ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.04.2004 Справа N 5/422
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну ВАТ “В”
скаргу
на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 20.11.2003
року
у справі за позовом ДАК “Х”
до ВАТ “В”
про стягнення 637 320,02 грн.
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2002 року Державною акціонерною компанією “Х”
правонаступником якої щодо майнових прав та зобов’язань у
відповідності з розподільчим актом (балансом) є державне
підприємство “Агентство з реструктуризації заборгованості
підприємств агропромислового комплексу” пред’явлено до суду
позов про стягнення з ВАТ “В” 637320,20 грн.
Позивач зазначив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів
України від 24.01.1998 року, № 77 “Про умови забезпечення
сільськогосподарських товаровиробників пально-мастильними
матеріалами у 1998 році”, по накладних № 427 від 15.07.1998 року
та № 2211 від 15.11.1998 року відповідачу було передано
пально-мастильні матеріали на загальну суму 905564,69 грн., за
які останній розрахувався частково, а тому позивач просив
стягнути на його користь залишок боргу, який на час розгляду
спору складає 637320,20 грн.
Заявами від 21.01.2003 року та від 05.02.2003 року позивач
уточнив позов і в обґрунтування своїх вимог додатково послався
на умови укладених з відповідачем договорів від 09.07.1998 року
і № 16 від 15.09.1998 року.
Рішенням господарського суду Луганської області від 10.02.2003
року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
20.11.2003 року рішення суду першої інстанції скасовано. Позов
задоволено частково у сумі 622006,81 грн.
У касаційній скарзі відповідач посилається на безпідставність
висновків апеляційного суду щодо його заборгованості перед
позивачем, неправильне застосування норм матеріального права і
просить постанову апеляційного суду скасувати, а провадження у
справі припинити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова
колегія вважає, що постановлені у справі судові рішення не
можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню, виходячи з
наступного.
Як постановляючи рішення про відмову в позові, так і приймаючи
постанову у задоволенні позову, місцевий господарський і
апеляційний суди виходили з того, що пально-мастильні матеріали,
за які відповідач розрахувався частково, отримані ним по
накладних № 424 від 1507.1998 року і № 2211 від 15.11.1998 року
на суму відповідно 898343,14 грн. та 413316,17 грн.
Проте, ці висновки зроблені без повного та всебічного з’ясування
дійсних обставин справи.
Так, додана до матеріалів справи накладна № 424 від 1507.1998
року, на яку суди посилались на підтвердження вимог позивача,
посвідчує отримання пально-мастильних матеріалів на суму
898347,14 грн. не відповідачем, а іншою особою – Троїцьким ХПП.
Суди на це, та те, що предметом спору було заявлено постачання
пально-мастильних матеріалів по іншій накладній № 427 від
15.07.1998 року на суму 492248,22 грн. уваги не звернули,
обставини, пов’язані з постачанням товару по накладній № 427 не
досліджували, оцінки їм не дали, а тому висновки суду щодо
обсягів загальної заборгованості та суми залишку боргу не можна
визнати законними та обґрунтованими.
До касаційної скарги відповідачем додано платіжне доручення № 54
від 04.02.2002 року, акти приймання-передачі від 01.08.2001
року, 20.01.2001 року, 20.01.2001 року, 23.07.2002 року, у яких
зазначається про передачу позивачу у порядку розрахунків за
нафтопродукти та згідно постанови Кабінету Міністрів України від
24.01.1998 року, № 77 матеріальних цінностей і коштів на
загальну суму 161986,64 грн.
Вчинені ці дії після підписання акту звіряння розрахунків
01.05.2000 року, а тому поряд з іншими матеріалами справи
потребують дослідження і оцінки судом.
При такому положенні, коли висновки суду щодо обсягу
заборгованості відповідача зроблені без повної та всебічної
перевірки дійсних обставин справи і їх належної правової оцінки,
постановлені у справі судові рішення не можуть залишатись без
змін і підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на
новий судовий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, повно
з’ясувати дійсні обставини справи і в залежності від
встановленого постановити законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 10.02.2003
року, постанову Донецького апеляційного господарського суду від
20.11.2003 року скасувати, а справу направити на новий судовий
розгляд