ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.04.2004 Справа N 2-15/9744-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.,
судді
суддів Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши
касаційну Євпаторійської об’єднаної державної податкової
скаргу інспекції в Автономній Республіці Крим
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 12.11.2003р.
у справі № 2-15/9744-2003 Господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу
“Красноярський”
до Євпаторійської об’єднаної державної податкової
інспекції в Автономні Республіці Крим
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача – Черникова А.С., за довіреністю
Глушко Л.М., за довіреністю
відповідача – Чабан О.Я., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
19.09.2003р. по справі № 2-15/9744-2003 (суддя Дадинська Т.В.),
яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 12.11.2003р. (колегія суддів
Т.П. Фенько, О.Г. Градова, І.В.Черткова) позов
Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Красноярський”
задоволено; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в
Автономні Республіці Крим № 000006/26-20 від 01.04.2003р.
Євпаторійська об’єднана державна податкова інспекція в
Автономній Республіці Крим звернулася до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
12.11.2003р. по справі № 2-15/9744-2003 Господарського суду
Автономної Республіки Крим, а справу № 2-15/9744-2003 направити
на новий розгляд.
Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В акті перевірки та в касаційній скарзі податкова інспекція
посилається на порушення позивачем п.п. 8.6.1 ст. 8 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, у
зв’язку з відчуженням активів платником податків, які
перебувають у податковій заставі, по господарським операціям, що
потребують узгодження з податковим органом.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями,
Сільськогосподарський виробничий кооператив “Красноярський” за
договорами купівлі-продажу реалізував пшеницю приватному
підприємцю Приходько Н.В., ТОВ “Вамп”, Сакському КХП, ТОВ
“Авіас-2000”, МПП “Продєксимторг”, ПП Медведеву А.Н, МПП
“Феникс”, Чорноморському комбикормовому заводу, ВАТ
“Черноморнефтегазпромстрой”, ПП “Донузлав-Агро”, ТОВ “Агрополе”,
ВАТ “Укртелеком”. Розрахунки по вищенаведеним договорам
здійснювались між позивачем та його контрагентами шляхом
зарахування зустрічних грошових вимог.
Податковою інспекцією застосовані штрафні санкції згідно
п.п. 17.1.8 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, яким передбачено, що у разі коли
платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі,
вўдчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу,
якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом,
платник податків додатково сплачує штраф у розмірі ста відсотків
суми податкового боргу, щодо якого виникло право податкової
застави.
Таким чином, штраф визначений податковою інспекцією в сумі 100%
податкового боргу в сумі 105414,00грн., щодо якого виникло право
податкової застави.
Як встановлено судом, зазначений податковий борг наявний у
позивача станом на 01.04.1998р.
Згідно п.п. 18.1.1. ст. 18 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
вся податкова заборгованість, що
виникла до 01.01.2000р. підлягала списанню.
Списання податкової заборгованості позивача за 1998р.
підтверджено матеріалами справи, встановлено судом та не
заперечується відповідачем.
Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що
податковою інспекцією неправомірно застосовано фінансові санкції
до позивача в розмірі 100% податкового боргу 1998р., оскільки
право податкової застави на цей податковий борг припинено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
12.11.2003р. законною та обґрунтованою і підстав для задоволення
касаційної скарги не вбачає.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Євпаторійської об’єднаної державної податкової
інспекції в Автономні Республіці Крим залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
12.11.2003р. у справі № 2-15/9744-2003 Господарського суду
Автономної Республіки Крим залишити без змін.