ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
25.03.2004                                        Справа N 8/349
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
розглянувши касаційну        МКП “К”
скаргу
 
на постанову                 Харківського апеляційного
                             господарського соду від 05.11.2003
                             року
 
у справі за позовом          МКП “К”
 
до                           Першої міської лікарні м. Кременчук
 
про   стягнення 86 418 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
у   березні   2003  року  міське  комунальне  підприємство   “К”
звернулось  до  суду  з  позовом про стягнення  з  Кременчуцької
першої  міської лікарні 67947,82 грн. заборгованості  за  гаряче
водопостачання  згідно договору від 10.03.2000 № 50/1,  17470,18
грн.  на  відшкодування  втрат від знецінення  коштів  внаслідок
інфляції та 1000 грн. на оплату юридичних послуг.
 
Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.09.2003,
залишеним   без   змін   постановою  Харківського   апеляційного
господарського   суду   від  5.11.2003  у   задоволенні   позову
відмовлено.
 
У  касаційній скарзі позивач посилається на неправильну  правову
оцінку  судами обставин справи і просить постановлені по  справі
судові  рішення скасувати, а справу направити на  новий  судовий
розгляд.
 
Заслухавши     суддю-доповідача,     пояснення     представників
відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши  доводи
скарги  судова  колегія  не вбачає підстав  для  її  задоволення
виходячи з наступного.
 
Як  встановлено  судами  першої і апеляційної  інстанцій  гаряче
водопостачання  Кременчуцької  першої  міської  лікарні,  згідно
договору  №  50/1  від  10.03.2000  здійснювалось  позивачем  до
12.04.2000.
 
Після    цього   терміну   гаряче   водопостачання   відповідача
здійснювалось  за рахунок власного обладнання, а тому  за  таких
обставин, та враховуючи, що позивачем не надано доказів  надання
послуг  з  гарячого  водопостачання після 12.04.2000,  а  термін
позовної  давності  на  час пред’явлення  позову  за  попередній
період,   виходячи   з  визначеного  п.  6.3   договору   строку
розрахунків  за  попередній місяць сплинув і  обставини,  які  б
свідчили  про  поважність пропуску строку  позовної  давності  у
матеріалах  справи відсутні суд першої інстанції  і  апеляційний
суд  обгрунтовано відмовили у задоволенні позову і  підстав  для
скасування постановлених по справі судових рішень з наведених  у
касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.
 
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу   залишити  без  задоволення,   а   постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 5.11.2003, без
змін.