266/258/16-а Про визнання протиправними дії УПФУ щодо неврахування пільгового стажу роботи та відмови призначити особі пенсію за віком на пільгових умовах, зобов'язання УПФУ призначити особі пенсії за віком на пільгових умовах - 22.02.2021 Прийняття

на постанову Приморського районного суду м Маріуполя Донецької області від 20.07.2016 (суддя Пантелєєв Д.Г.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2016 (колегія у складі суддів Ястребової Л.В., Ляшенко Д.В., Компанієць І.Д.)

у справі №266/258/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. 28.01.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області, в якому (з урахуванням уточнень позовних вимог) просив:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо не зарахування до пільгового розрахунку стажу роботи з 01.03.1985 по 17.04.1985 та з 01.01.1991 по 30.04.1995 в районах Крайньої Півночі на пільгових умовах;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії та зарахувати до стажу роботи період з 01.03.1985 по 17.04.1985 та з 01.01.1991 по 30.04.1995 в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме, зарахувати один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців, з урахуванням проведених виплат з 16.10.2015;

- визнати неправомірною відмову відповідача у обчисленні коефіцієнта по заробітній платі за період з 01.01.1992 по 31.10.1994 з використанням районного коефіцієнту та надбавок;

- зобов`язати відповідача зробити перерахунок пенсії та обчислити коефіцієнт по заробітній платі за період з 01.01.1992 по 31.10.1994 з використанням районного коефіцієнту та надбавок з 16.10.2015.

2. Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20.07.2016, залишеної без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2016, у задоволенні позову відмовлено.

3. 10.10.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.10.2016 відмовлено у відкриті касаційного провадження у справі на підставі п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

5. У грудні 2016 року ОСОБА_1 (в порядку глави 3 розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) в редакції, чинній до 15.12.2017) направив до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.10.2016.

6. Ухвалою Верховного Суду України від 14.04.2017 відкрито провадження у справі.

7. Постановою Верховного Суду від 19.06.2018 заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.10.2016 задоволено: ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10.10.2016 скасовано, а справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

8. Ухвалою Верховного Суду від 27.06.2018 відкрито касаційне провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області та отримує пенсію за віком по Списку № 1, що не заперечується відповідачем.

10. У листопаді 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив роз`яснити, яким чином йому була нарахована пенсія.

11. Листом № 17080/04 від 24.12.2015 відповідач повідомив позивача, що пенсію йому розраховано із заробітку за період роботи з 01.11.1987 по 31.10.1994 та за даними персоніфікованого обліку з 01.06.2010 по 29.06.2010, з 01.07.2010 по 30.09.2015 з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу - 2960,62 грн. Коефіцієнт заробітку - 3,16147. Заробіток для розрахунку пенсії складає: 2960,62 грн.*3,16147= 9359,91 грн. При цьому, загальний розмір пенсії позивача складає 4 275,14 грн, утримання в період роботи - 641,27 грн., розмір пенсії до виплати - 3 633,87 грн., тобто пенсія позивачу призначена та виплачується вірно, згідно діючого законодавства.

12. 06.01.2016 позивач, не погодившись з розміром пенсії, звернувся до відповідача зі скаргою, в якій просив зарахувати заробітну плату за період з 01.01.1992 по 31.10.1994 та включити до стажу роботу період з 01.03.1985 по 17.04.1985, як роботу у районах Крайньої Півночі, а також при розрахунку коефіцієнту заробітної плати виключити періоди з 01.06.2010 по 29.02.2012 та з 01.06.2012 по 31.03.2013.

13. Листом № 543/04 від 16.01.2016 відповідач повідомив, що підстави для обчислення розміру пенсії по заробітній платі з урахуванням районних та поправочних коефіцієнтів у період роботи після 01.01.1992 відсутні. Крім того, відповідач зазначив, що у трудовій книжці позивача не зазначені відомості про користування пільгами по обчисленню стажу, а в архівних довідках № 384/89-Я від 23.03.2009 та № К-2400 від 28.10.2015 зазначено, що в особистій карточці форми Т-2 є записи: "Трудовой договор с 18.04.1985 по 18.04.988, Трудовой договор с 18.04.1988 по 18.04.1991, Трудовой договор с 19.04.1991 по 18.04.1994", а тому, підстави для пільгового обчислення стажу по періоду з 01.03.1985 по 17.04.1985 також відсутні.

14. Позивач з відмовою не погодився і звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

15. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що він працював на підприємстві ВАТ "Якутуглестрой" на посаді дорожнього робочого, на підтвердження чого ним надано трудову книжку та довідки. Відповідач помилково не застосував норми Закону № 1058-ІV (1058-15) , які передбачають альтернативний характер підтвердження пільгового стажу, а саме або трудовою книжкою, або довідкою, або трудовим договором.

Також позивач вважає, що при розрахуванні коефіцієнту по заробітній платі відповідач не вірно визначив заробітну плату в період з 01.01.1992 по 31.10.1994, без врахування районного коефіцієнту, оскільки архівною довідкою, підтверджується, що до позивача застосовувався районний коефіцієнт по заробітній платі 1,7 та пільги до моменту звернення.

16. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про відсутність підстав для пільгового обчислення стажу за період з 01.03.1985 по 17.04.1985 та з 01.01.1992 по 31.10.1994.

Крім того, відповідач зазначив, що обчислення розміру пенсії із заробітної плати за період роботи після 01.01.1992 провадиться без урахування районних та поправочних коефіцієнтів у зв`язку з тим, що ст. 96 Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян СРСР" від 15.05.1990 року № 1480-І з 01.01.1992 передбачено, що в разі виїзду особи за межі Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до цих районів, обчислення заробітної плати, з якої призначаються пенсії, проводяться із виключенням цих сум.

ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивачем при розрахунку пенсії в період з 01.03.1985 по 17.04.1985 та обчислення заробітної плати за період з 01.01.1992 по 31.10.1994 не надано трудових договорів, відповідач правомірно провів розрахунок пенсії позивача.

18. Підтвердження роботи в районах Крайньої Півночі за період з 01.03.1985 по 17.04.1985 записами в трудовій книжці та архівною довідкою не може бути підставою для обчислення стажу з урахуванням кратності, оскільки відповідно до архівної довідки трудовий договір з позивачем був укладений з 18.04.1985.

19. Що стосується визначення трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01 січня 1991 року, то, за висновком судів, чинним законодавством не передбачено врахування цих періодів роботи в пільговому обчисленні.

20. Обчислення розміру пенсії із заробітної плати за період роботи після 01.01.1992 проводиться без урахування районних та поправочних коефіцієнтів у зв`язку з тим, що ст. 96 Закону СРСР "Про пенсійне громадян СРСР" від 15.05.1990 № 1480-І з 01.01.1992 передбачено, що в разі виїзду особи за межі Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до цих районів, обчислення заробітної плати, з якої призначаються пенсії, проводяться із виключенням цих сум.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. У касаційній скарзі позивач зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, а саме:

(А) суди помилково застосували висновки постанови Верховного Суду від 27.10.2015 у справі № 338/1079/14-а, яка стосується працівників, що працювали вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Натомість позивач не працював вахтовим методом, а підприємство, на якому працював позивач, було зареєстровано у районах Крайньої Півночі;

(Б) судами не застосовано норму закону, яка діяла на час роботи позивача у районах Крайньої Півночі, а саме з 20.11.1990 по 01.01.2002 в Російській Федерації діяв Закон № 340-1 "Про трудові відносини в РФ". Згідно зі ст. 94 Закону №340-1 стаж роботи в районах Крайньої Півночі зараховується в 1,5 розмірі, на який повинні були звернути увагу суди та на ст. 28 Закону № 4520-1 "Про державні гарантії та компенсації для осіб, працюючих та проживаючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" від 09.02.1993;

(В) суди дійшли неправильного висновку про те, що позивачем при розрахунку пенсії в період з 01.03.1985 по 17.04.1985 та обчислення заробітної плати за період з 01.01.1992 по 31.10.1994 не надано трудових договорів, оскільки факт укладання трудового договору з роботодавцем підтверджується записами у трудовій книжці позивача, а архівною довідкою - отримання ним відповідних пільг та про заключення трудових договорів, що дає йому право на отримання пенсії на пільгових умовах з урахуванням стажу роботи в умовах Крайньої Півночі;

(Г) при обчисленні коефіцієнта по заробітній платі суди послалися на Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , який почав діяти з 2003 року, тобто після набрання позивачем стажу;

(Ґ) відповідачем при розрахунку коефіцієнту по заробітній платі не вірно було нараховано заробітну плату за період з 01.01.1992 по 31.10.1994. У відповіді від 16.01.2016 відповідач стверджує, що довідка про заробітну плату з районним коефіцієнтом може бути розрахована лише до 01.01.1992, а без врахування районного коефіцієнта - з 01.01.1992.

Суди, погоджуючись із відповідачем, посилаються на норми Закону, які не діяли у період з 1992 по 1994. Водночас суди не застосували норму закону, на яку він посилається у Тимчасовій угоді від 15.01.1993 до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Зокрема, при застосуванні Тимчасової угоди від 15.01.1993 відповідач повинен був відрахувати від заробітної плати позивача лише районний коефіцієнт, а надбавки залишити для нарахування коефіцієнту по заробітній платі. Натомість відповідач самостійно відрахував як районний коефіцієнт так і надбавки;

(Д) при підрахунку коефіцієнту по заробітку з заробітної плати відповідач виключає районний коефіцієнт та надбавки у період з 1992 по 1994, посилаючись на ст. 96 Закону № 1480-І від 15.05.1990, але відрахування надбавок цією статтею не передбачено. Окрім того, Закон № 1480-І від 15.05.1990 "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" не діяв станом на 1992-1994 роки;

(Е) відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. Жодною статтею Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) не передбачено відрахування із заробітної плати надбавок та районних коефіцієнтів.

22. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

24. Предметом спору є не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.03.1985 по 17.04.1985 та з 01.01.1991 по 30.04.1995 в районах Крайньої Півночі та у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі та не зарахування при розрахунку пенсії районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати за період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 01.01.1992 по 31.10.1994.

(а) щодо зарахування до пільгового розрахунку стажу роботи з 01.03.1985 по 17.04.1985 та з 01.01.1991 по 30.04.1995 в районах Крайньої Півночі та у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі

25. Верховний Суд розглядав справу № 396/153/17 (2-а/396/13/17), обставини якої є подібними, та у постанові від 08.11.2019 зазначив:

'' Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 5 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (z1566-05) , звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до пункту 7 параграфу "б" цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) .

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 1 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10 листопада 1967 року.

Підпунктом "д" пункту 5 Указу Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Указом Президії ВР СРСР від 29 вересня 1967 року було скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки.

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 "Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" і від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

'' Системний аналіз вказаних положень дає підстави дійти висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність наступних обставин:

1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях;

2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є її трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою".

26. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

27. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 працював на підприємстві ВАТ "Якутуглестрой" в районах Крайньої Півночі на посаді дорожнього робочого в період з 01.03.1985 по 30.04.1995: в Дорожньо -будівельному управлінні №10 тресту "Спецстрой" з 01.03.1985 по 31.03.1987, в управлінні механізації будівництва і спеціальних робіт "Спецстрой" з 01.04.1987 по жовтень 1988 року, в Будівельному управлінні "Спецстрой" з листопада 1988 року по 30.04.1995, яке знаходиться в Республіці Саха (Якутія), що підтверджується записами у його трудовій книжці, а також довідками Нерюнгринської районної адміністрації (відділ по справам архівів) від 23.03.2009 № 384/89-я та Муніципальної державної установи "Муніципальний архів Нерюнгринського району" від 25.11.2015 № 2926.

28. У пункті 2 Розділу І Інструкції № 530/П-28 зазначено, що пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

29. З огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

30. Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для зарахування періоду роботи позивача з 01.03.1985 по 17.04.1985 та з 01.01.1991 по 30.04.1995 до пільгового розрахунку стажу роботи із застосуванням пільгового коефіцієнту - один рік за один рік і шість місяців.

(б) щодо зарахування при розрахунку пенсії районного коефіцієнту та північної надбавки

31. Верховний Суд розглядав справу № 348/1725/17, обставини якої є подібними, та у постанові від 24.10.2019 зазначив:

'' Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 (далі - Угода від 13 березня 1992 року) закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

При цьому, метою Угоди від 13 березня 1992 року є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992 року, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.

Згідно з частинами другою та третьою ст. 6 цієї Угоди, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж.

Тобто, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.

Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав N01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 роки встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.

Статтею 3 Угоди від 13 березня 1993 року також передбачено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Статтею 3 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом РФ про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи РФ відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства РФ.

Аналогічні положення закріплені і в частині третій статті 96 Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" від 15 травня 1990 року № 1480-І, відповідно до якої при вибутті осіб, які проживають у районах, де до заробітної плати встановлено районні коефіцієнти, за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

'' З приводу застосування судами норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (1788-12) (далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ) та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (1058-15) (далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ), слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 66 Закону №1788-ХІІ, який введений в дію з 01 січня 1992 року, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі статтею 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Пунктом 2 статті 41 Закону № 1058-IV, визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), зокрема, отримувані особою до набрання чинності цим Законом (до 01 квітня 2004 року), у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), (до 01 липня 1998 року) - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Районний коефіцієнт - показник відносного збільшення заробітної плати з метою компенсації додаткових витрат і підвищених витрат праці, пов`язаних з виконанням роботи і проживанням в регіонах з важкими кліматичними умовами. В даний час районні коефіцієнти, розмір яких від 1,1 до 2,0, застосовуються до заробітної плати працівників, зайнятих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них, районах Сибіру, Далекого Сходу, Уралу, північних регіонах європейської частини РФ.

Тобто, такий коефіцієнт пов`язаний саме із проживанням та роботою особи на території, в тому числі, районів Крайньої Півночі.

Суди не звернули уваги, що Законом № 1788-XII (1788-12) та Законом № 1058-IV (1058-15) , які були чинними в спірний період роботи позивача та на час призначення пенсії, не врегульовано питання включення до заробітної плати для обчислення пенсії північної надбавки та районного коефіцієнта.

Крім того, наведеними Законами регулюються питання включення заробітку за період страхового стажу, що є відмінним від трудового. Спірний період роботи позивача не є страховим в розумінні Закону №1058, оскільки набутий не на території України і внески сплачувалися не до системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування України, у зв`язку з чим правила щодо обчислення пенсії з урахуванням такого заробітку застосовуються з урахуванням двосторонньої міжнародної угоди, якою є Тимчасова Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо виключення із заробітної плати позивача районних коефіцієнтів та надбавок за період його роботи на Крайній Півночі, є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позову".

32. Крім того, питання неврахування при розрахунку пенсії північної надбавки було предметом розгляду Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, яка в постанові від 09 жовтня 2019 року у справі №489/5283/16-а дійшла висновку, що законодавством не передбачено право осіб на врахування до заробітку, з якого обчислюється пенсія, північної надбавки, яку отримували особи під час роботи в районах Крайньої Півночі. Факт сплати роботодавцем позивача страхових внесків з вказаних сум виплаченої надбавки в даному випадку жодного значення для вирішення спору не має.

33. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

34. Інші доводи касаційної скарги не мають самостійного значення і на висновки Суду по суті справи не впливають. Відтак, Суд не вбачає необхідності досліджувати їх окремо.

35. Відповідно до частини першої та третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

36. З огляду на наведене, судові рішення відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

37. За змістом статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

38. Таким чином, сплачений позивачем за подання касаційної скарги судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 липня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі № 266/258/16-а скасувати.

3. Ухвалити нову постанову. Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового розрахунку стажу роботи з 01.03.1985 по 17.04.1985 та з 01.01.1991 по 30.04.1995 в районах Крайньої Півночі на пільгових умовах.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 та зарахувати до його стажу роботи період з 01.03.1985 по 17.04.1985 та з 01.01.1991 по 30.04.1995 в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме зарахувати один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців, з урахуванням проведених виплат з 16 жовтня 2015 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області (м. Маріуполь, провулок Дніпропетровський, 15, код ЄДРПОУ: 23336760) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 909 (дев`ятсот дев`ять) гривень 36 (тридцять шість) копійок.