165/2354/16-а Про визнання протиправними дій управління пенсійного фонду України щодо відмови особі у призначенні пенсії, зобов'язання УПФУ призначити пенсію відповідно до трудового стажу особи - 29.07.2020 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Нововолинсько-Іваничівське об`єднане УПФУ у Волинській області) на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 24 квітня 2017 року у складі судді Ушакова М.М. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у складі колегії суддів: Макарика В.Я. (головуючий), суддів: Большакової О.О., Глушка І.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного УПФУ у Волинській області, Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державне підприємство "Волиньвугілля", про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

1.1 - визнати дії Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного УПФУ у Волинській області щодо відмови у призначенні пенсії відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII (1788-12) ; у редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин) у зв`язку з відсутністю необхідного загального стажу роботи протиправними.

1.2 Зобов`язати Нововолинсько-Іваничівське об`єднане УПФУ у Волинській області зарахувати позивачу до загального стажу період роботи з 1 вересня 2015 року по 30 вересня 2016 року у відокремленому підрозділі державного підприємства "Волиньвугілля" та призначити пенсію відповідно до пункту "а" статті 13 Закону №1788-XII.

1.3 Зобов`язати Нововолинсько-Іваничівське об`єднане УПФУ у Волинській області внести до індивідуальних відомостей відносно застрахованої особи позивача інформацію про нарахування помісячних страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 1 вересня 2015 року по 30 вересня 2016 року в сумах, які були фактично перераховані відокремленим підрозділом "Шахта Бужанська" державного підприємства "Волиньвугілля" за відповідний період відповідно шляхом перерахування безготівкових сум із банківського рахунку.

2. Нововолинський міський суд Волинської області постановою від 24 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, позов задовольнив.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що сам факт ненадходження відрахувань до Пенсійного фонду України із зарплати позивача за відсутності його вини, не є підставою для відмови у зарахуванні позивачу стажу роботи у період з 1 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року. Крім того, із заробітної плати позивача щомісячно утримувалися суми страхових внесків і позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов`язків по сплаті обов`язкових платежів.

Крім того, суди зазначили, що до трудової книжки позивача уповноваженою особою МП "Міностеп" внесені всі записи, які підтверджують зайнятість на займаній посаді повний робочий день, відтак відмова у зарахуванні спірного періоду роботи на посаді оператора по виготовленню металевої сітки є протиправною.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 11 жовтня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії у відповідності до пункту "а" статті 13 Закону №1788-XII зі зниженням пенсійного віку на 10 років.

3.2 Нововолинсько-Іваничівське об`єднане УПФУ Волинської області листом №4680/02-10 від 19 жовтня 2016 року відмовило у призначенні позивачу такого виду пенсії, оскільки відповідно до довідок уточнюючих пільговий характер роботи до пільгового стажу за списком №1 зараховано 10 років 4 місяці 19 днів, у тому числі 5 місяців 27 днів навчання за спеціальністю. Загальний стаж його роботи становить 20 років 6 місяців 13 днів. Додатково відповідач зазначив, що відповідно до вимог статті 21 Закону №1788-XII немає підстав зарахувати до загального стажу період роботи з 1 вересня 2015 року по 30 вересня 2016 року в ВП "Шахта Бужанська" ДП "Волиньвугілля".

3.3 Також відповідач відмовив позивачу зарахувати стаж його роботи з 19 січня 1991 року по 12 лютого 1995 року оператором по виготовленню металевої сітки в МП "Міностеп" з тієї причини, що записи у трудовій книжці завірені гербовою печаткою СРСР.

3.4 Копією трудової книжки позивача підтверджується період роботи позивача з 1 вересня 2015 року по 30 вересня 2016 року електрослюсарем підземним у ВП "Шахта Бужанська" ДП "Волиньвугілля".

3.5 Витягами із наказів №36 від 28 січня 2014 року і №24 від 26 січня 2015 року підтверджується, що посада електрослюсаря підземного атестована відповідно до статті 13 Закону №1788-XII як така, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене Списком №1.

3.6 Крім того, ДП "Волиньвугілля" надало довідку від 15 липня 2016 року на підтвердження наявного трудового стажу за період з 13 березня 2007 року по час її видачі для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Нововолинсько-Іваничівське об`єднане УПФУ у Волинській області звернулося із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

4.1. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що страховий стаж за спірний період не може бути зарахований, оскільки шахтою не були сплачені страхові внески. Крім того, період роботи з 19 вересня 1991 року по 12 лютого 1995 року оператором по виготовленню металевої сітки неможливо зарахувати до загального стажу роботу, оскільки стаж завірено не в установленому порядку. Вважає, що управління Пенсійного фонду діяло правомірно, у відповідності до вимог діючого законодавства.

5. Відзив на касаційну скаргу позивач не подав.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

7. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

8. Відповідно до пункту "а" статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (461-2016-п), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

9. Згідно роз`яснень, наданих в листі Міністерства праці та соціальної політики України час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати працівникам, які працюють в умовах, передбачених Списком №1 та Списком №2, можуть бути зараховані до пільгового стажу не більше 1 місяця в календарному році.

10. Відповідно до статті 1 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV (1058-15) ; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

11. За змістом пункту 1 частини першої статті 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об`єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно- правового характеру;

12. Пунктом 1 частини першої статті 14 Закону №1058-IV передбачено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, у тому числі на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України.

13. Частиною першою статті 15 вказаного Закону передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

14. Відповідно до частини п`ятої, шостої, дев`ятої статті 20 Закону №1058-IV страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;

15. Частина десята цього Закону передбачає: якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

16. Частиною дванадцятою Закону визначено: страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

17. Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка і тільки за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів виданих за місцем роботи, служби або навчання, а також архівними установами.

18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за період роботи з 1 вересня 2015 року по 30 вересня 2016 року при виплаті заробітної плати ОСОБА_1 підприємство сплачувало страхові внески шляхом перерахування безготівкових сум з свого банківського рахунку на банківський рахунок позивача, однак податковою інспекцією було перерозподілено ці кошти та змінено їх цільове призначення, внаслідок чого позивачу не було перераховано страхові внески за відповідний період.

20. Також судами встановлено, що з заробітної плати позивача щомісячно утримувалися суми страхових внесків. До трудової книжки позивача уповноваженою особою МП "Міностеп" внесені всі записи, які підтверджують зайнятість на займаній посаді повний робочий день.

21. За таких обставин, Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що сам факт ненадходження відрахувань до Пенсійного фонду України із зарплати позивача за відсутності його вини, не є підставою для відмови у зарахуванні позивачу стажу роботи у період з 1 вересня 2015 року по 30 вересня 2016 року, а відмова у зарахуванні спірного періоду роботи на посаді оператора по виготовленню металевої сітки є протиправною, тому обґрунтовано задоволено позовні вимоги.

22. Колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

23. У відповідності до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -