ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2004 Справа N 31/73 а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., - головуючого,
Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши Красноармійської ОДПІ
матеріали касаційної
скарги
на постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 09.12.2003
у справі Донецької області
господарського суду
за позовом ВАТ “Вугільна компанія
“Красноармійська-Західна № 1”
до Красноармійської ОДПІ
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: Ільющенко Г.В. – за довіреністю № 9 від
27.02.2004;
Пишна В.Г. – за довіреністю № 2 від
09.01.2004;
- відповідача: Акімова С.А. – за довіреністю № 3441 від
29.03.2004;
Луценко С.А. – за довіреністю № 3440 від
29.03.2004;
В С Т А Н О В И В:
У березні 2003 року ВАТ “Вугільна компанія
“Красноармійська-Західна № 1” звернулось до суду з позовом про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 85-2340
від 30.12.2002 Красноармійської ОДПІ.
В подальшому позивач доповнив позовні вимоги, в яких просив
визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 85-2340 від
30.12.20020 в частині нарахування податкового зобов’язання по
збору за геологорозвідувальні роботи.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.10.2003
року позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове
повідомлення–рішення відповідача в частині визнання податкового
зобов’язання по збору за геологорозвідувальні роботи у сумі 391
579 грн. та фінансові санкції у сумі 195 790 грн. В частині
застосування фінансової санкції у сумі 94 грн. відмовити.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
09.12.2003 року рішення господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Красноармійська ОДПІ подала
касаційну скаргу в якій просить скасувати попередні судові
рішення та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилаються на те, що
судом неправильно застосовані норми матеріального права, що
призвело до прийняття незаконних рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій податкове
повідомлення-рішення прийняте на підставі матеріалів акта від
19.12.2002 № 343-23-1-13498562, складеного відповідачем за
результатами поза планованої документальної перевірки з питань
дотримання вимог податкового та валютного законодавства
позивачем за період з 01.07.2001р. по 30.09.2002р.
В зазначеному акті перевірки відповідачем зазначено, що в
порушення п. 6 Порядку встановлення нормативів збору за
геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного
бюджету, та його справляння ( 115-99-п ) (115-99-п)
, затвердженого
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999р. № 115
підприємство не проводило нарахування та сплату збору за
геологорозвідувальні роботи за супутньо залягаючі з кам'яним
вугіллям корисні копалини - метан та германій. Заниження збору
склало 391 579грн.
Відповідно до п. 6 Порядку ( 115-99-п ) (115-99-п)
встановлення нормативів
збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок
державного бюджету, та його справляння, затвердженого Постановою
Кабінету Міністрів України від 29.01.1999р. № 115, якщо
надкористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин,
що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані
геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид
корисної копалини в повному обсязі, а за супутньо залягаючі
корисні копалини - із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно до висновків
судових експертиз, які проведені по даній справі, вилучення газу
метану з розробляємого вуглеродного масиву на шахті позивача не
є видобутком корисних копалин, які залягають супутньо з
вугіллям, а щодо вилучення германію, то вміст германію у вугіллі
шахти нижчий від мінімальної норми вмісту 2,5г/т і становить
0,92г/т вугілля, тобто германій не можна відносити до супутніх
корисних копалин як товарної продукції цієї шахти, видобуток
якої є економічно доцільним.
Крім того, за даними експертизи технологія вилучення германію
при збагаченні рядового вугілля не існує, оскільки цей елемент
входить до складу не мінеральної, а органічної складової частини
вугілля, в якій утримуються міцними хімічними зв'язками, які не
руйнуються під час збагачення вугілля.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів
попередніх інстанцій, що вилучення газу метану є технологічно
вимушеним і відповідно до п. 12 Порядку встановлення нормативів
збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок
державного бюджету, та його справляння ( 115-99-п ) (115-99-п)
,
затвердженого Кабінетом Міністрів України від 29.01.1999р. № 115
та п.п. 3.3 Інструкції “Про порядок справляння збору за
геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного
бюджету”, затвердженої наказом Комітету України з питань
геології та використання надр і ДПА України від 23.06.1999р.
№ 105/309 та зареєстрованої в Мінюсті України 16.07.1999р.
№ 474/376 збір за виконані геологорозвідувальні роботи не
справляється.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що відповідно до
вимог Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на
всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин
справи, які мають суттєве значення для вирішення спору,
відповідає нормам матеріального та процесуального права, а
доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
09.12.2003 у справі № 31/73 а залишити без змін.