ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.03.2004 справа N 28/54а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у Слов'янської ОДПІ Донецької
відкритому області
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 03.12.2003
у справі № 28/54а
господарського суду Донецької області
за позовом Колективного підприємства Донецької
обласної професійної ради "БМУ" м.
Слов'янськ
до Слов'янської ОДПІ Донецької
області
про скасування рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: присутній
від відповідача: присутній
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.07.2003 у
справі № 28/54а, залишеним без змін постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 03.12.2003 позов задоволено
частково: рішення Слов'янської ОДПІ Донецької області від
22.04.2002 № 544-26-2-02576135/10435 визнано недійсним. У частині
позову про визнання дій працівників Слов'янської ОДПІ відносно
порядку оформлення та реалізації матеріалів документальної
перевірки незаконними провадження у справі припинено на підставі
п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
У касаційній скарзі Слов'янська ОДПІ Донецької області просить
скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 03.12.2003 у справі № 28/54а та прийняти нове рішення, яким
відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне
застосування господарським судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 5.3.9 п. 5.3
ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (зі змінами і
доповненнями) та ст. 35, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,
перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи
та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами першої
та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського
суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що
Слов'янською ОДПІ Донецької області було прийнято рішення від
22.04.2002 № 544-26-2-02576135/10435, яким підприємству позивача
було донараховано податок на прибуток за ІІІ-й квартал у розмірі
120 000 грн. та застосовано фінансові санкції у розмірі 60 000
грн.
Підставою для прийняття оспорюваного рішення став акт від
22.04.2002 № 81/26-2 про результати документальної перевірки
підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового
законодавства за період з 01.07.2001 по 01.10.2001, яким
встановлено факти порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а саме: віднесення до складу валових витрат у
ІІІ-му кварталі 2001 р. витрат у розмірі 360 000 грн., які не
підтверджені документально.
Задовольняючи позов у цій частині, господарські суди першої та
апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем правомірно
віднесено до складу валових витрат витрати по оплаті субпідрядних
робіт за договором субпідряду від 07.05.2001, укладеним між
позивачем та ДП БМУ "СЕБ", оскільки висновки акту перевірки
Слов'янської ОДПІ щодо відсутності взаєморозрахунків між позивачем
та ДП БМУ "СЕБ" та відсутності доказів виконання останнім
будівельних робіт для позивача спростовуються матеріалами справи,
в т.ч. платіжними дорученнями від 03.04.2002 № 182 та від
05.03.2002 № 117, які знаходяться в матеріалах справи № 28/15пд,
та довідкою Слов'янського міського суду від 16.06.2003, згідно з
якою оригінали актів приймання виконаних робіт за договором
субпідряду від 07.05.2001 із розрахунками фактичної вартості
матеріалів залучені до матеріалів кримінальної справи № 1-396-2003
та містять всі необхідні реквізити.
Однак, вищезазначені висновки господарських судів першої та
апеляційної інстанцій не можна вважати такими, що ґрунтуються на
всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це
передбачено нормами ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з огляду на
наступне.
В порушення вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарські суди
першої та апеляційної інстанцій неповно з'ясували фактичні
обставини справи, що мають значення для правильного вирішення
спору, не дали належну оцінку всім доказам у справі.
Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до складу
валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених
(нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою,
організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт,
послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених
пунктами 5.3-5.8 цієї статті.
Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не
належать до складу валових витрат будь-які витрати, не
підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими
документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена
правилами ведення податкового обліку.
Пославшись в підтвердження валових витрат позивача на платіжні
доручення від 03.04.2002 № 182 та від 05.03.2002 № 117, які
знаходяться в матеріалах іншої справи, та довідку Слов'янського
міського суду від 16.06.2003, господарські суди першої та
апеляційної інстанцій не дослідили і не надали будь-якої оцінки
зазначеним доказам, в т.ч. не надали оцінки як акту приймання
виконаних робіт за договором підряду від 07.05.2001 (який
залучений до матеріалів кримінальної справи), так і довідці
Слов'янської ОДПІ про результати зустрічної перевірки ДП БМУ "СЕБ"
від 26.12.2001 № 254/26-2 (а.с. 118 т.1), не взяли до уваги, що
позивач в підтвердження валових витрат за ІІІ-й квартал 2001 р.
посилається на платіжні доручення від 05.03.2002 та 03.04.2002
(тобто за інший звітний період).
Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій не було
надано будь - якої оцінки тій обставині, що уточнену декларацію з
податку на прибуток за 9 місяців 2001 р. (в якій до складу
валового доходу було віднесено вартість субпідрядних робіт у сумі
360 000 грн.) ДП БМУ "СЕБ" було подано лише 08.05.2002, тобто
після прийняття оспорюваного рішення Слов'янської ОДПІ Донецької
області від 22.04.2002 № 544-26-2-02576135/10435 про донарахування
позивачу податку на прибуток за ІІІ-й квартал у розмірі 120 000
грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 60 000 грн.
Вищенаведене свідчить про те, що судами зроблено висновки при
неповно встановлених обставинах справи.
Допущені судом як першої, так і апеляційної інстанції
вищезазначені порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою
для скасування прийнятих у справі судових рішень і направлення
справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
До такого висновку колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить з врахуванням меж повноважень касаційної
інстанції, встановлених ч. 2 ст. 111-5 та ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, та неможливістю зробити висновки щодо правильності
вирішення спору при невстановленні судами попередніх інстанцій
обставин відповідно до предмету спору.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до
уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені
чинним законодавством засоби для всебічного, повного та
об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків
сторін і в залежності від встановленого та у відповідності із
вимогами закону вирішити спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст.
111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального права України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Слав'янської ОДПІ задовольнити частково.
Скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 03.12.2003 та рішення господарського суду Донецької області
від 23.07.2003 у справі № 28/54а, а справу передати на новий
розгляд до господарського суду Донецької області.