823/1631/17 Про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Банк" щодо не включення повної інформації до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно всієї гарантованої суми належної до виплати особі, зобов'язання Уповноваженої особи Фонду ГВФО додатково включити належні особі суми до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами - 13.07.2020 Прийняття

1. 23.10.2017 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (далі - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2), в якому просив:

- визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича протиправною щодо не включення повної інформації до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно всієї гарантованої суми належної до виплати позивачу;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича внести зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно всієї гарантованої суми належної до виплати позивачу, а саме 48613 грн 81 коп.;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно всієї суми гарантованої виплати у розмірі 48613 грн 81 коп., що належать до виплати позивачу.

2. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 із виходом за межі позовних вимог, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018, позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення повної інформації до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно всієї гарантованої суми належної до виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) рахунок № НОМЕР_2 ;

- визнано протиправним і скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, оформлене наказом від 01.06.2016 № 42/2, про визнання нікчемними правочинів щодо переказу коштів (транзакції), здійснених на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

- зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича внести зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно рахунку ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2, відкритого у публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський", у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами в розмірі 48613 грн 81 коп;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. 26.03.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018. У скарзі Відповідач просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

4. Ухвалою від 23.04.2018 Верховний Суд відкрив касаційне провадження. Скаржник заявляв клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень, однак ухвалою від 23.04.2018 Верховний Суд відмовив в його задоволенні. Також Відповідач заявляв клопотання про розгляд справи за участю його представника, однак своєю ухвалою Верховний Суд відмовив в його задоволенні.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами встановлено, що між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір від 28.11.2014 №980-021-000028659, відповідно до якого позивач передає у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а банк зобов`язується повернути кошти та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.

6. Надалі, між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) від 01.03.2016 №980-021-000196679, згідно з яким позивач передає ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність грошові кошти у розмірі 48000 грн на строк не більше 91 дня, які ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" повертає позивачу на рахунок № НОМЕР_2, відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський", а проценти - на рахунок № НОМЕР_2, відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський".

7. Передумовою для укладення вказаного договору слугували договірні правовідносини між ПАТ "Банк Михайлівський" (довірений) та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (довіритель), а саме: договір доручення від 11.11.2014 №1, умовами якого передбачено, що повірений від імені, в інтересах та за рахунок довірителя здійснює дії з оформлення, у тому числі підписання повіреним, пакету документів, необхідного для укладення договору (-ів), що передбачає (-ють) отримання довірителем від клієнтів грошових коштів у позику, а також укладення таких договорів.

8. На підставі викладеного, на рахунок позивача № НОМЕР_2 19.05.2016 від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" надійшли грошові кошти у розмірі 613 грн 81 коп. з призначенням платежу: "Оплата процентів по договору № 980-021-000196679 від 01.03.2016", в сумі 48000 грн 00 коп. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-021-000196679 від 01.03.2016".

9. У той же час, на підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" від 23.05.2016 №14/БТ, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" від 23.05.2016 №812, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича строком на 1 місяць з 23.05.2016 по 22.06.2016.

10. Рішенням виконавчої дирекції Фонду строк тимчасової адміністрації продовжено до 22.07.2016 та продовжено повноваження Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації до 22.07.2016 включно.

11. У подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" від 12.07.2016 №124-рш, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 12.07.2016 №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича з 13.07.2016 по 12.07.2018 включно.

12. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1702 повноваження ліквідатора публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016 включно.

13. Листом, Уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський", 3Г1/3415/1 від 22.09.2016 повідомила позивача про те, що перекази коштів (транзакція), здійснені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 у сумі 48 000 грн та у сумі 613 грн 81 коп., з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-021-000196679 від 01.03.2016" на рахунок НОМЕР_2 та з призначенням платежу "Оплата процентів за договором №980-021-000196679 від 01.03.2016" на рахунок № НОМЕР_2, що належать ОСОБА_1, є нікчемними на підставі пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

14. Дізнавшись про відсутність позивача в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за відсутності підстав нікчемності правочинів уповноважені особи Фонду зобов`язані включити дані про рахунки позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, однак вказаних дій не вчинили, чим допустили протиправну бездіяльність. Тому належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести зміни до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню щодо рахунку позивача.

Крім того, слід зобов`язати уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" внести доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню щодо рахунку позивача, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, оскільки спосіб захисту, обраний позивачем, є недостатнім.

Однак, позовна вимога зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно всієї суми гарантованої виплати у розмірі 48613 грн. 81 коп., що належать до виплати позивачу задоволенню не підлягає, оскільки є передчасною.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Відповідач у касаційній скарзі покликається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні позову повністю з наступних підстав.

17. Стверджує, що суди не встановили правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які отримані згідно з двостороннім договором позики і не вважаються вкладом, а також не врахували, що оскаржувана бездіяльність пов`язана з виконанням передбачених законодавством дій щодо перевірки правочинів та обставин, які впливають на рішення про відшкодування коштів за рахунок Фонду.

18. Ккладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" через повіреного - ПАТ "Банк Михайлівський" договір № 980-021-000196679 від 01.03.2016 є тристороннім договором позики, який по своїй суті є договором вкладу та неприрівняний до вкладу відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" (1736-19) та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

19. Проте, транзакції щодо перерахування коштів на виконання умов договору №980-021-000196679 від 01.03.2016 є нікчемними, оскільки кошти отримувались позивачем на підставі договору позики, що не є вкладом або коштами, прирівняними до вкладу у розумінні чинного законодавства України.

20. Кошти позивача були залучені фінансовою компанією як позику з подальшим їх поверненням на рахунок позикодавця. А тому такий клієнт не може бути прирівняний до вкладника проблемного банку, оскільки правовідносини, що склалися між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" не мають відношення до вкладу, тому рішення відповідача є правомірним та таким, що винесено з дотриманням вимог законодавства.

21. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження разом з доданими матеріалами була отримана позивачем 02.05.2018, проте відзив до суду не надходив.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Перевіряючи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні даного спору, Суд зазначає таке.

23. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом № 4452-VI (4452-17) .

24. Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

25. Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.

26. Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

27. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

28. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

29. Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

30. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

31. Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом № 4452-VI (4452-17) ; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону № 4452-VI).

32. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.

33. Отже, Закон № 4452-VI (4452-17) пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

34. В свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

35. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

36. Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

37. Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

38. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

39. Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

40. При цьому правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону № 4452-VI).

41. Закон № 4452-VI (4452-17) визначає порядок складання Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.

42. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком правочинів протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банк, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

43. Наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб в сумі 1 298 015 973, 74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

44. Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта №2 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", включено позивача.

45. У частині третій статті 38 Закону № 4452-IV, якою врегульовано заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

46. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

47. За правилами частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

48. Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

49. При цьому, Законом України від 16.07.2015 №629-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" (629-19) (далі - Закон №629-VIII (629-19) ), який набрав чинності 12.08.2015 частину третю статті 38 Закону № 4452-IV доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

50. Разом з цим, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому 15.11.2016 за № 1736-VІІІ прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" (1736-19) (далі - Закон № 1736-VІІІ (1736-19) ), яким також внесені зміни до Закону № 4452-VI (4452-17) .

51. З пояснювальної записки до проекту Закону № 1736-VІІІ (1736-19) видно, що необхідність прийняття вказаного законопроекту виникла у зв`язку з набуттям розповсюдження схемою, за якою у приміщеннях банку фізичним особам пропонується укладати не договори банківського вкладу з банком, а договори позики з небанківськими фінансовими установами через повіреного, яким виступає банк. При цьому з метою введення в оману споживачів щодо дійсного предмета договору банк відкриває кожному клієнту банківський рахунок, з якого в подальшому кошти перераховуються на рахунки небанківських фінансових установ.

52. Як зазначено у пояснювальній записці, за даними Фонду, із використанням саме такої схеми було ошукано за посередництвом лише ПАТ "Банк "Михайлівський" 14 тисяч фізичних осіб на загальну суму, що перевищує 1,5 млрд гривень.

53. Крім того, зловживаючи низьким рівнем правової та фінансової культури фізичних осіб, особливо людей пенсійного віку (понад 45 відсотків фізичних осіб, постраждалих від схеми, реалізованої, зокрема, за участю ПАТ "Банк Михайлівський", є старшими 55 років), банком не надавалася таким особам чітка та однозначна інформація про те, що на кошти, залучені як позика до небанківської фінансової установи, не поширюються гарантії щодо їх відшкодування.

54. З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів ПАТ "Банк Михайлівський", та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому виникла необхідність внести зміни до законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) та "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) для врегулювання питань:

-поширення на зазначених осіб гарантій відшкодування коштів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) ;

-посилення відповідальності небанківських фінансових установ (у тому числі пов`язаних із банками), якими у зазначений вище спосіб були залучені, як позика, кошти від фізичних осіб;

-встановлення заборони фінансовим установам залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи) із зобов`язанням щодо їх повернення, у тому числі шляхом отримання позики, у разі якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи;

-встановлення обов`язку банка при виконанні функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів від фізичних осіб попередньо ознайомлювати у письмовій формі таких фізичних осіб про непоширення на їх кошти, залучені на користь третіх осіб, гарантій, встановлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

55. 19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону №4452-VІ (4452-17) , внесені Законом №1736-VІІІ (1736-19) , яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ (1736-19) віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

56. Фонд зобов`язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом № 1736-VІІІ (1736-19) розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв`язку з їх прирівнянням до вкладників.

57. Тобто, з метою поширення гарантій Закону № 4452-VI (4452-17) до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не є вкладом згідно із чинним законодавством. А саме, до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором, і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ (1736-19) віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

58. У справі, яка розглядається, судами встановлено, що правочин по наданню позивачем позики ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.

59. Поряд з цим, під час розгляду справ судами різних юрисдикцій, у рішеннях, які набрали законної сили та, зокрема, у справі № 826/20089/16, суди встановили, що 11.11.2014 між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено Договір доручення № 1, згідно з умовами якого ПАТ "Банк Михайлівський", в якості повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (далі - клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", як Довірителя, на умовах строковості та платності.

60. У відповідності до предмету Договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою, передбаченою відповідним додатком до даного Договору доручення.

61. На виконання вищезазначеного Договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" від імені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладались з фізичними особами (Клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі - Договір позики).

62. Крім того, відповідно до самого договору, укладеного між Позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", у межах спірних правовідносин ПАТ "Банк Михайлівський" виступав повіреним, про що прямо було зазначено у вищезазначеному договорі.

63. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач був повідомлений банком під підпис про непоширення гарантій банку на кошти (повернені з рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр") станом на 19.05.2016, повернуті на рахунок позивача за договором позики з небанківською фінансовою установою від 05.05.2016.

64. Отже, у справі, яка розглядається, кошти позивача відповідають чітко визначеним критеріям, визначеним змінами, внесеними до Закону № 4452-VI (4452-17) Законом № 1736-VІІІ (1736-19) , а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно - до вкладника.

65. Аналогічна позиція відображена у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 21.12.2019 у справі № 823/1674/18, і Суд не вбачає підстав для відступу від неї.

66. З урахуванням наведеного, Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про зобов`язання включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фону.

67. Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій пунктів 2, 7- 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-IV судова палата відхиляє, оскільки зазначені положення Закону № 4452-IV до спірних відносин за участю ПАТ "Банк Михайлівський" не застосовуються з огляду на те, що ці відносини врегульовано спеціальним Законом № 1736-VIII (1736-19) .

68. Щодо висновків судів першої та апеляційної інстанції в частині визнання протиправним і скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, оформлене наказом від 01.06.2016 № 42/2, про визнання нікчемними правочинів щодо переказу коштів (транзакції), здійснених на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), Суд зазначає таке.

69. Згідно з ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

70. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

71. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

72. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №819/353/16.

73. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

74. Відтак і права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

75. Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах) вимог про визнання неправомірними дій та рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

76. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.

77. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

78. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень в частині визнання протиправним і скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, оформлене наказом від 01.06.2016 № 42/2, про визнання нікчемними правочинів щодо переказу коштів (транзакції), здійснених на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), із закриттям провадження у справі в зазначеній частині вимог.

79. Також Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги в частині зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення суми відшкодування в розмірі вкладу Позивача, не підлягають задоволенню судом, з огляду на таке.

80. Зважаючи на зміст положень ст. 26 та ст. 27 Закону №4452-VI, виконавча дирекція Фонду затверджує Загальний реєстр відшкодувань вкладникам виключно на підставі Переліку вкладників, складеного та наданого Уповноваженою особою.

81. У переданому Уповноваженою особою Переліку вкладників інформації стосовно позивача не містилося, в зв`язку з чим дані про позивача не могли бути враховані при складанні та затвердженні Загального реєстру Фондом гарантування.

82. У Фонду гарантування відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовуються виключно інформація, що наявна в переданому уповноваженою особою Переліку вкладників.

83. Законодавство не покладає обов`язок на Фонд враховувати під час складання Загального реєстру інші документи, окрім Переліку вкладників.

84. Враховуючи зазначене, Фонд гарантування не має правових підстав для здійснення відшкодування позивачу, оскільки він не був включений Уповноваженою особою до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування у ПАТ "Банк Михайлівський".

85. Відповідно до частини першої, третьої та четвертої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

86. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

87. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

88. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про необхідність змінити рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині мотивів прийняття.

89. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

90. Відповідно до квитанцій від 16.05.2017 та 01.06.2017 за подання позовної заяви Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1920 грн.

91. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на момент подання позову) ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру до адміністративного суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

92. Прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2017 році становив 1600 грн, тобто за подання кожної позовної вимоги немайнового характеру Позивач мав сплатити 640 грн.

93. При цьому, Суд звертає увагу, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні однієї з позовних вимог, однак стягнув на користь Позивача всю суму судового збору (1920 грн), хоча повинен був тільки пропорційно за дві позовні вимоги.

94. Враховуючи зазначене, понесенні позивачем судові витрати на звернення до суду із позовом підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду, що становить 1280 грн.

95. Отже, рішення судів попередніх інстанцій в цій частині підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про стягнення судового збору у розмірі 1280 грн з Фонду.

Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" задовольнити частково.

2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 у справі №823/1631/17 в частині визнання протиправним і скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, оформлене наказом від 01.06.2016 № 42/2, про визнання нікчемними правочинів щодо переказу коштів (транзакції), здійснених на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), скасувати, провадження у справі в цій частині вимог закрити.

3. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 у справі №823/1631/17 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1920 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять), скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову, якою стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1280 грн (одна тисяча двісті вісімдесят гривень)

4. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 у справі №823/1631/17 змінити в частині мотивів задоволення позову, а в іншій частині - залишити без змін.