ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2020 року
м. Київ
справа №826/13352/17
адміністративне провадження №К/9901/64250/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Смолія Богдана Володимировича
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2018 (суддя Маруліна Л.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 (колегія у складі суддів Земляної Г.В., Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.)
у справі №826/13352/17
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича,
третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
І. ПРОЦЕДУРА
1. 19.10.2017 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, щодо не включення рахунку № НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на суму 130 568,00 грн.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018, позов задоволено.
3. 22.04.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача на зазначені рішення. У скарзі Відповідач просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
4. Ухвалою від 22.11.2018 Верховний Суд відкрив касаційне провадження. Скаржник заявляв клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень, однак ухвалою від 22.11.2018 Верховний Суд відмовив в його задоволенні. Відповідач клопотав про розгляд справи за участю його представника, однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено Договір банківського рахунку "Поточний рахунок "Ощадний" №980-020-000000983 від 15.07.2015.
6. Відповідно до умов даного Договору "Банк по ініціативі Клієнта відкриває Клієнту на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього Договору та розпоряджень Клієнта, а Клієнт зобов`язується оплачувати послуги Банку. Сторони встановили, що складовою та невід`ємною умовою Договору будуть Умови відкриття та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб в ПАТ "Банк Михайлівський", що затверджені наказом Банку №56/1 від 29.01.2015.
7. Згодом між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено Договір "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) №980-020-000202075 від 11.03.2016. Відповідно до умов договору стаття 1, якого встановлює, що Сторона-1 (позивач) передає Стороні-2 (ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр") у власність грошові кошти, в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а Сторона-2 зобов`язується повернути кошти Стороні-1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором. Сума грошових коштів становить 5 000,00 грн., розмір процентів за користування коштами 33,54% річних, що складає 27% річних після утримання податку з таких процентів, термін користування коштами не більше 185 днів.
8. Також в Договорі зазначено, що Сторона 2 сплачує Стороні 1 проценти у безготівковій формі на рахунок Сторони 1 в ПАТ "Банк Михайлівський" та повертає кошти у безготівковій формі на той же рахунок в цьому ж Банку.
9. Як встановлено судом відповідно до пояснень позивача та наданих документів, 07.04.2016 між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" було укладено Договір про внесення змін до Договору №980-020-000202075 від 11.03.2016, яким було збільшено суму коштів, що передавалась Стороною 1 (позивачем) Стороні 2 на суму 122 892,00 грн., що в сумі з попереднім розміром коштів становитиме 127 892,00 грн.
10. Надалі, 11.05.2016 між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" було укладено Договір №1 про внесення змін до Договору №980-020-000202075 від 11.03.2016, яким було збільшено суму коштів, що передавалась Стороною 1 (позивачем) Стороні 2 на суму 2676,00 грн, що в сумі становить 130 568,00 грн.
11. Також, як встановлено судом, відповідно до наявних доказів в матеріалах справи, 18.05.2016 ПАТ "Банк Михайлівський" уклав із ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" Договір відступлення прав вимоги №1805 (далі - Договір відступлення №1805). Згідно з цим Договором відступлення №1805 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" зобов`язалось відступити Банку права вимоги, належні ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", за кредитними договорами з усіма додатковими угодами до них, укладеними з фізичними особами. Банк в свою чергу, зобов`язався оплатити права вимоги.
12. У той же час, на підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" від 23.05.2016 №14/БТ, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" від 23.05.2016 №812, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський".
13. Згодом на підставі постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" від 12.07.2016 №124-рш, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 12.07.2016 №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Іраклієнка Юрія Петровича з 13.07.2016 по 12.07.2018 включно.
14. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1702 повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016 включно.
15. Починаючи з 18.07.2016 розпочалися виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду через банки-агенти.
16. Відповідно до заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, позивач пояснюючи, що направила запит на адресу відповідача 29.07.2016 вх. № 29.07.16/18-3Г2, на який отримала відповідь № 3Г2/622 від 02.08.2016, в якому останню повідомили, що виплати по належним Позивачу рахункам тимчасово обмежені, на строк до 6 місяців з дня початку процедури ліквідації, тобто до 12.12.2016.
17. Позивачем було подано повторний запит 12.08.2016, на який відповіді не отримала. Заявою від 07.12.2016 з проханням прирівняти позивача до вкладників банку для подальшого повернення їй грошових коштів відповідно до вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , на що позивач отримала Довідку від Банку за № 3Г1(К)/17467 від 14.03.2017 про стан рахунку № 26201521002501 за період 19.05.2016 по 13.09.2016, з якої вбачається, що на рахунку позивача обліковується 131 336,58 грн.
18. Також, 03.04.2017 позивачем до третьої особи було подано звернення, на яке отримано відповідь від 27.04.2017 № 37-036-9007/17, яким ОСОБА_1 повідомлено, що за інформацією отриманою від відповідача на Договір позивача з ТОВ "ІРЦ" не розповсюджується ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг", у зв`язку з відсутністю ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного у зазначеному договорі.
19. Дізнавшись про відсутність позивача в загальному реєстрі вкладників, вважаючи протиправними дії відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників та визнання трансакцій нікчемними, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України (435-15) , Законом України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) , Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492 (z1172-03) , та договорами з відповідними клієнтами банку, а тому операції з перерахування коштів на рахунок позивача не належать до правочинів, передбачених ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", які можуть бути перевірені уповноваженою особою на предмет їх нікчемності.
Відповідачем не доведено правових підстав для не включення Позивача до Переліку вкладників цього Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. Відповідач у касаційній скарзі покликається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні позову повністю з наступних підстав.
22. Стверджує, що суди не встановили правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які отримані згідно з двостороннім договором позики і не вважаються вкладом, а також не врахували, що оскаржувана бездіяльність пов`язана з виконанням передбачених законодавством дій щодо перевірки правочинів та обставин, які впливають на рішення про відшкодування коштів за рахунок Фонду.
23. Під час проведення перевірки уповноваженою особою Фонду було виявлено, що 19.05.2016 ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" за рахунок коштів, які були зараховані на його рахунки на підставі нікчемних правочинів ініціювало переказ коштів на рахунок позивача, відкритий у публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський". Наказом тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 № 42/2 затверджені результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, викладені в Акті №2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" по перерахуванню коштів, зокрема, і на рахунок позивача.
24. Кошти позивача були залучені фінансовою компанією як позику з подальшим їх поверненням на рахунок позикодавця. А тому такий клієнт не може бути прирівняний до вкладника проблемного банку, оскільки правовідносини, що склалися між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" не мають відношення до вкладу, тому рішення відповідача є правомірним та таким, що винесено з дотриманням вимог законодавства.
25. Відзив від Позивача не надходив.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Перевіряючи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні даного спору, Суд зазначає таке.
27. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом № 4452-VI (4452-17) .
28. Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
29. Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
30. Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
31. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
32. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
33. Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
34. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
35. Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом № 4452-VI (4452-17) ; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону № 4452-VI).
36. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
37. Отже, Закон № 4452-VI (4452-17) пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
38. В свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
39. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
40. Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
41. Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
42. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
43. Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
44. При цьому правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону № 4452-VI).
45. Закон № 4452-VI (4452-17) визначає порядок складання Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
46. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком правочинів протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банк, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
47. Наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб в сумі 1 298 015 973, 74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.
48. Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта № 2 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", включено позивача.
49. У частині третій статті 38 Закону № 4452-IV, якою врегульовано заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
50. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
51. За правилами частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
52. Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
53. При цьому, Законом України від 16.07.2015 №629-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" (629-19) (далі - Закон №629-VIII (629-19) ), який набрав чинності 12.08.2015 частину третю статті 38 Закону № 4452-IV доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
54. Разом з цим, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому 15.11.2016 за № 1736-VІІІ прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" (1736-19) (далі - Закон № 1736-VІІІ (1736-19) ), яким також внесені зміни до Закону № 4452-VI (4452-17) .
55. З пояснювальної записки до проекту Закону № 1736-VІІІ (1736-19) видно, що необхідність прийняття вказаного законопроекту виникла у зв`язку з набуттям розповсюдження схемою, за якою у приміщеннях банку фізичним особам пропонується укладати не договори банківського вкладу з банком, а договори позики з небанківськими фінансовими установами через повіреного, яким виступає банк. При цьому з метою введення в оману споживачів щодо дійсного предмета договору банк відкриває кожному клієнту банківський рахунок, з якого в подальшому кошти перераховуються на рахунки небанківських фінансових установ.
56. Як зазначено у пояснювальній записці, за даними Фонду, із використанням саме такої схеми було ошукано за посередництвом лише ПАТ "Банк "Михайлівський" 14 тисяч фізичних осіб на загальну суму, що перевищує 1,5 млрд гривень.
57. Крім того, зловживаючи низьким рівнем правової та фінансової культури фізичних осіб, особливо людей пенсійного віку (понад 45 відсотків фізичних осіб, постраждалих від схеми, реалізованої, зокрема, за участю ПАТ "Банк Михайлівський", є старшими 55 років), банком не надавалася таким особам чітка та однозначна інформація про те, що на кошти, залучені як позика до небанківської фінансової установи, не поширюються гарантії щодо їх відшкодування.
58. З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів ПАТ "Банк Михайлівський", та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому виникла необхідність внести зміни до законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) та "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) для врегулювання питань:
- поширення на зазначених осіб гарантій відшкодування коштів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) ;
- посилення відповідальності небанківських фінансових установ (у тому числі пов`язаних із банками), якими у зазначений вище спосіб були залучені, як позика, кошти від фізичних осіб;
- встановлення заборони фінансовим установам залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи) із зобов`язанням щодо їх повернення, у тому числі шляхом отримання позики, у разі якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи;
- встановлення обов`язку банка при виконанні функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів від фізичних осіб попередньо ознайомлювати у письмовій формі таких фізичних осіб про непоширення на їх кошти, залучені на користь третіх осіб, гарантій, встановлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .
59. 19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону № 4452-VІ (4452-17) , внесені Законом №1736-VІІІ (1736-19) , яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ (1736-19) віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
60. Фонд зобов`язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом № 1736-VІІІ (1736-19) розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв`язку з їх прирівнянням до вкладників.
61. Тобто, з метою поширення гарантій Закону № 4452-VI (4452-17) до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не є вкладом згідно із чинним законодавством. А саме, до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором, і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ (1736-19) віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
62. У справі, яка розглядається, судами встановлено, що правочин по наданню позивачем позики ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.
63. Поряд з цим, під час розгляду справ судами різних юрисдикцій, у рішеннях, які набрали законної сили та, зокрема, у справі № 826/20089/16, суди встановили, що 11.11.2014 між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено Договір доручення № 1, згідно з умовами якого ПАТ "Банк Михайлівський", в якості повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (далі - клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", як Довірителя, на умовах строковості та платності.
64. У відповідності до предмету Договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою, передбаченою відповідним додатком до даного Договору доручення.
65. На виконання вищезазначеного Договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" від імені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладались з фізичними особами (Клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі - Договір позики).
66. Зміст вказаних фактичних обставин свідчить про те, що у межах спірних правовідносин ПАТ "Банк Михайлівський" виступав повіреним, хоча про це й не було зазначено у договорі між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та позивачем, з наступними змінами.
67. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач був повідомлений банком під підпис про непоширення гарантій банку на кошти (повернені з рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр") станом на 19.05.2016, повернуті на рахунок позивача за договором позики з небанківською фінансовою установою від 05.05.2016.
68. Отже, у справі, яка розглядається, кошти позивача відповідають чітко визначеним критеріям, визначеним змінами, внесеними до Закону № 4452-VI (4452-17) Законом № 1736-VІІІ (1736-19) , а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно - до вкладника.
69. Аналогічна позиція відображена у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 21.12.2019 у справі № 823/1674/18, і Суд не вбачає підстав для відступу від неї.
70. Суд звертає увагу, що, приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій із посиланнями на Прикінцеві Положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 № 1736-VIII (1736-19) , зазначали: " 19.11.2016 року набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України № 4452-VI (4452-17) , внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 № 1736-VIII (1736-19) , яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" (1736-19) віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Таким чином, надані позивачем кошти для ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" через повіреного - ПАТ "Банк Михайлівський", були вкладом, котрий був повернутий на її поточний рахунок із відсотками згідно укладеного договору, що підтверджується випискою по рахунку позивача, відповідно до якої станом на 19.05.2016 на рахунку ОСОБА_1 обліковувалась сума в розмірі 131 336,58 грн.
Також слід зазначити, що відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про непоширення на кошти, які надавались по Договору № 980-020-000-202-075 від 11.03.2016 позивачем ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", гарантій передбачених ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Враховуючи зазначене, рахунок позивача мав би бути включеним до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а отже, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду відносно не включення інформації щодо позивача - як вкладника до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду є обґрунтованими і підлягають задоволенню".
71. З урахуванням наведеного, Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про зобов`язання включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фону.
72. Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій пунктів 2, 7- 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-IV судова палата відхиляє, оскільки зазначені положення Закону № 4452-IV до спірних відносин за участю ПАТ "Банк Михайлівський" не застосовуються з огляду на те, що ці відносини врегульовано спеціальним Законом № 1736-VIII (1736-19) .
73. За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
74. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" залишити беззадоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року у справі №826/13352/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб