640/17914/16-а Про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України про відмову в підтверджені періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах - 12.08.2020 Прийняття

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (далі - УПФУ в Київському районі м. Харкова) нарахувати їй пільгову пенсію за Списком № 2 з наступного дня після дня народження, тобто з 05.10.2016, коли їй виповнилось 51 рік.

2. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 12.01.2017 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений в повному обсязі: зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова з урахуванням підтвердження пільгового стажу згідно записів у трудовій книжці нарахувати ОСОБА_1 пільгову пенсію за Списком № 2 з наступного дня після дня народження, тобто з 05.10.2016, коли їй виповнилось 51 рік.

3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 скасовано постанову Київського районного суду м. Харкова від 12.01.2017 та прийнято нове судове рішення про відмову в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 .

4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:

4.1. 05.09.2016 позивач ОСОБА_1 звернулась до УПФУ в Київському районі м. Харкова із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 статті Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) (далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ).

4.2. Згідно із даними трудової книжки, позивач у період з 1987 року по 2002 рік працювала на Харківському хімфармзаводі "Здоров`я трудящих" (далі: Харківське виробниче хіміко-фармацевтичне об`єднання "Здоров`я", ОП Харківська фармацевтична фірма "Здоров`я "ВАТ" Фармацевтична фірма "Здоров`я" ВАТ "ПМП "Украгроспецбуд"), а саме:

з 21.12.1987 по 26.07.1988 - за професією різальник ампул і трубок в ампульному цеху;

з 27.07.1988 по 30.11.1988 - переглядач ампул;

з 01.12.1988 по 31.03.1991 - переглядач ампул з ін`єкційними розчинами ампульного цеху;

з 01.04.1991 по 04.05.1991 - перекваліфікантом наповнювача ампул в ампульному цеху (дільниця гідрокартізону) ;

з 05.05.1991 по 31.03.1992 - наповнювач ампул;

з 01.04.1992 року по 03.05.1992 - перекваліфікантом укладальника - пакувальника ФХЦ (фітохімічний цех) ;

з 04.05.1992 по 30.06.1993 - укладальник - пакувальник ФХЦ;

з 01.07.1993 по 04.08.1997- апаратник отримання СДА та глюкозидів ФХЦ;

з 05.08.1997 по 31.10.2000 - майстер на дільниці капсулювання ФХЦ;

з 01.11.2000 по 14.02.2002- майстер дільниці ГЛФ ФХЦ.

4.3. Судами встановлено, що в трудовій книжці позивача відсутні записи про те, що вона працювала повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, та про те, що підприємствами проводилась атестація її робочих місць.

4.4. Апеляційним судом встановлено, що Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області рішенням від 05.10.2016 за № 373/15-16 зарахувала до пільгового стажу позивача ОСОБА_1 період її роботи з 01.10.1993 по 04.08.1997 на посаді апаратника отримання СДА та глюкозидів ФХЦ та відмовила у зарахуванні до пільгового стажу інші періоди в зв`язку тим, що Списком № 2 не передбачені професії - переглядач ампул, перекваліфікант наповнювача ампул, перекваліфікант укладальника-пакувальника. У Переліку робочих місць на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць, затверджених наказом № 193 від 07.10.1996 року по Харківській фармацевтичній фірмі "Здоров`я" посада майстра дільниці не зазначена (Додатком № 2 підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення апаратникам підготування сировини та відпуску напівфабрикатів та продукції по ФХЦ по Списку № 1). У Переліку цехів, робочих професій і посад, при роботі в яких за результатами атестації робочих місць може бути призначена пенсія за віком на пільгових умовах, затверджених наказом № 111 від 30.12.1997 по ВАТ "Фармацевтична фірма "Здоров`я", зазначена атестація робочого місця апаратника по ФХЦ, робоче місце майстра дільниці капсулювання, дільниці ГЛФ по фітохімічному цеху не атестовано.

4.5. Рішенням УПФУ в Київському районі м. Харкова від 18.10.2016 № 349, враховуючи зазначене рішення Комісії, відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII, оскільки наданими позивачем документами підтверджено, що пільговий стаж складає 3 роки 10 місяців 4 дні.

5. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про наявність підстав для призначення пенсії позивачу на підставі пункту "б" частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII.

6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у трудовій книжці позивача відсутні записи про те, що вона працювала повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2. Встановив, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах врахував рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.10.2016 за № 373/15-16. Вказав, що таке рішення Комісії не було оскаржено. При цьому, зазначені обставини справи судом першої інстанції були залишені поза увагою.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

7. Позивач - ОСОБА_1, подала касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що сукупний стаж, що дає їй право на пенсію на пільгових умовах, складає 13 років. Зазначає, що повний перелік документів для підтвердження стажу роботи був поданий до Управління Пенсійного фонду Київського району м. Харкова. При цьому, позивач не погоджується з частковим підтвердженням пільгового стажу. Також ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує на недосконалість підзаконних нормативно-правових актів, якими врегульовано механізм підтвердження пільгового стажу, та пропонує внести зміни у відповідні положення.

8. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ; у редакції, яка була чинною до 08.02.2020), виходить з наступного.

10. Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

11. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

12. Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, яка підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

13. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (637-93-п) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

14. Відповідно до п.20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.

15. В свою чергу, відповідно до п.п. 1,3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року N 18-1 (z1231-06) , Цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника. Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років .

16. Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа. У разі, якщо підприємство на якому працювала особа було ліквідовано без правонаступників, підтвердження пільгового стажу здійснюється відповідними комісіями.

17. Дослідивши наведені в касаційних скаргах доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків.

18. При ухваленні оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що УПФУ в Київському районі м. Харкова, враховуючи, зокрема, рішення Комісії, рішенням від 18.10.2016 року за № 349 відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII, оскільки наданими позивачем документами підтверджено, що пільговий стаж складає 3 роки 10 місяців 4 дні. За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. В обґрунтування висновку апеляційного суду покладено рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.10.2016 за № 373/15-16.

19. При цьому, судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення не були враховані показання свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що були надані під час судового засідання.

20. Також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає невмотивованим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки мотивувальна частина рішення є фактичним дублюванням позовної заяви.

21. Матеріали адміністративної справи дають підстави стверджувати, що предметом доказування у даному спорі є зарахування періодів роботи позивача до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

22. Однак, при розгляді цієї справи як суд першої, так і апеляційної інстанцій, не дали оцінки тому, чи можуть бути зараховані спірні періоди роботи до спеціального стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

23. За змістом статті 11 КАС України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка кореспондується зі статтею 9 КАС України (у чинній редакції) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

24. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

25. При цьому, згідно з частиною 1 статті 138 КАС України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

26. Суд звертає увагу на те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

27. У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

28. Отже, Верховний Суд вважає, що для правильного вирішення цього спору суду необхідно надати оцінку відмові пенсійного органу у зарахуванні до пільгового стажу періоди роботи до спеціального стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, із перевіркою кожної займаної позивачем посади, яка б могла бути віднесена до Списку №2, а також належним чином дослідити питання атестації таких робочих місць.

29. Крім того, при новому розгляді цієї справи суди повинні надати оцінку всім доказам, зокрема й показанням свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 .

30. Відповідно до частин 1- 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

31. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

32. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

33. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

34. Згідно з частиною 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.