159/3036/19 Про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - 29.07.2020 Прийняття

1. ОСОБА_1 звернувся до Ковельського міськрайонного суду Волинської області із позовом до поліцейського роти 1 батальйону 2 УПП у Дніпропетровській області ДПП Гайдаренко Оксани Петрівни, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР№890074 від 27 травня 2019 року.

2. Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 серпня 2019 року задоволено повністю адміністративний позов.

2.1. Постанову поліцейського роти 1 батальйону 2 УПП у Дніпропетровській області ДПП Гайдаренко Оксани Петрівни від 27 травня 2019 року серії АР №890074, якою піддано ОСОБА_1 адміністративному стягненню за статтею 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ) у виді штрафу в сумі 510 (п`ятсот десяти ) грн скасовано.

3. Не погодившись із прийнятим рішенням, Управлінням патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції подано апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року апеляційну скаргу управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 серпня 2019 року у справі № 159/3036/19 повернуто скаржнику.

5. Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до апеляційної скарги додано світлокопію довіреності, яка не є копією, засвідченою у встановленому законом порядку (відповідно до частини третьої статті 55 та частини шостої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), оскільки засвідчена підписом А.А. Машталер, проте не надано документів, які б підтверджували повноваження такої особи засвідчувати її копії та не вказано найменування посади після напису "Згідно з оригіналом". Крім того, копія довіреності не скріплена печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи.

6. Копію цієї ухвали апелянтом отримано 30 вересня 2019 року, разом з тим, з повторною апеляційною скаргою скаржник звернувся лише 13 грудня 2019 року згідно із штрих-кодового ідентифікатора №49000779320.

7. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених частиною четвертою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

8. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900728403663 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 28 січня 2020 року.

9. На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване посиланням на частину восьму статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої повернення апеляційної скарги не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою. При цьому скаржник вказав, що повний текст оскаржуваного рішення отримав 29 серпня 2019 року, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції апелянта. 09 вересня 2019 року, тобто в передбачений статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України десятиденний термін, відповідач реалізував своє право на апеляційне оскарження такого рішення шляхом подання первісної апеляційної скарги. Скаржник посилався на відповідну практику Верховного Суду в аналогічній категорії справ та додатково звертав увагу, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) з урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженнях щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

10. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 серпня 2019 року у справі № 159/3036/19.

11. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) дозволяє зробити висновок, що особа, апеляційну скаргу якої повернуто судом, має права повторного звернення суду з апеляційною скаргою, однак у порядку, встановленому законом. Це правило стосується і строків звернення до суду. В розглядуваному випадку апелянт мав право повторно звернутись з апеляційною скаргою у десятиденний строк з моменту, коли він отримав копію ухвали суду про повернення апеляційної скарги, однак він цього не зробив та повторно звернувся лише зі спливом двох місяців від дня отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги. При цьому, Управлінням патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, не наведено жодних доводів, які б свідчили про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від його волевиявлення та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.

11.2. Також суд апеляційної інстанції при постановленні ухвали врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22 листопада 2019 року в справі №199/1685/19.

ІІ. Касаційне оскарження

12. Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 11 лютого 2020 року, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції подало касаційну скаргу до Верховного Суду, яку зареєстровано 16 квітня 2020 року .

13. У касаційній скарзі заявник касаційної скарги посилається на порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

14. В обґрунтування касаційної скарги Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції зазначає, що рішення суду першої інстанції від 13 серпня 2019 року отримано апелянтом тільки 29 серпня 2019 року. Тому, враховуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ) апелянт мав право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такого судового рішення, враховуючи, що первісна апеляційна скарга подана з дотриманням десятиденного строку (09 вересня 2019 року), рахуючи його з дня отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

15. Крім того, відповідач покликається на те, що суд апеляційної інстанції не обмежений повноваженнями щодо поновлення строку апеляційного оскарження в порядку, передбаченому частиною третьою статті 295 КАС України. При цьому скаржник посилається на відповідну практику Верховного Суду у частині належного оформлення копії довіреності в справі (постанови Верховного Суду від 04 вересня 2019 року в справі № 201/1557/19, від 21 листопада 2019 року № 760/16660/18 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року в справі № 826/5500/18 та в частині поновлення стоку на апеляційне оскарження (постанови Верховного Суду від 17 квітня 2019 року в справі № 212/2354/18, від 19 червня 2019 року в справі № 191/2416/18, від 16 серпня 2019 року в справі № 205/9089/2018, від 04 вересня 2019 року № 201/1557/19, від 04 квітня 2019 року в справі № 391/609/18, від 17 квітня 2019 року в справі № 522/17819/17, від 17 вересня 2019 року в справі № 202/672/19, від 25 вересня 2019 року в справі № 191/954/19Є, від 07 жовтня 2019 року в справі № 202/1083/19, від 02 жовтня 2019 року в справі № 404/7875/19) в аналогічній категорії справ та додатково звертає увагу, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України (2747-15) з урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженнях щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

16. Беручи до уваги положення статті 286 КАС України, а також той факт, що пропущення строку на подання апеляційної скарги та повернення первісної апеляційної скарги відбулось з підстав, незалежних від волевиявлення чи дій відповідача скаржник вважає, що право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції було реалізовано ним у встановлений законом строк, шляхом подання первісної апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії рішення суду, та подано повторну апеляційну скаргу у передбаченому КАС України порядку, що свідчить про поважність підстав пропуску вказаного строку.

17. 25 червня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шевцової Н.В., суддів Данилевич Н.А., Смоковича М.І. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 159/3036/19 із Ковельського міськрайонного суду Волинської області.

18. 03 липня 2020 року справа № 159/3036/19 надійшла до Верховного Суду.

ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування

19. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Відповідно до частини першої статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

21. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

22. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

23. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

24. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

25. Разом із тим, строк на апеляційне оскарження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, до яких відноситься даний спір, визначений статтею 286 КАС України.

26. Згідно з частиною четвертою статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

27. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

28. На підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ІV. Позиція Верховного Суду

29. Переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

30. Причини пропуску строку на апеляційне оскарження у цих справах підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому процесуальним законом, з урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

31. Справи цієї категорії є терміновими в розумінні КАС України (2747-15) , тому надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасниками справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції обов`язку щодо невідкладного вручення (надсилання) їм копій судового рішення, тобто доведення до них змісту судового рішення. Недотримання судом першої інстанції цього порядку не є перешкодою у оскарженні рішення суду і може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням інших фактичних обставин.

32. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції має перевірити дотримання судом першої інстанції порядку надсилання учасникам справи копій судового рішення, встановити дату отримання скаржником копії судового рішення та надати оцінку своєчасності подання ним апеляційної скарги після цієї дати.

33. Зважаючи на таку правову позицію та отримання відповідачем оскаржуваного рішення суду першої інстанції 29 серпня 2019 року, перша апеляційна скарга від 09 вересня 2019 року подана в передбачений статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України десятиденний термін.

34. Вирішуючи питання пропуску строку апеляційного оскарження під повторного подання апеляційної скарги, варто вказати наступне.

35. Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

36. Положеннями частини восьмої статті 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

37. Аналіз наведених норм КАС України (2747-15) дозволяє зробити висновок, що особа, апеляційну скаргу якої повернуто судом, має праву повторного звернення суду з апеляційною скаргою, однак у порядку, встановленому законом. Це правило стосується і строків звернення до суду. В розглядуваному випадку апелянт мав право повторно звернутись з апеляційною скаргою у десятиденний строк з моменту, коли він отримав копію ухвали суду про повернення апеляційної скарги.

38. Матеріалами справи встановлено, що копія ухвали про повернення апеляційної скарги отримана апелянтом 30 вересня 2019 року, а повторно він звернувся з апеляційною скаргою лише 13 грудня 2019 року, тобто більше, ніж через два місяці. При цьому, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції не зазначило жодної підстави зволікання з повторним поданням апеляційної скарги.

39. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

40. Враховуючи те, що Управлінням патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, як правильно вказано судом апеляційної інстанції, не наведено жодних доводів, які б свідчили про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від його волевиявлення та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою, апеляційний суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

41. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

42. Щодо посилань у касаційній скарзі на позиції Верховного Суду у частині належного оформлення копії довіреності в справі (постанови Верховного Суду від 04 вересня 2019 року в справі № 201/1557/19, від 21 листопада 2019 року № 760/16660/18 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року в справі № 826/5500/18) та в частині поновлення стоку на апеляційне оскарження (постанови Верховного Суду від 17 квітня 2019 року в справі № 212/2354/18, від 19 червня 2019 року в справі № 191/2416/18, від 16 серпня 2019 року в справі № 205/9089/2018, від 04 вересня 2019 року № 201/1557/19, від 04 квітня 2019 року в справі № 391/609/18, від 17 квітня 2019 року в справі № 522/17819/17, від 17 вересня 2019 року в справі № 202/672/19, від 25 вересня 2019 року в справі № 191/954/19, від 07 жовтня 2019 року в справі № 202/1083/19, від 02 жовтня 2019 року в справі № 404/7875/19) Верховний Суд зауважує, що предметом розгляду в зазначених справах були або надання оцінки оформленню копії довіреності в справі або надання оцінки дотримання строку звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою вперше, в той час як предметом розгляду в цій справі є надання оцінки дотримання строку звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою вдруге. А отже обставини у зазначених вище постановах Верховного Суду та в цій справі не є аналогічними.