ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.04.2004 Справа N 2-8/13209-2003
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 02.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий), Харченка В.М., Чабана В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
за участю представників ДП "Пансіонат "Чайка" - Іванюка С.К.,
Сітька М.І., Скришевського Е.О. та представника відповідача -
Корецької І.Я.
касаційне подання заступника прокурора м. Євпаторії
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду
від 27.11.2003
у справі N 2-8/13209-2003 господарського суду Автономної
Республіки Крим
за позовом прокурора м. Євпаторії в інтересах держави в особі
Міністерства курортів і туризму АРК, ДП "Пансіонат "Чайка"
до ТзОВ "Івушка І.П."
про визнання договору оренди недійсним
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2003 року прокурор м. Євпаторії звернувся з позовом
в інтересах держави в особі Міністерства курортів і туризму АРК та
державного підприємства "Пансіонат "Чайка" до товариства з
обмеженою відповідальністю "Івушка І.П." про визнання договору
оперативної оренди нерухомого майна від 15.05.2001, який укладений
між ДП "Пансіонат "Чайка" та ТзОВ "Івушка І.П.", недійсним з
моменту укладення та про зобов'язання відповідача повернути ДП
"Пансіонат "Чайка" об'єкт оренди.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
14.10.2003 у справі N 2-8/13209-2003 позов задоволено. Визнано
договір оперативної оренди нерухомого майна від 15.05.2001
належного АРК, укладеного між ДП "Пансіонат "Чайка" та ТзОВ
"Івушка І.П.", недійсним з моменту укладення. Зобов'язано ТзОВ
"Івушка І.П." повернути ДП "Пансіонат "Чайка" об'єкт оренди -
будівлю спального корпусу N 7 державного підприємства "Пансіонат
"Чайка", яке розташоване за адресою: м. Євпаторія, вул. 60-річчя
СРСР, 37.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 27.11.2003, за тією ж справою, вищезазначене рішення
господарського суду скасовано. В задоволенні позовних вимог
прокурора м. Євпаторії відмовлено.
У касаційному поданні заступник прокурора м. Євпаторії
просить скасувати постанову апеляційного суду від 27.11.2003 та
залишити без змін рішення суду першої інстанції від 14.10.2003.
Свої вимоги скаржник мотивує тим, що апеляційним судом при
прийнятті постанови порушено норми ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ст.ст. 9, 10, 11, 12 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, ст.ст. ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та
ст.ст. 19, 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову
апеляційного суду залишити без змін, а касаційне подання
заступника прокурора м. Євпаторії - без задоволення.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування апеляційним
господарським судом норм процесуального та матеріального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить
касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено апеляційним судом, 15.05.2001 між відповідачем
та ДСОЦ "Чайка", правонаступником якого є позивач за цією справою,
був укладений строковий договір оперативної оренди відносно
нерухомого майна, належного АР Крим, а саме відносно будівлі
спального корпусу N 7, загальною площею 685 кв.м, розташованого у
м. Євпаторія по вул. 60-річчя СРСР, 37.
Вважаючи, що зазначений договір не відповідає вимогам закону
та оскаржуючи у цьому зв'язку постанову апеляційної інстанції про
відмову в задоволенні позовних вимог, позивач посилається на те,
що в даному випадку правом укладати договір оренди володів
виключно Фонд майна АР Крим, а не ДСОЦ "Чайка".
З такими доводами, на думку Вищого господарського суду,
погодитись не можна.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, відмовляючи в
задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що, оскільки
за договором в оренду надавався не цілісний майновий комплекс, а
лише один з спальних корпусів, то, відповідно до ст. 5 Закону
України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
,
ДСОЦ "Чайка" мав право прийняти участь у цих правовідносинах у
якості орендодавця з дозволу органа, уповноваженого Верховною
Радою Автономної Республіки Крим.
У цьому зв'язку апеляційний суд обгрунтовано прийняв до уваги
ті фактичні обставини справи, відповідно до яких ДСОЦ "Чайка",
згідно з відповідними положеннями його статуту, мав право, по
узгодженню з Міністерством праці та соціального захисту АР Крим та
Фондом майна АР Крим, надавати в тимчасове використання або в
оренду майно, закріплене за ним на праві оперативного управління.
Апеляційним судом у цьому ж зв'язку було встановлено, що ДСОЦ
"Чайка" погоджував питання передачі спального корпусу N 7 в
строкову оренду з міністерством праці та соціального захисту АР
Крим, а також з Фондом майна АР Крим.
Наведеним обставинам, яким відповідають наявні у справі
документи, апеляційний суд дав належну оцінку і дійшов до
правильного висновку про безпідставність заявленого позову.
При цьому апеляційний суд обгрунтовано не надав правової
значимості посиланням позивача на невідповідність договору оренди
вимогам ст. 153 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
і дійшов до правильного
висновку про те, що такі посилання не тільки не можуть
розглядатись як підстава для визнання договору недійсним, але й не
відповідають фактичним обставинам справи, з яких вбачається, що
при укладанні договору сторони узгодили між собою всі суттєві його
умови.
Твердження позивача про невідповідність часу укладання
договору з часом погодження можливості укласти цей договір з
Фондом майна АР Крим, а також з часом проведення оцінки вартості
предмету договору оренди, теж були предметом дослідження в суді
апеляційної інстанції і обгрунтовано не прийняті останнім до
уваги, як такі, що не здатні здійснити вплив на ті правовідносини
сторін, які виникли.
З огляду на наведене постанова апеляційного суду винесена на
підставі фактичних обставин справи та відповідає вимогам діючого
законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав
для її скасування.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання заступника прокурора м. Євпаторії залишити
без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 27.11.2003 по справі N 2-8/13209-2003 залишити без змін.