ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2020 року
м. Київ
справа № 826/18013/16
адміністративне провадження № К/9901/68497/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"
на рішення Окружного адміністративного суду від 27.07.2018 (суддя Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 (колегія у складі суддів Парінова А.Б., Губської О.А., Пилипенко О.Є.)
у справі №826/18013/16
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича
про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 17.11.2016 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича. У позові просила про:
- визнання протиправним та скасування рішення про визнання нікчемним правочину зарахування 19.05.2016 коштів на рахунки НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які їй належать з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" НОМЕР_4 у сумі 50000 грн;
- зобов`язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо неї як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які обліковуються на поточному рахунку НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 у сумі 50000 грн.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду від 27.07.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018, позов задоволено.
3. 19.12.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача на рішення Окружного адміністративного суду від 27.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018, в якій він просив скасувати вищевказані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
4. Ухвалою від 08.01.2019 Верховний Суд відкрив касаційне провадження. Скаржник клопотав про зупинення виконання оскаржуваних рішень, однак ухвалою від 08.01.2019 Верховний Суд відмови в його задоволенні. Відповідач клопотав про розгляд справи за участі сторін, однак своєю ухвалою Верховний Суд відмовив в його задоволенні.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. ОСОБА_1 має рахунок у ПАТ "Банк Михайлівський" № НОМЕР_2, залишок на якому становить 50000,00 грн. Цейц факт не заперечувався сторонами під час розгляду справи та підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою ПАТ "Банк Михайлівський" від 02.09.2016 №ЗГ1/2019.
6. 29.02.2016 між ОСОБА_1, як позикодавцем, та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", як позичальником, укладено договір № 980-026-000195617.
7. За умовами вказаного договору, позивач надає кошти ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" в тимчасове користування за плату, а ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", у свою чергу, зобов`язується повернути позивачу отримані кошти в зазначений строк на рахунок позивача НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський" та сплатити за період користування відповідні проценти на рахунок позивача в ПАТ "Банк Михайлівський" № НОМЕР_1.
8. Договором про внесення змін від 15.04.2016 до договору № 980-026-000195617 від 29.02.2016 збільшено суму коштів, що передається до 30000,00 грн.
9. 01.04.2016 між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладений договір доручення № 2, згідно умов якого з огляду на необхідність обслуговування фізичних осіб (клієнтів), які уклали з довірителем за посередництвом повіреного договори, що передбачають отримання/залучення довірителем від клієнтів грошових коштів у позику, даним договором встановлено перелік юридичних дій та порядок їх вчинення повіреним від імені довірителя. Зокрема, Банк, в якості Повіреного мав здійснювати укладення договорів/додаткових угод, що передбачають отримання/залучення грошових коштів у позику від клієнтів.
10. 18.04.2016 між ОСОБА_1 як позикодавцем, та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", як позичальником, укладено договір № 980-026-000223180.
11. За умовами вказаного договору, позивач надає кошти ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" в тимчасове користування за плату, а ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", у свою чергу, зобов`язується повернути позивачу отримані кошти в зазначений строк на рахунок позивача НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський" та сплатити за період користування відповідні проценти на рахунок позивача в ПАТ "Банк Михайлівський" № НОМЕР_1.
12. Договором про внесення змін від 15.04.2016 до договору № 980-026-000195617 від 18.05.2016 збільшено суму коштів, що передається до 20000,00 грн.
13. 19.05.2016 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" здійснено переказ коштів у загальній сумі 20000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-026-000223180 від 18.04.2016 на рахунок № НОМЕР_2" та 30000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-026-000195617 від 29.02.2016 на рахунок № НОМЕР_2 ", що належать позивачу.
14. Надходження коштів та зарахування їх на поточний рахунок позивача підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою ПАТ "Банк Михайлівський" від 02.09.2016 № ЗГ1/2019.
15. Відповідно до змісту вказаної довідки Банком було проінформована позивача, що зараховані кошти на її поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 з рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" № НОМЕР_3 в загальній сумі 50000 грн є нікчемним правочином в силу положень статті 215 Цивільного кодексу України та пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VІ.
16. Разом з цим, у довідці зазначено, що на момент проведення вищезазначеної транзакції ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" не мало в своєму розпорядженні достатньої кількості залишку коштів для проведення розрахунків за договорами від № 980-026-000223180 від 18.04.2016 та № 980-026-000195617 від 29.02.2016. Набуття товариством у розпорядження коштів ПАТ "Банк Михайлівський" здійснено на підставі нікчемних договорів в порушення вимог діючого законодавства України та всупереч прямої заборони Національного банку України на укладення такого роду договорів.
За наведених обставин, відповідач роз`яснив позивачу, на її рахунок було безпідставно та всупереч вимогам діючого законодавства України зараховано кошти, що належать ПАТ "Банк Михайлівський". Права власності на такі кошти у неї немає та подальше здійснення ним будь-яких дій по розпорядженню коштами, що належать ПАТ "Банк Михайлівський", також є нікчемними.
17. Крім того, банком зазначено, що загальна сума коштів 50000,00 грн. відповідно до вимог статті 216 ЦК України має бути повернута ПАТ "Банк Михайлівський".
18. Не погоджуючись з такою позицією відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у відповідача відсутні законні підстави для невключення позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду в розумінні приписів закону. Оскільки в розумінні статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позивач є вкладником Банку, а кошти, які надійшли для неї як вкладника за Договором банківського рахунку, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону.
20. ПАТ "Банк Михайлівський" не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов`язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", забезпечуючи рух коштів від ініціатора (ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр") до отримувача ( ОСОБА_1 ) переказу, тобто позивача. За результатом розгляду даної справи суди дійшли висновку, що операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України, а тому у ПАТ "Банк Михайлівський" були відсутні підстави для визнання нікчемними транзакцій (операцій) щодо списання коштів з відкритого розрахункового рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у банку та як наслідок, невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.
21. Разом з цим, у ході судового розгляду справи Окружним адміністративним судом м. Києва було також встановлено, що 19.05.2016 з рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" № НОМЕР_4 на рахунок позивача НОМЕР_1 надійшли кошти у розмірі 11,80 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-026-000223180 від 18.04.2016" та у розмірі 442,61 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-026-000195617", всього 454,41 грн.
22. Оскільки судами було встановлено, що загальна сума коштів, перерахованих ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунки позивача складає 50454,41 грн, на відміну від заявленої позивачем в адміністративному позові суми у розмірі 50000 грн, Окружний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які обліковуються на які обліковуються на поточних рахунках НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у загальній сумі 50454,41 грн.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
23. Відповідач у касаційній скарзі покликається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні позову повністю з наступних підстав.
24. Стверджує, що суди не встановили правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які отримані згідно з двостороннім договором позики і не вважаються вкладом, а також не врахували, що оскаржувана бездіяльність пов`язана з виконанням передбачених законодавством дій щодо перевірки правочинів та обставин, які впливають на рішення про відшкодування коштів за рахунок Фонду.
25. Під час проведення перевірки уповноваженою особою Фонду було виявлено, що 19.05.2016 ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" за рахунок коштів, які були зараховані на його рахунки на підставі нікчемних правочинів ініціювало переказ коштів на рахунок позивача, відкритий у публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський". Наказом тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 № 42/2 затверджені результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, викладені в Акті №2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" по перерахуванню коштів, зокрема, і на рахунок позивача.
26. Кошти позивача були залучені фінансовою компанією як позику з подальшим їх поверненням на рахунок позикодавця. А тому такий клієнт не може бути прирівняний до вкладника проблемного банку, оскільки правовідносини, що склалися між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" не мають відношення до вкладу, тому рішення відповідача є правомірним та таким, що винесено з дотриманням вимог законодавства.
27. Відзив від Позивача не надходив, при цьому, копія ухвали про відкриття разом із матеріалами була отримана Позивачем 31.01.2019.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Перевіряючи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні даного спору, Суд зазначає таке.
29. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом № 4452-VI (4452-17)
.
30. Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
31. Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
32. Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
33. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
34. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
35. Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
36. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
37. Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом № 4452-VI (4452-17)
; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону № 4452-VI).
38. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
39. Отже, Закон № 4452-VI (4452-17)
пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
40. В свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
41. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
42. Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
43. Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
44. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
45. Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
46. При цьому правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону № 4452-VI).
47. Закон № 4452-VI (4452-17)
визначає порядок складання Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
48. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком правочинів протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банк, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
49. Наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб в сумі 1 298 015 973, 74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.
50. Згідно з витягом з Додатку 2 до Акта № 2 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", включено позивача.
51. У частині третій статті 38 Закону № 4452-IV, якою врегульовано заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
52. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
53. За правилами частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
54. Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
55. При цьому, Законом України від 16.07.2015 №629-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" (629-19)
(далі - Закон №629-VIII (629-19)
), який набрав чинності 12.08.2015 частину третю статті 38 Закону № 4452-IV доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
56. Разом з цим, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому 15.11.2016 за № 1736-VІІІ прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" (1736-19)
(далі - Закон № 1736-VІІІ (1736-19)
), яким також внесені зміни до Закону № 4452-VI (4452-17)
.
57. З пояснювальної записки до проекту Закону № 1736-VІІІ (1736-19)
видно, що необхідність прийняття вказаного законопроекту виникла у зв`язку з набуттям розповсюдження схемою, за якою у приміщеннях банку фізичним особам пропонується укладати не договори банківського вкладу з банком, а договори позики з небанківськими фінансовими установами через повіреного, яким виступає банк. При цьому з метою введення в оману споживачів щодо дійсного предмета договору банк відкриває кожному клієнту банківський рахунок, з якого в подальшому кошти перераховуються на рахунки небанківських фінансових установ.
58. Як зазначено у пояснювальній записці, за даними Фонду, із використанням саме такої схеми було ошукано за посередництвом лише ПАТ "Банк "Михайлівський" 14 тисяч фізичних осіб на загальну суму, що перевищує 1,5 млрд гривень.
59. Крім того, зловживаючи низьким рівнем правової та фінансової культури фізичних осіб, особливо людей пенсійного віку (понад 45 відсотків фізичних осіб, постраждалих від схеми, реалізованої, зокрема, за участю ПАТ "Банк Михайлівський", є старшими 55 років), банком не надавалася таким особам чітка та однозначна інформація про те, що на кошти, залучені як позика до небанківської фінансової установи, не поширюються гарантії щодо їх відшкодування.
60. З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів ПАТ "Банк Михайлівський", та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому виникла необхідність внести зміни до законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17)
, "Про банки і банківську діяльність" (2121-14)
та "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14)
для врегулювання питань:
- поширення на зазначених осіб гарантій відшкодування коштів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17)
;
- посилення відповідальності небанківських фінансових установ (у тому числі пов`язаних із банками), якими у зазначений вище спосіб були залучені, як позика, кошти від фізичних осіб;
- встановлення заборони фінансовим установам залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи) із зобов`язанням щодо їх повернення, у тому числі шляхом отримання позики, у разі якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи;
- встановлення обов`язку банка при виконанні функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів від фізичних осіб попередньо ознайомлювати у письмовій формі таких фізичних осіб про непоширення на їх кошти, залучені на користь третіх осіб, гарантій, встановлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17)
.
61. 19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону № 4452-VІ (4452-17)
, внесені Законом №1736-VІІІ (1736-19)
, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ (1736-19)
віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
62. Фонд зобов`язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом № 1736-VІІІ (1736-19)
розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв`язку з їх прирівнянням до вкладників.
63. Тобто, з метою поширення гарантій Закону № 4452-VI (4452-17)
до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не є вкладом згідно із чинним законодавством. А саме, до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором, і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ (1736-19)
віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
64. У справі, яка розглядається, судами встановлено, що правочин по наданню позивачем позики ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.
65. Поряд з цим, під час розгляду справ судами різних юрисдикцій, у рішеннях, які набрали законної сили та, зокрема, у справі № 826/20089/16, суди встановили, що 11.11.2014 між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено Договір доручення № 1, згідно з умовами якого ПАТ "Банк Михайлівський", в якості повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (далі - клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", як Довірителя, на умовах строковості та платності.
66. У відповідності до предмету Договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою, передбаченою відповідним додатком до даного Договору доручення.
67. На виконання вищезазначеного Договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" від імені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладались з фізичними особами (Клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі - Договір позики).
68. Зміст вказаних фактичних обставин свідчить про те, що у межах спірних правовідносин ПАТ "Банк Михайлівський" виступав повіреним, хоча про це й не було зазначено у договорі між Позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр".
69. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач був повідомлений банком під підпис про непоширення гарантій банку на кошти (залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк), станом на 19.05.2016 повернуті на рахунок позивача за договором позики з небанківською фінансовою установою.
70. Отже, у справі, яка розглядається, кошти позивача відповідають чітко визначеним критеріям, визначеним змінами, внесеними до Закону № 4452-VI (4452-17)
Законом № 1736-VІІІ (1736-19)
, а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно - до вкладника.
71. Аналогічна позиція відображена у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 21.12.2019 у справі № 823/1674/18, і Суд не вбачає підстав для відступу від неї.
72. З урахуванням наведеного, Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про зобов`язання її включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фону.
73. Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій пунктів 2, 7- 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-IV судова палата відхиляє, оскільки зазначені положення Закону № 4452-IV до спірних відносин за участю ПАТ "Банк Михайлівський" не застосовуються з огляду на те, що ці відносини врегульовано спеціальним Законом № 1736-VIII (1736-19)
.
74. Щодо висновків судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 №42/2 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" в частині застосування наслідків нікчемності правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, відкриті в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" на ім`я ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), Суд зазначає таке.
75. Згідно з ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.
76. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
77. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
78. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №819/353/16.
79. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.
80. Відтак і права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.
81. Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах) вимог про визнання неправомірними дій та рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.
82. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.
83. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
84. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень та закриття провадження в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 №42/2 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" в частині застосування наслідків нікчемності правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, відкриті в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" на ім`я ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ).
85. Щодо стягнення судового збору зі скаржника, Суд зазначає таке.
86. Оскільки відповідачем у цій справі є уповноважена особа, яка в силу приписів Закону № 4452-VI (4452-17)
є працівником Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, то понесені витрати на сплату судового збору належить стягнути саме з Фонду як суб`єкта владних повноважень.
87. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
88. Згідно із частиною першою статті 47 БК України відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.
89. Проте Фонд не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, який формується відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 № 1691 (z0033-12)
(зареєстровано в Міністерстві юстиції України12 січня 2012 року за № 33/20346), тобто цей орган не отримує бюджетні асигнування.
90. Згідно з приписами пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 № 2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за №1581/12/21893), оплата витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.
91. Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у додатковій постанові від 29.05.2019 у справі № 826/9960/15.
92. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
93. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що документально підтверджені витрати на сплату судового збору в розмірі підлягають відшкодуванню Фондом за рахунок ПАТ "Банк Михайлівський", а, отже наявні підстав для скасування рішення судів першої та апеляційної інстанції в цій частині.
94. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
95. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
96. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про необхідність змінити рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині мотивів прийняття.
97. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
98. Відповідно до квитанції від 04.11.2016 за подання позовної заяви Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1102,40 грн.
99. Враховуючи зазначене та у зв`язку із задоволенням однієї із двох позовних вимог немайнового характеру, понесенні позивачем судові витрати на звернення до суду із позовом підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду, що становить 551,20 грн.
100. Отже, рішення судів попередніх інстанцій в цій частині підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про стягнення судового збору у розмірі 551,20 грн з Фонду.
Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" задовольнити частково.
2. Рішення Окружного адміністративного суду від 27.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі №826/18013/16 в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 №42/2 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" в частині застосування наслідків нікчемності правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, відкриті в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" на ім`я ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), скасувати, провадження у справі в цій частині вимог закрити.
3. Рішення Окружного адміністративного суду від 27.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі №826/18013/16 в частині стягнення з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича за рахунок Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (01001, м. Київ, пров. Рильський, буд. 10-12/3, код ЄДРПОУ 38619024) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) витрат по сплаті судового збору у розмірі 1102,40 (одна тисяча сто дві) гривні 40 копійок, скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову, якою стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 551,20 грн (п`ятсот п`ятдесят одна гривня двадцять копійок).
4. Рішення Окружного адміністративного суду від 27.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі №826/18013/16 змінити в частині мотивів задоволення позову, а в іншій частині - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб