ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.04.2004 Справа N 2-15/4581-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у Євпаторійської об'єднаної державної
відкритому податкової інспекції АР Крим
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 26.06.2003 року
Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 21
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Євпаторійської об'єднаної державної
податкової інспекції АР Крим
до 1. Приватного підприємця С-а М.В.;
2. Ват "К", м. Одеса
про визнання угоди недійсною
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача присутній
від відповідача 1 не з'явились
від відповідача 2 не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
20.03.2003 року, залишеним без змін постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 26.06.2003 р. у справі № 21 у
позові відмовлене.
В касаційній скарзі Євпаторійська об'єднана державна податкова
інспекція АР Крим просить постановлені по справі судові акти
скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на
порушення господарським судом норм матеріального права, а саме ст.
32 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідачі відзиву на касаційну скаргу не надіслали.
Відповідачі не реалізували своє процесуальне право на участь в
судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача,
який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Судами встановлено, що 01.07.2001 року між ПП С-им М.В. та ВАТ "К"
укладено договір купівлі-продажу № 20, відповідно з яким ВАТ "К" -
постачальник поставив, а ПП С- М.В. - покупець прийняв та сплатив
ПММ в кількості відповідно до накладних : № 1111 від 02.07.2001 р.
на суму ПДВ 2582,16 грн., № 1132 від 13.07.2001 р. на суму ПДВ
2678, 83 грн., № 1422 від 20.20.07.2001 р. на суму ПДВ 2940 грн.,
№ 1439 від 03.09.2001 р. на суму ПДВ 304 грн., без номеру від
05.10.2001 р. на суму ПДВ 2014,50 грн.
Позивач вважає, що дана угода є мнимою з підстав ст. 58 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
.
В якості доказу відповідач посилався на лист ДПІ Іллічівського
району м. Одеси за № 23-1/5733-592 від 19.03.2002 року про те, що
за період з 01.07.01 року по 30.10.01 року ВАТ "К"
фінансовогосподарської діяльності з ПП С-им М.В. не здійснювало.
Попередні судові інстанції правомірно послалися на ст. 32 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до якої доказами по справі є
будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у
визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність
обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також
інші обставини, які мають значення для правильного вирішення
господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:
письмовими і речовими доказами, висновком судових експертів;
поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь
в судовому процесі.
Згідно ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд приймає
тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи,
які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними
засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування.
З огляду на наведені норми процесуального законодавства, попередні
судові інстанції обґрунтовано не надали статусу доказу
вищенаведеному листу ДПІ Іллічівського району м. Одеси, оскільки
відсутність фінансово-господарської діяльності поміж ВАТ "К" та ПП
С-им М.В. має підтверджуватись первинними документами
бухгалтерського та податкового обліку, актами зустрічних
перевірок, поясненнями посадових осіб ВАТ "К".
Судами встановлено, що всі операції по купівлі-продажу ПММ за
угодою № 20 ПП С-им М.В. відображено в бухгалтерському та
податковому обліку. Рішенням Господарського суду АР Крим від
20.12.2002 року по справі 2-15/15522-02, яке набуло чинності, за
позовом ПП С-а М.В. до Євпаторійської ОДПІ про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення № 282620/0 встановлений факт
правомірного віднесення ПП С-им М.В. до податкового кредиту витрат
по ПДВ по зазначеним спірним накладним. Суди цілком правомірно
надали фактам, встановленим означеним рішенням, приюдиційного
значення.
Згідно ч. 1 ст. 58 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
недійсною є угода, укладена
лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима
угода).
В даному випадку судами встановлене підтвердження здійснення
оспорюваної угоди в бухгалтерському та податковому обліку ПП С-а
М.В., те, що сторони фактично виконали умови укладеної угоди, ВАТ
"К" поставив ПП С-у М.В. ПММ, згідно вищезазначених накладних, а
ПП С- М.В. прийняв та сплатив товар через касу ВАТ "К", що
підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів,
виданими ВАТ "К".
Оскільки мнимою є угода по якій сторони ніяких дій щодо її
здійснення не робили, суд в таких випадках не застосовує будь яких
наслідків. Отже, на думку колегії суддів, позивач не довів свого
права звертатися в даному випадку з підстав недійсності угоди за
ст. 58 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
в порядку п. 11 ст. 10 Закону України
"Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, оскільки в
разі визнання з таких підстав угоди недійсною не передбачається
стягнення в доход держави коштів, одержаних відповідачами за такою
угодою.
Колегія суддів також відзначає, що відсутність документів
бухгалтерського та податкового обліку у ВАТ "К" за спірною угодою
є підставою для здійснення йому відповідних нарахувань податкових
зобов'язань за матеріалами податкової перевірки.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Севастопольського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової
інспекції АР Крим від 28.10.2003 р. № 7330/10/10-0 на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.06.2003
року по справі № 21 залишити без задоволення, а постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.06.2003
року по справі № 21 - без змін.