127/13762/17 Про визнання протиправними дій УПФУ щодо відмови у призначенні пенсії та зобов`язання УПФУ призначити пенсію за віком - 15.07.2020 Прийняття

на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 27.09.2017 (суддя Гриневич В.С.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 (суддя Ватаманюк Р.В., суддів Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж.М.)

у справі №127/13762/17

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці

про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії та зобов`язання призначити пенсію.

I. РУХ СПРАВИ

1. Позивач звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці від 12.07.2017 №5055 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком починаючи з 14.04.2017.

2. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.09.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017, позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці №5055 від 12.07.2017 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 14.04.2017.

3. У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.10.2016 ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці із заявою про призначення їй пенсії за віком, до якої додала довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, документи про місце проживання особи, паспорт, трудову книжку, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, довідку про зміну назви організації (архівна довідка), довідку про прийняття на роботу (трудова угода 180, про періоди роботи 1981-1984, 1985-1990), свідоцтво про народження дитини.

5. 03.11.2016 рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на загальних умовах у зв`язку з відсутністю необхідного трудового стажу (15 років).

6. 23.11.2016 в листі Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці №2332/06-33-2/021 "Щодо надання інформації" відповідачем повідомлено адвоката про те, що до трудового стажу ОСОБА_1 зараховані усі періоди роботи згідно поданих документів, окрім періодів роботи:

- в районі Крайньої Півночі Ямало - Ненецького автономного округу Тюменської області м. Новий Уренгой кооператив "Вайнах" з 01.08.1990 по 30.08.1993, так як у даті наказу про звільнення є виправлення. 04.03.2016 за заявою ОСОБА_1 було зроблено запит до Управління Пенсійного фонду України РФ в м. Новий Уренгой, щодо надання допомоги у витребуванні уточнюючої довідки за вищевказаний період роботи. 05.05.2016 до управління надійшла відповідь про те, що немає можливості витребувати уточнюючу довідку про вищевказаний період роботи, оскільки кооператив "Вайнах" було ліквідовано 05.08.1997, документи на зберігання до архіву не надходили, місце зберігання документів невідоме;

- частково зарахований період роботи секретарем управління Ямало-Ненецького автономного округу в тресті "Уренгойтрубопродстрой", оскільки в трудовій книжці в даті прийому на роботу є виправлення. Довідку про стаж за даний період від 09.09.2016 №1204-02/5889 до уваги не було взято, оскільки в наказі про прийняття на роботу відсутня дата. Договір за 1980 рік також не взято до уваги при зарахуванні стажу, так як у році укладання договору є виправлення.

7. Зазначене рішення УПФ України у м. Вінниці про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 не оскаржувала. Натомість звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області із заявами про встановлення юридичних фактів.

8. 27.02.2017 рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/995/17 задоволено заяву ОСОБА_1 та встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що наказ №32 за №8 в графі 4 виданий кооперативом "Вайнах" про звільнення ОСОБА_1 датований 30.08.1993.

9. 29.03.2017 рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/3945/17 заяву ОСОБА_1 також задоволено та встановлено факт, що ОСОБА_1 прийнята на роботу секретарем управління Ямало-Ненецького автономного округу в тресті "Уренгойтрубопродстрой" з 23.12.1980.

10. 14.04.2017 ОСОБА_1 повторно звернулася із заявою до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про призначення їй пенсії за віком, до якої, крім попередньо доданих документів, позивачем додано рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.02.2017 у справі №127/995/17 та від 29.03.2017 у справі №127/3945/17.

11. 12.07.2017 рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці №5055 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на загальних умовах у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (15 років).

12. Відмовляючи у призначенні пенсії позивачу відповідач виходив з того, що загальний стаж позивача складає 13 років 2 місяці і 26 днів, при необхідному 15 років, а до трудового стажу ОСОБА_1 зараховані усі періоди роботи, окрім періоду роботи з 01.08.1990 по 30.08.1993 у районі Крайньої Півночі Ямало - Ненецького автономного округу Тюменської області м. Новий Уренгой кооператив "Вайнах", так як в записах в трудовій книжці при прийнятті на роботу наказ дописаний іншою рукою та пастою, що не відповідає "Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993.

13. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернулась до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірний стаж роботи позивача підтверджується документально, а відтак позивач має право на призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

II. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Відповідач у касаційній скарзі наголошує на аргументах, покладених Пенсійним органом в основу спірного рішення про відмову у призначенні пенсії та перелічених у п. 12 цього судового рішення.

16. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.

IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, та дійшов таких висновків.

18. Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV (1058-15) ) передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року.

19. Згідно ст. 24 Закону №1058-ІV страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу зараховується весь трудовий стаж, який набутий особою до 01 січня 2004 року і який прирівнюється до страхового.

20. Положенням ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

21. Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики 259/34/5 від 08.06.2001, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

22. Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (637-93-п) затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

23. Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

24. Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

25. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п. 3 Порядку № 637).

26. Колегія суддів звертає увагу, що доводи касаційної скарги щодо відсутності підстав для зарахування до стажу позивача певний час його роботи дублюють позицію Пенсійного органу, викладену в запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.

27. Оцінюючи наведені в касаційній скарзі доводи, Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.

28. Так, судами встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорта позивача серії НОМЕР_1, виданого Ленінським ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області 24.01.2005, до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці з заявою про призначення пенсії за віком позивач звернулася 14.04.2017, тобто у віці 58 років, тобто, на момент такого звернення позивач досягла віку необхідного для призначення пенсії, а саме 57 років та 6 місяців.

29. У записах трудової книжки позивача, яка заведена 15.12.1976, міститься запис про роботу позивача у районі Крайньої Півночі Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області м. Новий Уренгой кооператив "Вайнах", а саме 01.08.1990 - прийнята членом кооперативу (Пр №43 от 01.08.1990) та 30.08.1993 - звільнена за власним бажанням ст. 31 КЗОТ РСФСР (Пр №32 від 30.08.93).

30. Таким чином, період роботи позивача з 01.08.1990 по 30.08.1993 (3 роки 29 днів) в Північно-Казахстанській раді "Міжколгоспбуд" міста Петропавловська, Казахської РСР відповідачем протиправно не був зарахований позивачу при розрахунку пенсії.

31. Щодо посилання відповідача на те, що наказ про призначення на роботу від 01.08.1990 дописаний іншою рукою та пастою, що не відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників та слугувало підставою для не зарахування до стажу позивача відповідного періоду роботи, суди вірно вказали, що такий висновок відповідача є безпідставним, оскільки посадові особи відповідача не є фахівцями в галузі почеркознавчих досліджень та не можуть кваліфіковано встановлювати тотожність чи ідентичність почерків, способу вчинення записів та предметів, якими ці записи нанесені. Клопотань про призначення відповідної експертизи відповідачем не заявлялося.

32. Суди першої та апеляційної інстанцій, оцінюючи цю обставину, дійшли висновку, що дата та відомості про прийом на роботу в записі №17 записані акуратно, вказаний запис є чітким та зрозумілим, що підтверджується копією трудової книжки позивача наявною в матеріалах справи. Суд касаційної інстанції не може переоцінювати ці обставини.

33. Щодо посилання відповідача на те, що у рішенні Вінницького міського суду Вінницької області від 29.03.2017 по справі №127/3945/17 невірно зазначена назва Ямало Ненецького автономного округу слід зазначити, що вказане рішення сторонами не оскаржувалось, законної сили набрало 11.04.2017. Крім того, очевидна описка в рішенні суду (без спотворення його змісту) не може бути підставою для неврахування його при розгляді справи.

34. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що зарахований відповідачем стаж роботи позивача складає 13 років 2 місяці і 26 днів, а стаж роботи у період 01.08.1990 по 30.08.1993 (3 роки 29 днів) підлягає зарахуванню, отже страховий стажу роботи позивача перевищує 15 років, а тому, з урахуванням положень статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", наявні підстави для призначення позивачу пенсії за віком.

35. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

36. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

37. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

38. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

39. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці залишити без задоволення.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 27 вересня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі №127/13762/17 залишити без змін.