ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.03.2004 Справа N 09-10-04/390
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянув у відкритому Товариства з обмеженою
судовому засіданні відповідальністю “КА”
касаційну скаргу
на постанову від 24.11.2003 Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 09-10-04/390
господарського суду Черкаської
області
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю “КА”
до Відкритого акціонерного товариства
“ККХ”
3-і особи Товариство з обмеженою
відповідальністю “Агрофірма “В”
Приватне підприємство “Т”
Приватне підприємство “ЄП”
про стягнення 224662 кг. зерна соняшнику в натурі та 28415,24 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача
- відповідача
- 3-і особи
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.08.2003р.
провадження у справі № 09-10-04/390 зупинено до розгляду
господарським судом Полтавської області справи № 14/18 за
позовом ТОВ “Агрофірма “В” до ПП “Т” та ВАТ “ККХ” про визнання
недійсним договору купівлі-продажу від 06.11.2002р., укладеного
між ПП “Т” та ТОВ “Агрофірма “В” та завершення розслідування
кримінальної справи № 1110200037.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
24.11.2003р. вказану ухвалу суду залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить її скасувати як таку, що винесена при неправильному
застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши юридичну оцінку встановлених фактичних обставин
справи, проаналізувавши правильність застосування господарським
судом норм матеріального і процесуального права суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних
підстав.
Господарським судом Черкаської області було порушено провадження
у справі № 09-10-04/390 за позовом ТОВ “КА” до ВАТ “ККХ” (3-і
особи – ТОВ “Агрофірма “В”, ПП “Т”, ПП “ЄП”) про стягнення
224662 кг. зерна соняшнику в натурі та 28415,24 грн.
В процесі розгляду справи господарським судом Черкаської області
було встановлено, що господарським судом Полтавської області
розглядається Справа N 14/18 за позовом ТОВ “Агрофірма “В” до ПП
“Т” та ВАТ “ККХ” про визнання недійсним договору купівлі-продажу
від 06.11.2002р. укладеного між ПП “Т” та ТОВ “Агрофірма “В”
За вказаним договором, як зазначили суди, ТОВ “Агрофірма “В”
було продано Приватному підприємству “Т” зерно соняшника, яке
знаходиться на зберіганні у ВАТ “ККХ”, та яке і є предметом
позову по даній справі.
В подальшому, приватним підприємством “Т” було перепродано зерно
соняшника і останнім його набувачем став позивач по справі № 09-
10-04/390.
Як встановили місцевий та апеляційний господарські суди, позивач
у справі, як власник даного зерна соняшнику, 04.09.2002р. уклав
з відповідачем договір № 247-09-02 на зберігання та
відвантаження соняшника.
Однак, на вимогу позивача щодо відвантаження йому зерна
соняшника, яке знаходилося на зберіганні за вищевказаним
договором відповідач повідомив, що таке відвантаження не може
бути здійснено, оскільки на вказане зерно, яке належить
позивачу, накладено арешт постановою старшого слідчого СВ
Катеринопільського РВ УМВС Гірником В.В., в зв’язку з
розслўдуванням кримінальної справи № 1110200037.
Відповідна кримінальна справа була порушена по факту замаху на
шахрайство (за заявою ТОВ “Агрофірма “В”) в зв’язку з тим, що
невстановлена особа, яка діяла від імені ПП “Т”, шляхом обману
та зловживання довірою за підробленими документами намагалась
отримати насіння соняшнику в кількості 236000 кг із ВАТ “ККХ”,
яке належить ТОВ “Агрофірма “В”.
Разом з цим, суди також зазначили, що ТОВ “Агрофірма “В”
звернулося і до господарського суду Полтавської області з
позовом до ПП “Т” та ВАТ “ККХ” про визнання недійсним договору
купівлі-продажу від 06.11.2002р. укладеного між ТОВ “Агрофірма
“В” та ПП “Т”. Відомостей про кінцевий результат розгляду
вказаної справи не має.
Тому ухвалою від 11.08.2003р. господарським судом Черкаської
області було зупинено провадження у справі № 09-10-04/390 до
розгляду господарським судом Полтавської області справи № 14/18
та завершення розслідування кримінальної справи № 1110200037.
Відповідно до частини першої статті 79 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд зупиняє
провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи
до вирішення пов’язаної з нею іншої справи органом, що вирішує
господарські спори, або відповідного питання компетентними
органами. Отже, при наявності вказаних умов суд зобов’язаний
зупинити провадження у справі.
Київський апеляційний господарський суд, виходячи з викладеного,
дійшов вірного висновку, що визнання або відмова у визнанні
недійсним договору, за яким було продано ПП “Т” зерно соняшника,
придбане в подальшому позивачем, матиме безпосереднє значення
для визначення того, чи перейшло право власності на це зерно до
ТОВ “КА”. Від встановлення факту наявності у позивача права
власності залежить вирішення даного спору, оскільки договір
зберігання та відвантаження соняшника № 247-09-02 з відповідачем
ТОВ “КА” укладало саме як власник цього зерна.
В силу вимог ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої
та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального
права.
За таких обставин, Вищий господарський суд України вважає, що
підстав для скасування постанови Київського апеляційного
господарського суду від 24.11.2003 не вбачається, оскільки вона
є обґрунтованою та відповідає чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
24.11.2003 у справі № 09-10-04/390 залишити без змін, а
касаційну скаргу – без задоволення.