804/3632/17 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 16.07.2020 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 ( суддя Гончарова І. А.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 (головуючий суддя: Сафронова С.В., судді: Чепурнов Д.В. Мельник В.В.) у справі № 804/3632/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вереск" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вереск" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів ід 09.12.2016 № 500060006/2016/000146/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 09.12.2016 № 500060006/20106/00357 - з мотивів їх безпідставності.

В обґрунтування позову зазначає, що приймаючи спірні рішення, митний орган не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної ним за ціною контракту митної вартості товарів, а також необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017, позов задоволено, визнано протиправними і скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості від 09.12.2016 № 500060006/2016/000146/2 та картку відмови від 09.12.2016 № 500060006/20106/00357.Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесених спірних актів індивідуальної дії.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Митниця звернулася касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2017, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на те, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі яких проводився розрахунок, а також декларантом не надано витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій надали оцінку наявним у матеріалах справи документам з дотриманням положень процесуального законодавства та дійшли обґрунтованого висновку про підтвердження позивачем митної вартості товарів, а розбіжності, які містили деякі із них, усунуті та жодним чином не можуть вплинути на митну вартість товару.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.

Судами встановлено, що ТОВ "Вереск" в особі ПП "АІД Імпорт" 05.12.2016 року до м/п "Одеса-порт" Одеської митниці ДФС була подана до митного оформлення електронна митна декларація "ІМ 40 ДЕ" на товар "тканина виготовлена з синтетичних поліпропіленових, стрічкових (плоских) комплексних ниток білого кольору, без покриття та ламінування, полотняного переплетіння, без ворсу, використовується для виробництва лайнер-бегів", якій присвоєно номер 500060006/2016/022997.

Митна вартість товару була визначено позивачем самостійно за основним методом (за ціною договору (контракту) у відповідності до умов контракту № 01/09-2016 від 01.09.2016, специфікації № 1 до контракту, інвойсу № СLTARP16-LLC001 від 01.09.2016. Поставка товару здійснювалась на умовах FOB Qingdao.

Для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані також СМR від 02.12.2016 № 906, коносамент QNDLEG169019 від 07.10.2016, довідка про транспортні витрати від 28.11.2016 № 15, пакувальний лист до інвойсу від 01.09.2016 № CLTARP16-LLC001, сертифікат походження товару від 09.11.2016 № 16С3728А0816/00033.

Контролюючим органом було зазначено, що подані декларантом документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей що підтверджують числові значення складової митної вартості товарів, у зв`язку з чим була висунута вимога протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

На запит відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Вереск" листом від 09.12.2016 № 912 були надані митна декларація країни відправлення від 06.10.2016 № 421320160000084886, цінова довідка від 06.12.2016, прайс-лист від 06.12.2016, платіжні доручення № 1 від 13.09.2016, від 27.10.2016 № 4.

За результатами розгляду документів, митним органом було зазначено, що розбіжності не були усунуті декларантом під час подання додаткових документів, у зв`язку з чим було винесено рішення про коригування митної вартості товарів 09.12.2016 № 500060006/2016/000146/2 та як наслідок картка відмови від 09.12.2016 № 500060006/20106/00357.У зв`язку з чим товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання для подальшого підтвердження заявленої декларантом митної вартості за митною декларацією "ІМ 40 ДЕ" від 10.12.2016 № 500060006/2016/023481.

Підставами для прийняття спірного рішення стали розбіжності, наявні, на думку митного органу, в поданих документах, а саме:

1.Відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Згідно п. 5.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.09.2016 року № 01/09-2016 витрати на тару та пакування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару.

2. Відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до п. 6.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.09.2016 року № 01/09-2016 поставка товару здійснюється на умовах FOB QINGDAO. Згідно документу, що підтверджує вартість перевезення від 28.11.2016 року № 15 вартість доставки товару становить 17 600 грн. Дана вартість не включає вартість страхування товару. Інформація щодо здійснення/не здійснення страхування та його вартість у разі здійснення відсутня, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

3. В наданих до митного оформлення банківських платіжних документах відсутнє посилання на інвойс (проформу інвойсу), що унеможливлює ідентифікацію зазначеної передплати з оцінюваними товарами.

4. Відповідно до пакувального листа від 01.09.2016 року № CLTARP16-LLC001 загальна вартість нетто товару складає 12 066 кг, загальна вартість брутто товару складає 12 256 кг. Проте, у наданій копії митної декларації країни відправлення від 06.102.2016 року № 421320160000084886 загальна вага нетто товару дорівнює загальній вазі брутто товару та становить 12 066 кг.

5. У наданому плайс-листі від виробника відсутня інформація щодо умов поставки з урахуванням яких надається цінова пропозиція та не зазначено протягом якого періоду буде чинна дана інформація.

Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості від 09.12.2016 № 500060006/2016/000146/2 та карткою відмови від 09.12.2016 № 500060006/20106/00357, ТОВ "Вереск" було подано адміністративний позов до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України.

Щодо посилання Митниці на ненадання декларантом страхових документів та документів, які підтверджують вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що такі доводи є безпідставними, враховуючи наступне.

Згідно п. 5.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.09.2016 року № 01/09-2016 витрати на тару та пакування включені у вартість товару. Ціна товару у інвойсі та специфікації визначена продавцем відповідно до умов контракту з урахуванням вказаних витрат та сплачена покупцем у повному обсязі.

Відповідно до п. 6.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.09.2016 року № 01/09-2016 поставка товару здійснюється на умовах FOB QINGDAO згідно Інкотермс 2010, відповідно до яких як на продавця, так і на покупця не покладено обов`язок укладати договори страхування на товар, тобто сторони самостійно вирішують, чи бажають вони застрахувати товар та в якій мірі.

Окрім того, згідно з довідкою від 28.11.2016 № 15 вартість доставки товару становить 17 600 грн., дана вартість не включає вартість страхування товару.

Щодо зауважень Митниці, що в наданих до митного оформлення банківських платіжних документах відсутнє посилання на інвойс (проформу інвойсу), що унеможливлює ідентифікацію зазначеної передплати з оцінюваними товарами, то колегія суддів погоджується з судами першої та апеляційної інстанцій, що такі є безпідставними з огляду на те, що сплата за поставлений товар була здійснена платіжними дорученнями від 13.09.2016 № 1, від 27.10.2016 № 4. В графі 70 даних платіжних доручень є посилання на контракт від 01.09.2016 року № 01/09-2016. Крім того, позивачем були надані виписка з бухгалтерської документації ТОВ "Вереск" щодо здійснення оплати за контрактом від 01.09.2016 року № 01/09-2016, специфікацію № 1 до контракту, інвойс від 01.09.2016 № CLTARP16-LLC001.

Щодо посилання відповідача на розбіжність у вазі товару, зазначеній у пакувальному листі ( загальна вартість нетто товару складає 12 066 кг, загальна вартість брутто товару складає 12 256 кг) та копії митної декларації країни відправлення ( загальна вага нетто товару дорівнює загальній вазі брутто товару та становить 12 066 кг) то суди встановили, що позивачем була надана довідка фірми Linyi Chuanliang Sndustry Trading Co., в якій зазначено, що митній декларації на експорт товару від 06.10.2016 № 421320160000084886 помилково було зазначено невірну вагу товару брутто, а саме 12 066 кг. Фірмою Linyi Chuanliang Sndustry Trading Co. було підтверджено, що вага брутто по даній декларації становить 12 256 кг та співпадає з даними пакувального листа від 01.09.2016 № СLTARP16-LLC001. Також до митного оформлення було проведене контрольне зважування, за результатами якого оформлено акт від 02.12.2016. Всі відомості щодо ваги визначені вірно та зауважень у посадової особи митниці з цього приводу не виникло. Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів, що помилка митній декларації на експорт товару жодним чином не впливає на визначення митної вартості оцінюваного товару.

Враховуючи вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскарженого рішення.

Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.