Вищий господарський суд України
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
30.03.2004                                  Справа N 09/3787
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого,       Продаєвич Л.В.,
судді:             
                   Бур’янової С.С.,
суддів:            
                   Стратієнко Л.В.,
розглянувши у      Спільного підприємства з іноземними
відкритому         інвестиціями у формі ТОВ “МінУк”,
судовому           м. Черкаси
засіданні          
касаційну скаргу   
на постанову       Київського апеляційного господарського
                   суду від 15.01.2004р.
 
зі справи          № 09/3787 господарського суду Черкаської
                   області
 
за позовом         СП з іноземними інвестиціями у формі ТОВ
                   “МінУк”, м. Черкаси
 
до                 ТОВ “ХХІ Століття”, м. Черкаси
 
про стягнення 37 825,61 грн.
 
за участю представників сторін:
 
від позивача: не з’явилися;
від відповідача: не з’явилися.
 
Відповідно  до  ст. 111-4 Господарського процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         учасники судового процесу  належним  чином
повідомлені  про  час  і  місце засідання  суду  (ухвала  Вищого
господарського   суду   України  від   12.03.2004р.,   надіслана
12.03.2004р.).
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Спільним  українсько-американським  підприємством  з  іноземними
інвестиціям  у  формі ТОВ “МінУк” заявлено  позов  до  ТОВ  “ХХІ
Століття”  про стягнення заборгованості у сумі 37825,61  грн.  з
посиланням  на  те, що 01.06.2001р. відповідач згідно  накладних
№  115/Т  та  № 116/Т придбав у позивача преформу, ковпачки  без
логотипа  та  етикетки  “Холодний Яр”  на  вказану  суму,  проте
розрахунки  не  здійснив,  а тому на підставі  ст.ст.  161,  165
Цивільного Кодексу просить задовольнити позовні вимоги.
 
Ухвалою  господарського суду Черкаської області від 14.10.2003р.
(суддя Курченко Н.М.) позовна заява СП з іноземними інвестиціями
у формі ТОВ “МінУк” прийнята до розгляду, порушено провадження у
справі   та   на   підставі   ст.ст.   66,   67   Господарського
процесуального  кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         накладено  арешт  на
грошові  кошти та майно, що належать відповідачу на  суму  37826
грн. (а.с.1).
 
Рішенням господарського суду Черкаської області від 31.10.2003р.
(суддя   Курченко   Н.М.)  позовні  вимоги   СП   з   іноземними
інвестиціями  у  формі  ТОВ  “МінУк”  задоволені,  з  ТОВ   “ХХІ
Століття” на користь позивача стягнуто 37825, 61 грн. – боргу та
496,26 грн. – судових витрат.
 
Рішення суду мотивоване тим, що наявність перед позивачем  боргу
підтверджується  накладними  №№ 115/Т,  116/Т  та  довіреностями
(а.с. 31).
 
ТОВ “ХХІ Століття” звернулося до Київського апеляційного суду  з
апеляційною скаргою, в якій оскаржило ухвалу господарського суду
Черкаської  області  від  14.10.2003р.  в  частині  забезпечення
позову  та  накладення  арешту на грошові  кошти  та  майно,  що
належать товариству у сумі 37826 грн. (а.с. 81-86).
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
24.11.2003р.  (судді:  Коваленко В.М.  –  головуючий,  Вербицька
О.В.,  Нечитайло  О.М.)  апеляційна скарга  ТОВ  “ХХІ  Століття”
задоволена  частково, частина третя резолютивної частини  ухвали
господарського суду змінена та викладена в такій  редакції:  “на
підставі  ст.ст.  66,  67 Господарського процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         накласти арешт на грошові суми, що належать
ТОВ  “ХХІ  Століття” на суму 37826 грн., в іншій частині  ухвала
господарського  суду від 14.10.2003р. залишена без  змін”  (а.с.
87-90).
 
07.11.2003р. ТОВ “ХХІ Століття” оскаржило в апеляційному порядку
рішення  господарського суду Черкаської області від 31.10.2003р.
(а.с 32-36).
 
При  цьому,  апеляційна  скарга  мотивована  лише  тим,  що  при
винесенні рішення судом порушені норми процесуального  права,  а
саме:  справу  розглянуто  господарським  судом  за  відсутністю
однієї  із  сторін, неповідомленої належним чином про  засідання
суду,  що  є обмеженням прав, встановлених ст. 22 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
15.01.2004р.  (судді:  Алданова С.О.–головуючий,  Сотніков  С.В,
Панова  І.Ю.)  апеляційна скарга ТОВ “ХХІ Століття”  задоволена,
рішення  суду першої інстанції скасоване, позов СП з  іноземними
інвестиціями  у  формі  ТОВ  “МінУк” залишено  без  розгляду  на
підставі п. 5 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Постанова Київського апеляційного господарського суду мотивована
тим,  що  позивачем н надані витребувані ухвалою  господарського
суду від 24.12.2003р. документи (оригінали накладних та доручень
на  отримання товару), що унеможливлює розгляд справи  по  суті,
оскільки   в   копіях   вказаних  накладних   відсутній   підпис
уповноваженої  особи,  який підтверджує  факт  отримання  товару
(а.с. 66-67).
 
Не    погоджуючись   з   постановою   Київського    апеляційного
господарського   суду   від  15.01.2004р.,   СП   з   іноземними
інвестиціями   у   формі  ТОВ  “МінУк”  звернулося   до   Вищого
господарського  суду  України  з  касаційною  скаргою   про   її
скасування  та залишення без змін рішення суду першої інстанції,
посилаючись на те, що апеляційною інстанцією було порушені норми
процесуального   права,  зокрема  ст.ст.  22,   81,   104,   105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          (а.с.
93-95).
 
Колегія  суддів,  приймаючи до уваги  межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції, розглянувши матеріали справи, перевіривши
правильність    застосування    судовими    інстанціями     норм
матеріального  та  процесуального права,  вважає,  що  касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
 
Відповідно  до  ст.  32  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         доказами у справі є будь-які фактичні  дані,
на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку
встановлює   наявність   чи  відсутність   обставин,   на   яких
грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини,
які  мають  значення  для  правильного вирішення  господарського
спору.
 
За  загальними правилами судового процесу кожна сторона  повинна
довести  ті  обставини, на які вона посилається як  на  підставу
своїх  вимог  чи  заперечень.  В  обгрунтування  позовних  вимог
товариства були надані: завірені ксерокопії накладних №№  115/Т,
116/Т  від  11.06.2001р. та довіреностей, виданих НА ГРОМАДЯНИНА
Луцького  М.М. (а.с. 18-21), вимога від 23.09.2003р. №  193  про
виконання зобов’язань в порядку ст. 165 Цивільного кодексу (а.с.
16).
 
Апеляційним  судом 24.11.2003р. порушено апеляційне  провадження
за  скаргою ТОВ “ХХІ Століття” з призначення скарги до  розгляду
на 11.12.2003р., про що винесена відповідна ухвала (а.с.32).
 
На   підставі   телеграми  скаржника  розгляд   скарги   ухвалою
Київського   апеляційного  господарського  суду  відкладено   на
24.12.2003р. (а.с.54).
 
В   ухвалі   від  24.12.2003р.  апеляційний  господарський   суд
зобов’язав  позивача надати суду для огляду оригінали  накладних
та  доручень на отримання товару та з’явитися до відповідача для
проведення звірки розрахунків, за результатами якої скласти  акт
(а.с.  60). При цьому, розгляд скарги відкладено на 15.01.2004р.
Зазначена   ухвала   господарського  суду   надіслана   сторонам
30.12.2003р.   (про   що   є  відповідна   відмітка   канцелярії
господарського суду на зворотній стороні ухвали).
 
14.01.2003р.    позивач    телеграмою   повідомив    апеляційний
господарський  суд  про  неможливість складення  акту  звірки  у
зв’язку  з  відсутністю відповідача і просив  відкласти  розгляд
справи (а.с. 61).
 
За    результатами   розгляду   апеляційної   скарги   Київський
апеляційний  господарський суд 15.01.2003р. прийняв  оскаржувану
постанову,  якою рішення господарського суду Черкаської  області
скасовано,  позов  залишено без розгляду з посиланням  на  п.  5
ст.    81    Господарського   процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Відповідно  до цієї норми Господарського процесуального  кодексу
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  господарський  суд  залишає  позов  без
розгляду,  якщо позивач без поважних причин не подав витребувані
господарським  судом матеріали, необхідні для  вирішення  спору,
або  представник  позивача не з'явився  на  виклик  у  засідання
господарського  суду  і  його нез'явлення перешкоджає  вирішенню
спору.
 
Застосування  п.  5 цієї статті можливо лише за наявності  таких
умов:  додаткові документи вважаються витребуваними тільки тоді,
якщо  про  це зазначено у відповідному процесуальному документі,
витребувані  документи  чи  явка  представника  позивача  дійсно
необхідні  для  вирішення спору, позивач  не  подав  витребувані
документи   чи  не  направив  свого  представника  в   засідання
господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити
позов  без  розгляду  господарський суд  зобов’язаний  з’ясувати
причини невиконання його вимог позивачем і об’єктивно оцінити їх
поважність,  що  в  даному випадку не було зроблено  апеляційним
господарським  судом,  що є підставою для  скасування  прийнятої
апеляційною інстанцією постанови.
 
Керуючись    ст.ст.    111-5,   111-7,   111-9 — 111-11,  111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну    скаргу   Спільного   підприємства   з    іноземними
інвестиціями  у  формі  ТОВ  “МінУк”,  м.  Черкаси  задовольнити
частково.
 
Скасувати постанову Київського апеляційного господарського  суду
від 15.01.2004р. зі справи № 09/3787.
 
Справу   передати   на   розгляд  до   Київського   апеляційного
господарського суду в іншому складі колегії суддів.