Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого Кривенка В. В., суддів: Гусака М. Б., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Самсіна І. Л., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., при секретарі судового засідання Любченко С. М. (за участю представників: позивача - Д. С. О., другого відповідача - М. М. А.), розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку провадження за винятковими обставинами за скаргою Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області (далі - ДПІ) справу за позовом Спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав" (далі - Підприємство) до Головного управління Державного казначейства у Луганській області, ДПІ про стягнення 1417814 грн. 02 коп., встановила:

У квітні 2005 року Підприємство звернулося до суду з позовом про стягнення з державного бюджету 3665642 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (далі - ПДВ), у тому числі 2253677 грн. експортного відшкодування та 1411965 грн. - бюджетного, а також 15337 грн. 35 коп. процентів за несвоєчасне експортне відшкодування за період із 23 березня по 14 квітня 2005 року та 5849 грн. 02 коп. за несвоєчасне бюджетне відшкодування - із 1 по 14 квітня 2005 року.

Господарський суд Луганської області рішенням від 13 червня 2005 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 2 серпня 2005 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 вересня 2006 року зазначені судові рішення у частині стягнення на користь позивача бюджетної заборгованості в розмірі 1411965 грн. та 5849 грн. 02 коп. процентів за несвоєчасне відшкодування цього податку скасував та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншій частині - залишив без змін.

Господарський суд Луганської області постановою від 6 лютого 2007 року, визнавши наявність підстав для задоволення позову, відмовив у цьому, пославшись на неправомірність повторного стягнення, оскільки заявлене бюджетне відшкодування та проценти, нараховані на нього, були повністю відшкодовані позивачу.

Постановою від 17 квітня 2007 року Луганський апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 лютого 2009 року рішення апеляційного суду залишив без змін.

У скарзі про перегляд ухвалених у справі судових рішень за винятковими обставинами ДПІ, посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, просить Верховний Суд України ці рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити. На обґрунтування своїх вимог ДПІ послалася на неоднакове застосування судами касаційної інстанції пункту 1.8 статті 1, пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" і додала постанову Верховного Суду України від 19 квітня 2005 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2007 року, в яких, на її думку, по-іншому застосовано вказані норми права.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що підстав для задоволення скарги немає.

Як установлено судами, згідно з податковою декларацією позивача за січень 2005 року, ним було заявлено 1411965 грн. бюджетного відшкодування з ПДВ. Відмовляючи у відшкодуванні цієї суми, ДПІ виходила з того, що в результаті зустрічних перевірок було виявлено суб'єктів підприємницької діяльності - постачальників контрагентів позивача, які, зокрема, мають ознаки фіктивності, зняті з обліку за рішенням господарського суду, що мало наслідком ненадходження до державного бюджету сум ПДВ, сплачених Підприємством у складі вартості придбаного товару в січні 2005 року, а саме 401290 грн. 64 коп. (згідно з актом перевірки ДПІ від 31 жовтня 2005 року N 401/23-30/05827201).

Як убачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Луганської області від 23 січня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного суду від 4 квітня 2006 року, у справі N 12/723н-ад визнано протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ від 9 листопада 2005 року N 0000202344/0, яким Підприємству було зменшено суму відшкодування ПДВ на 4295395 грн. 91 коп. (у тому числі 401290 грн. 64 коп. за податковою декларацією за січень 2005 року). Таким чином, у цій справі суди вже дали правову оцінку правомірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за січень 2005 року.

Відповідно до частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні скарги, якщо обставини, які стали підставою для провадження за винятковими обставинами, не підтвердилися.

З урахуванням наведеного скарга ДПІ підлягає відхиленню, а ухвала касаційного суду - залишенню без змін.

Керуючись статтями 241 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

У задоволенні скарги Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2009 року відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.