ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2004 Справа N 3/95-н
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддів:
розглянувши матеріали Алчевської об'єднаної державної
касаційної скарги податкової інспекції
на постанову від 04.11.2003 Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 3/95н
господарського суду Луганської області
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "ІБК"
до Алчевської об"єднаної державної
податкової інспекції
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення
за участю представників сторін
від позивача: не з'явились/повідомлені належним
чином/
від відповідача: не з'явились/повідомлені належним
чином/
В березні 2003 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБК"
звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до
Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому
просило визнати недійсним повідомленнярішення об'єднаної державної
податкової інспекції від 27.02.2003 р. № 0000052600/0/3967/26,
яким визначено позивачеві до сплати податок на прибуток в розмірі
89200 грн. та штрафних санкцій в розмірі 178400 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБК" свої вимоги
обґрунтовує тим, що згідно договору № 973/212 від 15.06.1999 року
укладеному між ТОВ "ІБК" та фірмою "БСК" позивачу надані послуги
на території Росії. Доходи одержані брокером за договором не
підпадають під дію статті 13 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Рішенням господарського суду Луганської області від 15.05.2003
позовні вимоги були задоволені та визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової
інспекції від 27.02.2003 року № 0000052600/0/3967/26. Приймаючи
рішення, суд дійшов висновку, що посередницькі послуги передбачені
договором № 973/212 від 15.06.1999 року надавались нерезидентом на
території Росії і доходи, були отримані нерезидентом від його
діяльності також на території Росії у зв'язку з чим норми Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не
можуть застосовуватися до правовідносин, що склалися.
За апеляційною скаргою Алчевської об'єднаної державної податкової
інспекції, Донецький апеляційний господарський суд переглянув
рішення господарського суду Луганської області від 15.05.2003 і
постановою від 04.11.2003 року залишив його без змін з мотивів
зазначених в рішенні суду
Алчевська об'єднана державна податкова інспекція звернулась з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України на
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
04.11.2003, в якій просить цю постанову скасувати, прийняти нове
рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні його позовних
вимог.
Свою скаргу об'єднана державна податкова інспекція обґрунтовує
тим, що судом апеляційної інстанції були порушені норми
матеріального права, а саме пункт 13.1 статті 13 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, яким
визначено, що будь-які доходи, що тримані нерезидентом з джерелом
їх походження в Україні, від здійснення господарської діяльності
оподатковуються податком у порядку та за ставками, що визначені
цією статтею. Скаржник зауважує, що за актом прийому - передачі
послуг нерезидент передав надані послуги замовнику (ТОВ "ІБК)" в
місті Алчевськ, тобто на митній території України на суму 670000
грн.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді,
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні господарського суду Луганської області та постанові
Донецького апеляційного господарського суду, вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню.
При розгляді справи господарськими судами першої та апеляційної
інстанцій було встановлено наступне.
На підставі акта перевірки з питань дотримання податкового та
валютного законодавства за період з 01.01.2000 року по 01.01.2003
року № 268-26/1/58-20177445 від 27.02.2003 року було прийняте
податкове повідомлення-рішення № 000052600/0/3967/36 від
27.02.2003 року.
В акті перевірки Алчевської об'єднаної державної податкової
інспекції зазначено, що позивачем занижено суми податкових
зобов'язань з податків на репатріацію доходів у 2000 році на суму
89,2 тис. грн., у тому числі: за 1 квартал - 18,8 тис. грн., за 2
квартал -59,1 тис. грн., за 3 квартал - 0,8 тис. грн.,за 4 квартал
- 10,5 тис. грн.
Попередні судові інстанції також встановили, що між Товариством з
обмеженою відповідальністю "ІБК" та фірмою "БСК" був укладений
договір від 15.06.1999 року № 973/212 на надання посередницьких
послуг. На підставі цього договору була здійснена реклама
продукції, проведені маркетингові дослідження, вивчені потенційні
можливості ринку збуту продукції, здійснений підбір замовників,
проведена підготовка техніко економічного обґрунтування контракту,
проведені консультації з економіко-правових особливостей
діяльності в Російській Федерації, здійснені переговори та
укладено контракт на продаж 100 вагонів - мінераловозів за ціною
67000 грн. за одиницю продукції. 26 липня 1999 року в місті
Алчевську був підписаний акт передачі надання посередницьких
послуг фірмою "БСК" Товариству з обмеженою відповідальністю "ІБК".
Позивач сплатив нерезиденту вартість виконаних ним посередницьких
робіт.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів передбачені статтею
13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. За приписами пункту 13.1 статті 13 цього Закону
будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з
України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на
рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у
порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей
вказаної статті частиною другою цього ж пункту дано визначення
терміну доходу отриманому, нерезидентом із джерелом його
походження з України. За визначенням підпункту "з" пункту 13.1
статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
під таким доходом слід розуміти; брокерську,
комісійну або агентську винагороду, отриману від резидентів або
постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських,
комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його
постійним представництвом на території України на користь
резидентів. Як встановили попередні судові інстанції послуги
нерезидентом надавались на території Російської Федерації, тобто
за межами митної території України.
З огляду на зазначене господарський суд Луганської області та
Донецький апеляційний господарський суд дійшли вірного висновку
про те, що Закон України "Про оподаткування прибутку підпри:lqrb"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не пов'язує джерело походження доходів з місцем
передачі виконаних робіт, а визначає надання послуг нерезидентом
на території України та отримання доходів нерезидентом від його
діяльності в Україні.
Оскільки місцевий та апеляційний господарські суди встановили всі
юридично значимі для справи обставини та вірно застосували норми
податкового законодавства, що регулюють дані правовідносини у
касаційної інстанції немає підстав для задоволення касаційної
скарги Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції та
скасування ухвалених у цій справі судових рішень.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, Господарського процесуального кодексу України, Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Луганської області від 15 травня 2003
року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
04 листопада 2003 року у справі № 3/95н залишити без змін, а
касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової
інспекції - без задоволення.