ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.2004 Справа N 6109-10/173
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
розглянув Шосткинської об'єднаної державної податкової
касаційну інспекції м. Шостка
скаргу
на постанову від 27.10.2003
Харківського апеляційного господарського суду
у справі № 6109-10/173 господарського суду Харківської
області
за позовом відкритого акціонерного товариства "ШХ" м.
Шостка
до Шосткинської об'єднаної державної податкової
інспекції м. Шостка
про визнання частково недійсним повідомлення-рішення за участю
представників сторін:
від позивача
від відповідача не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2002 року відкритим акціонерним товариством "ШХ"
пред'явлено позов до Шосткінської об'єднаної державної податкової
інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
№ 623 від 21.10.2002 в частині визначення податкового зобов'язання
по податку на додану вартість в сумі 74166,67 грн. та фінансових
санкцій в сумі 18541,67 грн.
Зазначало, що рішення податкової інспекції суперечить вимогам
законодавства, зокрема ст. 7 Закону України "Про ціни та
ціноутворення", п. 1 ст. 23 Закону України "Про підприємства в
Україні" ( 887-12 ) (887-12)
згідно з яким право встановлювати ціну
реалізації товару належить лише суб'єктам підприємницької
діяльності. Тому воно мало право продавати товар за ціною, нижчою
від ціни його придбання. Оскільки відносини купівлі- продажу є
цивільно-правовими, то втручання держави в ці відносини є
неправомірним.
ВАТ "ШХ" обґрунтовано відніс до валових витрат затрати на
придбання товару і до валових доходів - суму оплати за його
продаж.
Закон України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, Указ
Президента України № 857 від 07.08.98 "Про деякі зміни в
оподаткуванні" ( 857/98 ) (857/98)
не містить вимоги щодо коригування
податкового кредиту по товарах, що реалізовані по вартості нижчій
ніж вартість їх придбання.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Рішенням господарського суду Сумської області від 14.08.2003 позов
задоволено.
Повідомлення-рішення № 623 від 21.10.2002 в частині донарахування
податку на додану вартість в сумі 74166,67 грн. та застосування
фінансових санкцій в сумі 18541,67 визнано недійсним.
Задовольняючи позов господарський суд виходив з того, що позивачем
правомірно включено до складу податкового кредиту податку на
додану вартість, нарахованого в зв'язку з придбанням обладнання у
ВАТ "ШЗ", вартість, якого (а не ціна його наступного продажу) в
повному обсязі віднесена до валових витрат. Подальший продаж
товару за ціною, нижче від ціни придбання не змінює валових
витрат, що були нараховані при придбанні таких товарів і надавали
право на податковий кредит.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
27.10.2003 рішення залишено без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі Шосткінська об'єднана державна податкова
інспекція просить постанову апеляційного господарського суду та
рішення господарського суду скасувати і прийняти нове рішення
посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального
права.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
вказівки, що містяться у постанові касаційної
інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції.
Згідно п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит звітного періоду
складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником
податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,
послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат
виробництва (обігу) та основних фондів, чи нематеріальних активів,
що підлягають амортизації.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валові витрати виробництва та
обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій,
матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як
компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються
таким платником податку для їх подальшого використання у власній
господарській діяльності.
Згідно п. 1.32 ст. 1 цього Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
господарська
діяльність - будь-яка діяльність особи направлена на отримання
доходу в грошовій, матеріальній формах, у разі коли безпосередня
участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною,
постійною та суттєвою.
Скасовуючи постанову апеляційного господарського суду та рішення
господарського суду, Вищий господарський суд України зобов'язував
судові інстанції дослідити обставини щодо придбавання обладнання
хімічної промисловості хлібокомбінатом, основними видами
діяльності якого є виробництво хліба, хлібобулочних, макаронних
виробів, сухарів, печива, пирогів та тістечок, яким чином позивач
мав намір використовувати його у власній господарській діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що придбавши обладнання за
470000,0грн. ВАТ "ШХ" продав його через тиждень за 25000,0 грн.,
тобто в 17 разів дешевше ПП "К", оплата за яке була проведена
через два роки.
Відповідно до п. 4.8 ст. 4 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
векселі отримані, але не оплачені
платником податку, або видані, але оплачені платником податку, не
змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого
платника податку, незалежно від видів операцій і по яких такі
векселі використовуються.
З акту податкової інспекції, відзивів позивача на апеляційні та
касаційні скарги вбачається, що розрахунок за обладнання проведено
шляхом передачі векселів.
Проте ці обставини залишились поза увагою судових інстанцій в
порушеннї ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Шосткінської об'єднаної державної податкової
інспекції задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
27.10.2003 та рішення господарського суду Сумської області від
14.08.2003 у справі № 6109-10/173 скасувати, справу направити на
новий розгляд до суду першої інстанції.