510/1401/16-а Про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах - 12.08.2020 Прийняття

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області як правонаступника Ізмаїльського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Ренійського районного суду Одеської області від 19 вересня 2016 року (головуючий суддя - В.І. Дудник) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Бойка А.В., суддів: Танасогло Т.М., Яковлева О.В.),

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області, у якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №1196 від 10.11.2015 року;

1.2. зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком по Списку № 2 відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 10.11.2015 року.

2. Позовна заява мотивована тим, що у 2015 році позивач звернувся до управління ПФУ в Ренійському районі за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах. 10.11.2015 року отримав відповідь № 1739/03 про відмову у призначенні пільгової пенсії з тих підстав, що посади матроса 2-го класу - котельний машиніст та моторист-матрос не передбачені Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, відповідно до п. "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 № 1788.

Таке рішення УПФУ в Ренійському районі позивач вважає таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та порушує його право на пенсійне забезпечення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Ренійського районного суду Одеської області від 19 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року позов задоволено. Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області № 1196 від 10.11.2015 року. Зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України у Ренійському районі Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", розділу ХХVIII Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 (162-94-п) - з 10 листопада 2015 року.

4. Задовольняючи адміністративний позов суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем надані всі документи для підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Ізмаїльське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Одеської області як правонаступник Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просило їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

6. Касаційна скарга аргументована тим, що стаж позивача, необхідний для призначення пільгової пенсії за Списком №2 не підтверджено первинними документами, а тому оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Касатор також зазначає, що позивачем не було надано доказів проведення атестації його посади, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою та здійснено заміну сторони відповідача з Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області на Ізмаїльське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Одеської області.

8. 27 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України (2747-15) ) передано до Верховного Суду на розгляд колегії суддів у складі Гімон М.М. - головуючий суддя, Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

9. У зв`язку зі зміною спеціалізації судді-доповідача Гімона М.М. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 510/1401/16-а.

10. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стрелець Т.Г., судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В. справу передано головуючому судді.

11. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

12. 23 вересня 2019 року до Верховного Суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про заміну сторони адміністративного процесу її правонаступником по справі, а саме - Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

13. Розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про заміну сторони адміністративного процесу її правонаступником по справі, враховуючи положення статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вказаного клопотання та здійснення заміни сторони відповідача її правонаступником по справі, а саме - Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Згідно записів у трудовій книжці позивача та довідки ДП "Ренійський морський торгівельний порт" про підтвердження наявного трудового стажу № 8/198 від 08.10.2015 року позивач за період з 23.04.1985 року по 05.03.1986 року працював машиністом т/х "Кубань", з 21.09.1989 року по 21.08.1992 року - мотористом 1 класу т/х "Кубань", з 20.04.1994 року по 24.10.2000 року - мотористом 1 класу т/х "Кубань", з 25.10.2000 року по 27.11.2001 року - мотористом 1 класу "Смелій", з 28.11.2001 року по 24.04.2002 року - мотористом т/х "Кубань". Виконував перевищення шкідливих чинників виробничої сфери, що постійно працюють у акваторії порту (за винятком службово - розрізного приміського і внутрішнього сполучення) за професією, посадою моторист портового флоту, тобто на посаді, яка включена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 (162-94-п) (розділ ХХVIII код КП ОКПО 23003010-14706).

15. ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

16. Рішенням №1196 від 10.11.2015 року відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком за Списком № 2 у зв`язку з тим, що посади, які займав ОСОБА_1, не передбачені Списком №2, та зарахувати періоди роботи на посадах матроса-котельного машиніста та моториста-матроса до пільгового стажу не є можливим.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

18. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України (2747-15) ) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

19. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України (2747-15) , внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

20. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

21. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

22. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.

23. Статтею 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зокрема, пунктом б) вказаної статті визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників ( 461-2016-п ), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію вказаної норми Закону № 1788-ХІІ (1788-12) Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

24. Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

Відповідно до Порядку № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

При цьому, вказаним Порядком встановлено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно записів у трудовій книжці позивач за період з 23.04.1985 року по 05.03.1986 року працював машиністом т/х "Кубань", з 21.09.1989 року по 21.08.1992 року мотористом 1 класу т/х "Кубань", з 20.04.1994 року по 24.10.2000 року мотористом 1 класу т/х "Кубань", з 25.10.2000 року по 27.11.2001 року мотористом 1 класу "Смелий", з 28.11.2001 року по 24.04.2002 року мотористом т/х "Кубань" (а.с 20-21).

На підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивачем надано довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 8/198 від 08.10.2015 року, видану ДП "Ренійський морський торгівельний порт", за періоди роботи позивача: 23.04.1985 року по 05.03.1986 року на посаді машиніста т/х "Кубань", з 21.09.1989 року по 21.08.1992 року моториста 1 класу т/х "Кубань", з 20.04.1994 року по 24.10.2000 року моториста 1 класу т/х "Кубань", з 25.10.2000 року по 27.11.2001 року моториста 1 класу "Смелий", з 28.11.2001 року по 24.04.2002 року моториста т/х "Кубань". 10.11.2015 року виконував перевищення шкідливих чинників виробничої сфери, що постійно працюють у акваторії порту (за винятком службово-розвізного, приміського і внутрішнього сполучення) за професією, посадою моторист портового флоту, тобто на посаді, яка включена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою КМУ від 11.03.1994 року № 162 (162-94-п) (розділ ХХVIII код КП ОКПО 23003010-14706), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (а.с. 22).

25. Управлінням ПФУ у Ренійському районі була проведена перевірка обґрунтованості видачі зазначеної довідки. За результатом зустрічної перевірки було прийнято Акт №245 від 10.11.2015 року, відповідно до якого спеціалістом управління були досліджені особові рахунки позивача, книги наказів, особові картки, штатний розпис, тощо, за період роботи з 1985 року по 2002 рік. Спеціалістом зроблено висновок, що дані, зазначені в пільговій довідці від 08.10.2015 року № 8/198 не відповідають первинним документам, оскільки у наданій позивачем довідці для підтвердження наявного стажу № 8/198 від 08.10.2015 року вказано, що ОСОБА_1 працював машиністом т/х "Кубань" за період з 23.04.1985 року по 20.09.1989 року, але при перевірці наказів та бухгалтерських рахунків ОСОБА_1 працював матросом 2-го класу котельним машиністом т/х "Кубань" з 23.04.1985 року.

З 21.09.1989 року по 21.08.1992 року згідно наданої довідки позивач працював мотористом 1-го класу т/х "Кубань", але при перевірці наказів та бухгалтерських рахунків ОСОБА_1 працював мотористом 1-го класу котельним машиністом т/х "Кубань".

З 28.11.2001 року по 24.04.2002 року згідно наданої довідки позивач працював мотористом т/х "Кубань", але при перевірці наказів та бухгалтерських рахунків ОСОБА_1 працював мотористом 1-го класу котельним машиністом т/х "Кубань".

З огляду на зазначене, касатор вважає, що актом зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення пенсії № 245 від 10.11.2015 року встановлено, що дані довідки № 8/198 від 08.10.2015 року та дані довідки № 212 від 23.09.2015 року не відповідають первинним документам.

Оскільки робота позивача на посаді матроса 2-го класу котельного машиніста та моториста матроса не підтвердились первинними документами, касатор дійшов висновку, що зарахувати зазначені періоди роботи до пільгового стажу, не є неможливим.

26. З цього приводу колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року № 383 (z1451-05) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731 (z1451-05) ), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

За змістом п. 8 цього ж Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР.

Оскільки позивач працював на посаді що дає право на пенсію на пільгових умовах з періоду роботи з 1985 року по 2002 рік, при визначені права на пенсію за віком застосовується Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 (162-94-п) . Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" від 11 березня 1994 № 162 (162-94-п) затверджений Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до зазначеного Списку право на пенсію за віком на пільгових умовах мають машиністи всіх найменувань, мотористи всіх найменувань, (розділ ХХVIII код КП ОКПО 230003010-13502, 23003010-14706) вказаного Списку.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що оскільки згідно вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року (162-94-п) , особи, які займають категорію професій "машиністи всіх найменувань", "мотористи всіх найменувань", користуються правом на пенсію за віком на пільгових умовах, у відповідача не було правових підстав для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком по Списку № 2 відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

27. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій при вирішенні даної справи мали застосовувати Постанову Кабінету Міністрів України про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 16 січня 2003 року № 36, що, як він вважає, була чинною на період роботи позивача.

Касатор також вказав, що для підтвердження проведення атестації робочого місця на посадах машиніста, моториста 1-го класу т/х "Кубань" та т/х "Смелий" позивач надав наказ ДП "Ренійський морський торговельний порт" від 20.04.1996 № 196 "Про результати атестації робочих місць за умовами праці". Проте, на думку відповідача, даний наказ неможливо зарахувати, оскільки зазначені посади не передбачені Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2003 № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (36-2003-п) .

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що з огляду на норму пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 18.11.2005 року № 383, до спірних правовідносин має застосовуватись нормативно-правовий акт, чинний на період роботи позивача на посадах, що дають право на призначення пільгової пенсії.

Оскільки ОСОБА_1 просить при призначенні пенсії за віком по відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зарахувати пільговий період роботи на посадах за списком №2 з 1985 року по 2002 рік, суди попередніх інстанцій правомірно застосували до спірних правовідносин Постанову Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 (162-94-п) року.

28. Крім того, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII

При цьому, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду у зазначені вище постанові дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. Контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

29. З огляду на викладене, доводи касатора не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, а тому підстави для її задоволення - відсутні.

30. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.