 25.12.2003 р.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Чернігівського області від
08.09.2003р. (суддя - Соломатін В.Д.) за заявою ВАТ "XXX" в особі
Нафтогазовидобувного управління "YYY" порушено провадження у
справі № 5/117 про розірвання мирової угоди та відновлення вимоги
кредитора - Нафтогазовидобувне управління "YYY" ВАТ "XXX" в
повному обсязі.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від
20.11.2003р. позовні вимоги щодо розірвання мирової угоди та
поновлення провадження у справі про банкрутство ВАТ "ZZZ" залишені
без задоволення, провадження у справі в частині відновлення вимог
кредитора в сумі 5882860 грн. 84 коп. та стягнення цієї суми з ВАТ
"ZZZ" припинено на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погодившись з зазначеним рішенням, ВАТ "XXX" в особі
нафтогазовидобувного управління "YYY" звернулось до Київського
апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення
господарського суду Чернігівської області від 20.11.2003р.
скасувати як таке, що винесене з порушенням вимог чинного
законодавства.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
16.01.2004р. (судді: Куц М.М. - головуючий, Панова І.Ю. -
доповідач, Дзюбко П.О.) апеляційна скарга ВАТ "XXX" в особі
нафтогазовидобувного управління "YYY" залишена без задоволення,
рішення господарського суду Чернігівської області від 20.11.2003р.
- без змін.
Постанова мотивована тим, що чинним законодавством не передбачено
розірвання будь-якого договору по закінченні строку його дії,
кредитором не надано доказів невиконання мирової угоди з боку
боржника, що могло бути підставою для розірвання такої угоди на
підставі ч.5 ст.39 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, підставою для поновлення провадження у справі про
банкрутство є визнанням мирової угоди недійсною, а такі вимоги до
суду не заявлялися, вимоги щодо стягнення на користь скаржника
суми 5882860 грн. 84 коп. з ВАТ "ZZZ" були предметом розгляду при
затвердженні судом мирової угоди у справі про банкрутство ВАТ
"ZZZ", у зв'язку з чим кредитор не має права вимагати оплати боргу
в позовному провадженні.
Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, ВАТ "XXX" в особі нафтогазовидобувного управління "YYY"
просить рішення господарського суду Чернігівської області від
20.11.2002 року та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 16.01.2004р. скасувати, посилаючись на
порушення норм матеріального та процесуального права; розірвати
мирову угоду № 49/01 від 18.01.2001 р. укладену між ВАТ "XXX" в
особі НГВУ "YYY" і ВАТ "ZZZ" про проведення повних
взаєморозрахунків; відновити вимоги кредитора ВАТ "XXX" в особі
НГВУ "YYY" до боржника ВАТ "ZZZ" в повному розмірі у незадоволеній
частині суми заборгованості 5882860,84 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла
висновку, про відсутність правових підстав для задоволення
касаційної скарги виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх
інстанцій, у справі про банкрутство ВАТ "ZZZ" №5/128б
господарським судом Чернігівської області було визнано
кредиторські вимоги ВАТ "XXX" до ВАТ "ZZZ" по заборгованості, що
являла собою курсову різницю валют по відношенню до моменту
поставки газу кредитором боржнику у 1997-1998 роках, в сумі
1082303,53 доларів США по курсу 5, 4355 грн. за один долар США (що
дорівнює 5882860,84 грн).
Ухвалою від 30 січня 2001 року у цій справі затверджено укладену
між сторонами мирову угоду № 49/01 від 23.01.2001 р. щодо розміру,
порядків та строків погашення безспірної заборгованості ВАТ "ZZZ"
перед ВАТ "XXX" у вищезазначеній сумі, провадження у справі про
банкрутство припинено. Строк дії мирової угоди відповідно до
п.3.2. цієї угоди визначено до 31.07.2001 року. Таким чином,
господарським судом було прийнято рішення по цій заборгованості
між сторонами.
14.08.2003 р. ВАТ "XXX" в особі нафтогазовидобувного управління
"YYY" звернулось до господарського суду Чернігівської області з
позовною заявою до ВАТ "ZZZ" про розірвання мирової угоди та
відновлення вимоги кредитора, а також про стягнення 5882860 грн.
та поновлення провадження у справі про банкрутство.
Згідно зі ст. 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
мирова угода
може бути розірвана за рішенням господарського суду у разі
невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини
вимог кредиторів.
Відповідно до п. 3.2. мирової угоди строк дії зазначеної угоди
закінчився 31.07.2001 р.
Посилання позивача в касаційній скарзі на п. 3.1 мирової угоди, а
саме на те, що вона діє до моменту проведення повних
взаєморозрахунків не приймаються судом до уваги виходячи з
наступного.
Пунктом 3.1 мирової угоди передбачено обов'язки двох сторін -
кредитора та боржника по проведенню взаєморозрахунків між
сторонами. Пунктом 3.2. мирової угоди встановлено строк дії
договору до 31.07.2001 року та зазначено, що в цей термін боржник
повинен розрахуватись із кредитором. Таким чином, строк дії
договору встановлено конкретною календарною датою, що вірно було
встановлено судами попередніх інстанцій.
Таким чином, у позивача відсутні правові підстави вимагати
розірвання мирової угоди, оскільки зазначений термін минув, а
розірвати можливо лише угоду, термін дії якої не закінчився.
Чинним законодавством не передбачено розірвання будь-якої угоди по
закінченню строку її дії, що не позбавляє сторони такої угоди
вимагати виконання зобов'язань, що виникли з цієї угоди.
Мирова угода, яка затверджена господарським судом, є виконавчим
документом і тому, в разі невиконання боржником в добровільному
порядку умов угоди, кредитор на підставі п. 3 ст. 5 Закону України
"Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
мав право звернутись до
органів виконавчої служби за примусовим виконанням. Як встановлено
судами попередніх інстанцій, позивач не використав свого права на
звернення наданого йому судом виконавчого документа до примусового
стягнення та не надав суду першої та апеляційної інстанцій
належних доказів невиконання відповідачем зобов'язань за мировою
угодою, хоча відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог і заперечень. Посилання скаржника на те,
що відповідачем не заперечується факт невиконання зобов'язань за
мировою угодою, правомірно не прийняті судами попередніх
інстанцій, оскільки, відповідно до частини третьої статті 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, визнання однією стороною фактичних даних і
обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або
заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що провадження
у справі в частині вимог позивача щодо стягнення 5882860 грн. 84
коп. підлягає припиненню, оскільки є чинне рішення господарського
суду між цими ж сторонами у справі про той же предмет і з тих же
підстав (ухвала господарського суду від 30.01.2001 р. про
затвердження мирової угоди у справі № 5/128б).
Вимоги позивача щодо поновлення провадження у справі про
банкрутство ВАТ "ZZZ" є необґрунтованими і задоволенню не
підлягають, оскільки підставою для поновлення провадження у справі
про банкрутство, припиненого у зв'язку із затвердженням мирової
угоди відповідно до частин 2,8 статті 39 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, може бути визнання мирової угоди
недійсною.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова
Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2004 р.
винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому
підстави для її скасування відсутні.
На підставі наведеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ "XXX" в особі нафтогазовидобувного управління
"YYY" на постанову Київського апеляційного господарського суду від
16.01.2004 р. у справі № 5/117 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
16.01.2004 р. у справі № 5/117 залишити без змін.
Головуючий Удовиченко О.С.
Судді Грек Б.М.
Яценко О.В.