ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2020 року
м. Київ
справа №823/14/17
адміністративне провадження №К/9901/17630/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування припису, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Арбітражного керуючого ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року (головуючий суддя - Грибан І.О., судді - Ключкович В.Ю., Парінов А.Б.) .
І. Суть спору
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В січні 2017 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - ГТУЮ в Черкаській області, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати припис, винесений Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області про недопущення повторних порушень від 30.12.2016 №12 за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1407 від 16.07.2013.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано припис Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про недопущення повторних порушень від 30.12.2016 №12, прийнятого за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1407 від 16.07.2013.
Стягнуто із Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 20 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності припису Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про недопущення повторних порушень від 30.12.2016 №12, прийнятого за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1407 від 16.07.2013. Суд вказав, що позивачем вжито заходів на виконання ухвали господарського суду Черкаської області від 24.03.2015 по справі №10/5026/1082/2012 щодо виплати усієї заборгованості із заробітної плати працівникам КП "Чигиринське", що підтверджується ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.04.2016 по справі №10/5026/1082/2012. Крім того, суд зазначив, що станом на час винесення відповідачем оскаржуваного припису (30.12.2016) ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містила вказаних приписів про черговість задоволення вимог щодо виплати заборгованості із заробітної плати, натомість черговість задоволення вимог кредиторів зазначена у ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону станом на 30.12.2016, тому відповідачем в оскаржуваному приписі помилково зазначено щодо недопущення повторних порушень позивачем у подальшій діяльності аналогічних порушень - саме ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013. Також суд зазначив, що оскаржуваний припис від 30.12.2016 №12 за формою та змістом відповідає вимогам додатку 7 до Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 27.06.2013 №1284/5.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Черкаській області задоволено.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року - скасовано.
Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог у справі за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправним та скасування припису - відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що, оскільки ухвалою суду у справі №10/5026/1082/2012 встановлено наявність порушень позивачем дотримання черговості задоволення вимог із виплати заборгованості по заробітній платі працівникам КП "Чигиринське", відповідно висновки відповідача щодо наявності таких порушень підтверджено. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, що станом на час винесення відповідачем оскаржуваного припису (30.12.2016) ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містила вказаних приписів про черговість задоволення вимог щодо виплати заборгованості із заробітної плати, натомість черговість задоволення вимог кредиторів зазначена у ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону станом на 30.12.2016, тому відповідачем в оскаржуваному приписі помилково зазначено щодо недопущення повторних порушень позивачем у подальшій діяльності аналогічних порушень - саме ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013. Так, суд апеляційної інстанції вказав, що Прикінцевими та перехідними положеннями вказаного Закону визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Суд зазначив, що провадження у справі №10/5026/1082/2012 про банкрутство КП "Чигиринське" порушено ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.07.2012. Постановою господарського суду Черкаської області від 05.12.2012 у справі № 10/5026/1082/2012 КП "Чигиринське" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1 Тобто, дана справа розглядалася господарським судом Черкаської області відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції до 19.01.2013, що свідчить про протиправність висновків суду першої інстанції у вказаній частині.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
01 червня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга арбітражного керуючого ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, в якій позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування поданої касаційної скарги арбітражний керуючий ОСОБА_1 вказує на те, що питання щодо установлення черговості та визначення переліку працівників вирішувалось ліквідатором протягом усього періоду, починаючи з моменту покладання на нього такого обов`язку. Також скаржник вказує, що на виконання вимог пп.6.6.3. Порядку № 1284/5, в резолютивній частині акту від 30.12.2016 № 25 з метою конкретизації суті порушення та конкретної норми, яка порушена арбітражним керуючим, має бути чітке посилання на структурну одиницю Закону № 2343-XII (2343-12) , а не лише частини статті Закону, а також мало бути вказано обсяг порушення в частині дотримання черговості задоволення вимог із виплати заборгованості із заробітної плати, виключно лише щодо залишку невиплаченої працівникам суми коштів щодо дотримання черговості часткового задоволення вимог із виплати заборгованості із заробітної плати. Крім того, позивач зазначає, що згідно ухвали господарського суду Черкаської області від 31.01.2017 КП "Чигиринське" ліквідоване, що фактично засвідчує, що заходи, вжиті скаржником протягом проведення ліквідаційної процедури перевірені. Також скаржник вказує, що згідно ухвали господарського суду Черкаської області від 02.08.2016 позивача було усунуто від виконання повноважень ліквідатора КП "Чигиринське" на підставі невиконання ч. 2 ст. 31 Закону № 2343-XII, що суперечить висновкам відповідача, викладених у довідці про порушення позивачем приписів ч. 1 ст. 31 даного Закону.
21 червня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшли заперечення відповідача на вказану касаційну скаргу, в якому він вважає дану скаргу необґрунтованою і просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2020 року касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області, на підставі скарги гр. ОСОБА_4 від 27.07.2015 б/н та звернення Чигиринської РДА від 22.01.2016 №36/01-01-26, доручення Міністерства юстиції України від 27.08.2015 №208/Г-15806/13.2 та від 11.02.2016 №233/2940-0-32-16/9.5, проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень у справі №10/5026/1082/2012 про банкрутство КП "Чигиринське". Результати перевірки оформлені актом позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.12.2016 №25.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 в частині дотримання черговості задоволення вимог із виплати заборгованості по заробітній платі, у зв`язку з чим Головним територіальним управління юстиції у Черкаській області винесено припис від 30.12.2016 №12 про недопущення повторних порушень позивачем у подальшій діяльності.
Провадження у справі №10/5026/1082/2012 про банкрутство КП "Чигиринське" порушено ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.07.2012. Постановою господарського суду Черкаської області від 05.12.2012 у справі № 10/5026/1082/2012 КП "Чигиринське" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.03.2015 по справі №10/5026/1082/2012 встановлено порушення позивачем дотримання черговості задоволення вимог із виплати заборгованості по заробітній платі працівникам КП "Чигиринське", у зв`язку з чим вказаним рішенням суду, зокрема, визнано дії ліквідатора банкрута з виплати усієї заборгованості із заробітної плати працівникам боржника у другу чергу такими, що суперечать положенням пп. "б" п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, останні з яких внесені Законом України від 02.10.2012 №5405-VI (5405-17) тобто в редакції, чинній до 19.01.2013); зобов`язано ліквідатора вжити заходів з виправлення порушення, вказаного у цій ухвалі (зокрема, щодо установлення черговості задоволення вимог кожного працівника, щодо повернення коштів у ліквідаційну масу та їх перерозподілу відповідно до вимог закону) і не пізніш як 15.06.2015 подати новий звіт про здійснену ліквідаційну процедуру та ліквідаційний баланс банкрута.
Позивачем вжито заходів на виконання вказаної ухвали господарського суду Черкаської області від 24.03.2015 по справі №10/5026/1082/2012 щодо виплати усієї заборгованості із заробітної плати працівникам КП "Чигиринське", що підтверджується ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.04.2016 по справі №10/5026/1082/2012.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпункт "б" пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII (далі - Закон № 2343-XII (2343-12) ) із змінами, останні з яких внесені Законом України від 02.10.2012 №5405-VI/тобто в редакції, чинній до 19.01.2013) було визначено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею, у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі. Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 №1284/5 (z1113-13) , який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.07.2013 за №1113/23645 (z1113-13) , затверджено Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Порядок №1284/5).
Положеннями п. 6.9 Порядку №1284/5 визначено, що у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень (додаток 7) (далі - припис) та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень (додаток 8) (далі - розпорядження). Орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис.
Відповідно до підпунктів 6.6.1, 6.6.2, 6.6.3 пункту 6.6 Порядку №1284/5: Акт перевірки складається з вступної, описової та резолютивної частин.
У вступній частині міститься інформація про вид перевірки, підставу для її проведення, предмет перевірки, склад комісії, місце проведення перевірки, арбітражного керуючого, щодо якого здійснюється перевірка, та реквізити Довідки.
В описовій частині акта перевірки містяться інформація про виявлені під час перевірки порушення, які наводяться відповідно до резолютивної частини Довідки, оцінка пояснень, зауважень, заперечень і документів, наданих арбітражним керуючим, та усунення арбітражним керуючим зазначених у Довідці порушень. У разі якщо територіальний орган з питань банкрутства було зобов`язано надіслати Довідку до Мін`юсту для проведення її аналізу, описова частина акта перевірки повинна містити інформацію з Висновку.
У резолютивній частині акта перевірки комісією з урахуванням Довідки та пояснень, зауважень, заперечень і документів, наданих арбітражним керуючим, або усунених порушень, а також Висновку (у разі якщо територіальний орган з питань банкрутства було зобов`язано надіслати Довідку до Мін`юсту для проведення її аналізу) робиться висновок щодо наявності (відсутності) порушень законодавства з питань банкрутства в діяльності арбітражного керуючого.
У разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. Порушення, усунені арбітражним керуючим до моменту складання акта перевірки, вважаються такими, що не вчинені, та в резолютивній частині акта перевірки не вказуються.
У резолютивній частині акта перевірки окремо зазначаються порушення, щодо яких органом контролю буде винесено розпорядження про усунення порушень, та порушення, щодо яких буде винесено припис про недопущення повторних порушень.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ГТУЮ у Черкаській області, на підставі скарги гр. ОСОБА_4 від 27.07.2015 б/н та звернення Чигиринської РДА від 22.01.2016 №36/01-01-26, доручення Міністерства юстиції України від 27.08.2015 №208/Г-15806/13.2 та від 11.02.2016 №233/2940-0-32-16/9.5, проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень у справі №10/5026/1082/2012 про банкрутство КП "Чигиринське". Результати перевірки оформлені актом позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.12.2016 №25.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 в частині дотримання черговості задоволення вимог із виплати заборгованості по заробітній платі, у зв`язку з чим Головним територіальним управління юстиції у Черкаській області винесено припис від 30.12.2016 №12 про недопущення повторних порушень позивачем у подальшій діяльності.
В контексті спірних правовідносин, Суд зауважує, що як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, посилаючись на факт існування ухвали господарського суду Черкаської області від 24.03.2015 по справі №10/5026/1082/2012, дійшли правомірного висновку про наявність та документальну підтвердженість порушень (ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), виявлених відповідачем, що спростовує доводи скаржника про відсутність вказаних порушень.
Доводи позивача на порушення відповідачем приписів пп. 6.6.3 п. 6.6. Порядку № 1284/5 щодо довільного викладення норм Закону № 2343-XII (2343-12) та відсутності посилання на конкретні структурні одиниці останнього, Суд приймає критично, оскільки ГТУЮ в Черкаській області, викладаючи в резолютивній частині акту перевірки відомостей щодо її результатів, зазначив про порушення позивачем приписів ч. 1 ст. 31 Закону № 2343-XII саме в частині дотримання черговості вимог із виплати заборгованості по заробітній платі, тим самим конкретизуючи в чому полягало порушення даної норми Закону № 2343-XII (2343-12) .
Посилання скаржника на ліквідацію КП "Чигиринське", яка підтверджується ухвалою господарського суду Черкаської області від 31.01.2017 та, на думку позивача, фактично засвідчує, що заходи, вжиті скаржником протягом проведення ліквідаційної процедури перевірені, Суд відхиляє з огляду на те, що сама по собі ліквідація підприємства, арбітражним керуючим якого був призначений позивач, не спростовує відсутність порушень, вчинюваних ним протягом усієї ліквідаційної процедури та усього періоду призначення ОСОБА_1 арбітражним керуючим КП "Чигиринське".
Стосовно доводів скаржника, що згідно ухвали господарського суду Черкаської області від 02.08.2016 позивача було усунуто від виконання повноважень ліквідатора КП "Чигиринське" на підставі невиконання ч. 2 ст. 31 Закону № 2343-XII, що суперечить висновкам відповідача, викладених у довідці про порушення позивачем приписів ч. 1 ст. 31 даного Закону, то Суд зауважує, що порушення позивачем дотримання черговості задоволення вимог із виплати заборгованості по заробітній платі працівникам КП "Чигиринське" (ч. 1 ст. 31 Закону № 2343-XII) виявлено не тільки за результатами позапланової перевірки, проведеної відповідачем та зафіксованої в акті від 30.12.2016, а й встановлено ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.03.2015 по справі №10/5026/1082/2012, що спростовує дані доводи позивача про відсутність порушення ним приписів ч. 1 ст. 31 Закону № 2343-XII в частині дотримання черговості задоволення вимог із виплати заборгованості по заробітній платі.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені в касаційній скарзі доводи арбітражного керуючого ОСОБА_1 безпідставними, а висновки суду апеляційної інстанції - обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 343, 349- 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі 823/14/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді Н.А. Данилевич М.І. Смокович Н.В. Шевцова