ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2004 Справа N 2/455
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну ДАК “Х”
скаргу
на рішення господарського суду міста Києва від
20.11.2003
у справі за позовом ДАК “Х”
до 1) ЗАТ “Лізингова компанія “Х”
2) Подільської районної державної
адміністрації
3) ДП ДАК “Х” ЗАТ “І”
4) ТОВ “ТМК”
треті особи 1) ЗАТ “І”
2) Прокуратура подільського району
м. Києва
про визнання недійсними установчих документів
В С Т А Н О В И В:
у листопаді 2002 року ДАК “Х” звернулась до суду з позовом до
ЗАТ “Лізингова компанія “Х”; Подільської районної державної
адміністрації; ДП ДАК “Х” “І”; ТОВ “ТМК” про визнання недійсними
установчих документів ЗАТ “І”, скасування його державної
реєстрації, і визнання недійсним свідоцтва про державну
реєстрацію з мотивів незаконності створення ЗАТ “І” за участі
державного підприємства та витребування майна, незаконно
переданого до статутного фонду новоствореного підприємства.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2003 року у
задоволенні позовних вимог відмовлено. Провадження у справі у
частині вимог про повернення майна припинено.
У касаційній скарзі позивач посилається на неправильне
застосування судом норм матеріального права та просить
постановлене у справі рішення скасувати та прийняти нове яким
позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги судова колегія вважає, що постановлене по справі судове
рішення не може залишатись без змін і підлягає скасуванню, а
справа направленню на новий судовий розгляд виходячи з
наступного.
Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову та
припиняючи провадження у справі міський суд виходив з того, що
відсутні правові підстави для визнання недійсними установчих
документів ЗАТ “І”, оскільки статут і договір про створення ЗАТ
“І” не порушує права та інтереси позивача, який рішенням
правління № 56 від 18.01.2001 року та листом голови правління №
12-01-09/559 від 05.04.2002 року надав ДП ДАК “Х” “І”, ДАК “Х”
дозвіл на створення ЗАТ “І”.
Проте повністю погодитись з наведеними судом мотивами не можна,
оскільки зроблені вони без повного та всебічного з’ясування
дійсних обставин справи.
Як передбачено додатком № 3 до постанови Кабінету Міністрів
України від 05.11.1997 року № 1218 державне майно Київського
інституту хлібопродуктів передано до статутного фонду ДАК “Х”.
Цією ж постановою передбачено перетворення Київського інституту
хлібопродуктів у дочірне підприємство Державної акціонерної
компанії “Х” “І”, статут якого і було затверджено рішенням
спостережної ради ДАК “Х” від 24.03.2001 року.
Законом України від 07.07.1999 року, № 847–XIX, як об‘єкт права
державної власності дочірне підприємство ДАК “Х” “І” включено до
переліку підприємств, що не підлягають приватизації.
Згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про впорядкування
діяльності суб‘єктів підприємницької діяльності, створених за
участю державних підприємств” ( 24-92 ) (24-92)
від 31.12.1992 року,
№ 24-92 державні підприємства не можуть бути засновниками
підприємств будь – яких організаційних форм та видів,
господарських товариств, кооперативів і зупинено дію частини
першої та другої статті 3 Закону України “Про господарські
товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
у частині права державних підприємств
бути засновниками або учасниками господарських товариств.
Наведені вище норми, які виключають участь підприємств державної
форми власності у господарському товаристві, створеному
відповідно до Закону України “Про господарські товариства”
( 1576-12 ) (1576-12)
суд не застосував, а тому його посилання на дозвіл
правління ДАК “Х” не можна визнати таким, що ґрунтується на
законі, а постановлене рішення правильним.
При такому положенні, рішення не може залишатись без змін і
підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий
розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене,
повно та всебічно з’ясувати дійсні обставини справи і в
залежності від встановленого постановити законне і обґрунтоване
рішення.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2003 року
скасувати, а справу направити на новий розгляд в іншому складі
суддів.