Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів: Гусака М. Б., Самсіна І. Л., Маринченка В. Л., Терлецького О. О., Панталієнка П. В., Тітова Ю. Г.,розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою ОСОБА_1 справу за його позовом до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про перерахунок пенсії, встановила:

У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 1977 року по 1990 рік працював в Луганському навчально-авіаційному центрі Добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту (далі - ДТСААФ) на посаді льотчика-інструктора і з 1 липня 1990 року йому була призначена пенсія за вислугою років відповідно до статті 53 Закону України від 5 листопада 1991 року N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення". У грудні 2002 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України від 17 листопада 1999 року N 1222-XIV "Про внесення змін до деяких законів України", проте в перерахунку пенсії йому було неправомірно відмовлено, з тих підстав, що він не відноситься до осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації.

Жовтневий районний суд м. Луганська рішенням від 25 жовтня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 10 березня 2005 року, позов задовольнив. При цьому суди послалися на те, що оскільки позивач відноситься до числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації, тому має право на перерахунок пенсії відповідно до положень Закону України від 17 листопада 1999 року N 1222-XIV "Про внесення змін до деяких законів України".

Вищий адміністративний суд України постановою від 25 липня 2007 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував, у задоволенні позову відмовив.

У скарзі до Верховного Суду України ОСОБА_1 порушив питання про скасування зазначеної постанови Вищого адміністративного суду у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 1977 року по 1990 рік працював у Луганському навчальному авіаційному центрі ДТСААФ на посаді льотчика-інструктора, був членом екіпажу повітряного судна і з 1 серпня 1990 року йому була призначена пенсія за вислугою років.

Частиною 3 статті 53 Закону України від 5 листопада 1991 року N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (в редакції Закону N 1222-XIV (1222-14) ) передбачено: "Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія".

Дія статті 53 поширюється на працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах, котрі вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом згідно з пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону N 1222-XIV (1222-14) . Предметом регулювання зазначеної статті, як убачається з її назви, є розміри пенсій за вислугу років.

Перелік окремих категорій працівників авіації та льотно-випробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років, установлений статтею 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Даною нормою, зокрема, передбачено, що право на таку пенсію мають працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, у яких вони зайняті, та що перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень статті 54 Закону "Про пенсійне забезпечення" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 липня 1992 р. N 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу".

Згідно з підпунктом "г" пункту 1 затвердженого цією постановою Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, один рік роботи на посадах льотного складу в навчальних і спортивних авіаційних організаціях ДТСААФ рахується за півтора року вислуги за умови виконання плану навчально-льотної підготовки, а при виконанні елементів складного або вищого пілотажу - за два роки вислуги.

У пунктах 1 і 2 затвердженого тією ж постановою Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, названо членів екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів, а також льотно-інструкторський склад.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що посади, які обіймав ОСОБА_1 до виходу на пенсію за вислугою років, підпадають під підстави для призначення йому такої пенсії відповідно до статті 54 Закону "Про пенсійне забезпечення" і перерахунку цієї пенсії у розмірі, встановленому частиною 3 статті 53 названого Закону.

Водночас, Вищий адміністративний суд України, помилково скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій і відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, виходив з того, що оскільки Кабінетом Міністрів України не приймалось постанов, за якими підвищувалася пенсія для відповідних категорій осіб, то і позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

За таких обставин рішення суду касаційної підлягає скасуванню, рішення судів першої та апеляційної інстанцій - залишенню без змін.

Керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Вищого адміністративного суду України від 25 липня 2007 року скасувати, а рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 25 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 10 березня 2005 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.