ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01.04.2004                              Справа N 2/329

   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                             головуючого,

                             суддів

               за участю повноважних представників:

позивача

відповідача

розглянувши у відкритому засіданні

касаційну скаргу             Української державної інноваційної

                             компанії

на ухвалу                    від 11 липня 2003 року

                             господарського суду Кіровоградської

                             області

та постанову                 від 6 жовтня 2003 року

                             Дніпропетровського апеляційного

                             господарського суду

у справі                     №   2/329

за позовом                   Української державної інноваційної

                             компанії

до                           ЗАТ заводу "А"

про                          стягнення 2664473 грн.

                          В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 21 грудня

2001  року  з  відповідача  на  користь  позивача стягнено 2500000

гривень боргу,  103980 грн.  збитків, 53280 грн. річних, 1700 грн.

державного   мита,   69   грн.   витрат   по   оплаті   послуг  за

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

17 червня 2003 року відповідач звернувся  до  суду  з  заявою  про

відстрочку виконання рішення суду від 21 грудня 2001 року.

Ухвалою господарського  суду  Кіровоградської області від 11 липня

2003 року ЗАТ заводу "А" було відстрочено виконання  рішення  суду

від 21 грудня 2001 року до 1 серпня 2004 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

6 жовтня 2003 року ухвалу суду залишено без змін.

У касаційній  скарзі  Українська  державна  інноваційна   компанія

просить   скасувати  ухвалу  господарського  суду  Кіровоградської

області від 11 липня 2003 року та постанову апеляційної інстанції,

залишивши  заяву  відповідача  про  надання  відстрочки  виконання

рішення суду  без  задоволення,  оскільки  при  прийнятті  судових

рішень були порушені норми процесуального права.

Заслухавши пояснення  представників сторін,  перевіривши матеріали

справи та на  підставі  встановлених  в  ній  фактичних  обставин,

проаналізувавши  правильність  застосування  господарськими судами

при прийнятті оскаржуваних судових  рішень  норм  матеріального  і

процесуального права,  суд вважає, що касаційна скарга не підлягає

задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів  справи,  ухвалою  господарського  суду

Кіровоградської  області  від 11 липня 2003 року,  суд задовольнив

заяву відповідача і відстрочив на 12 місяців рішення суду в  даній

справі до 1 серпня 2004 року.

Відповідно до  ст.  121  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  при наявності

обставин,  що  ускладнюють  виконання  рішення  або  роблять  його

неможливим,  за  заявою  сторони,  господарський суд,  залежно від

обставин  справи,  може  відстрочити  або  розстрочити   виконання

рішення,   ухвали,   постанови,   змінити  спосіб  та  порядок  їх

виконання.

Як встановлено судом,  такими  обставинами  суд  першої  інстанції

визнав   те,  що  оскільки  відповідач  є  головним  підприємством

концерну "Л",  його виробнича діяльність здійснюється на  підставі

постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 1998 року № 1915

та за рахунок коштів держбюджету України.

Відповідно до акту перевірки визначення реальної заборгованості за

інноваційними позиками,  діяльність концерну "Л" профінансована за

рахунок державної  інноваційної  позики,  яка  мала  погашатись  з

прибутку підприємства від реалізації комбайнів "Л".

В зв'язку  з непередбаченими витратами при закупівлі обладнання та

устаткування  та  відсутністю   фінансування   з   боку   держави,

запланований  обсяг виробництва досягнутий не був,  заборгованість

не сплачена,  відповідач має спад обсягів виробництва у  2000-2002

роках.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази,  суд вважає, що

судом першої та апеляційної інстанцій вірно встановлені  конкретні

обставини,  що  ускладнюють  виконання рішення суду і обгрунтовано

задоволено заяву  відповідача  про  відстрочку  виконання  рішення

суду.

Виходячи з   викладеного,   суд   встановив,   що   при   прийняті

господарськими судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  судових

рішень,  повно  і  всебічно  з'ясовано та перевірено всі обставини

справи,  дано належну правову оцінку доказам та  прийнято  законні

судові рішення, які необхідно залишити без змін.

Керуючись   ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-11  ГПК  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,

                       П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області  від  11  липня

2003    року    та   постанову   Дніпропетровського   апеляційного

господарського суду від 6 жовтня 2003 року залишити  без  змін,  а

касаційну скаргу Української державної інноваційної компанії - без

задоволення.