163/1216/19 Про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил, закриття провадження у справі - 02.07.2020 Прийняття

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил, закриття провадження у справі.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 26 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року рішення Любомльського районного суду Волинської області від 26 вересня 2019 року залишено без змін.

Окремою ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року, повідомлено Державну митну службу України про порушення заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом Василем Миколайовичем норм чинного законодавства при виконанні своїх повноважень для вжиття відповідних заходів реагування та з метою недопущення порушення закону в майбутньому.

Постановляючи окрему ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Волинською митницею ДФС внаслідок неналежного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення митних правил обмежено право на захист та позбавлено можливості надавати докази на підтвердження відповідних обставин. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що на момент винесення оскаржуваної постанови посадовою особою Волинської митниці ДФС в порушення вимог статті 526 Митного кодексу України не було надано належної оцінки щодо наявності підстав для розгляду справи про порушення митних правил №1627/20500/19 без участі ОСОБА_1

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із окремою ухвалою, заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман Василь Миколайович в касаційній скарзі просив скасувати окрему ухвалу Восьмою апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

2.1. Доводи позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)

Посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман Василь Миколайович зазначив, що Восьмий апеляційний адміністративний суд, не залучивши його до розгляду вищевказаної справи про порушення митних правил, безпідставно виніс окрему ухвалу, яка зачіпає його права та інтереси.

При цьому, при винесенні окремої ухвали, як вказує посадова особа відповідача, Восьмим апеляційним адміністративним судом було неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, оскільки винесення окремої ухвали, яка стосується його інтересів, могло бути підставним лише у випадку залучення його до розгляду справи №163/1216/19 по суті та надання можливості реалізувати, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , права.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10 квітня 2019 року інспектором Волинської митниці ДФС склалено протокол про порушення ОСОБА_1 митних правил № 1627/20500/19, яким зафіксовано недотримання останнім вимог статті 485 Митного кодексу України.

В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 під час митного оформлення автомобіля "Мерседес-Бенц Спрінтер" вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 123026,49 грн., тобто заявив в митній декларації неправдиві відомості щодо відправника та одержувача товару, неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості самого товару, та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.

15 травня 2019 року заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом В.М. винесено оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України; відповідно до змісту протоколу накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 369079,47 гривень.

Згідно з інформацією, отриманою від АТ "Укрпошта" у листі від 21 серпня 2019 року № 15-05-570, рекомендований лист № 4302518905113, яким надіслано повідомлення про час та місце його розгляду справи про порушення митних правил ОСОБА_1 одержав 29 травня 2019 року, тобто після винесення 15 травня 2019 року оскаржуваної постанови.

Таким чином, ОСОБА_1 не був обізнаний про час розгляду справи про порушення митних правил, у зв`язку з чим був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, в тому числі щодо надання пояснень, присутності під час розгляду протоколу, користування правовою допомогою.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо наявності в діях заступника начальника Волинської митниці ДФС України Германа В.М. ознак дисциплінарного проступку, а оскільки такі процесуальні порушення законодавства судом не могли бути залишені поза увагою прийнято окрему ухвалу, якою повідомлено Державну митну службу України про порушення заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом Василем Миколайовичем норм чинного законодавства при виконанні своїх повноважень для вжиття відповідних заходів реагування та з метою недопущення порушення закону в майбутньому.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів позивача і висновків суду апеляційної інстанції

Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду.

Враховуючи межі вимог касаційної скарги та те, що заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман Василь Миколайович не спростовує ту обставину, що внаслідок неналежного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про порушення митних правил обмежено його право на захист та позбавлено можливості надавати докази на підтвердження відповідних обставин, Суд звертає увагу на таке.

Підстави та особливості прийняття окремих ухвал визначені статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

За змістом частини другої цієї статті у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку.

Тобто, постановляючи окрему ухвалу, суд апеляційної інстанції повідомив Державну митну службу України про порушення, які допущені заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом Василем Миколайовичем для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності.

Так, Суд звертає увагу на загальні положення законодавства, що регулюють порядок розгляду справ про порушення митних правил.

Згідно з частинами першою та другою статті 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до частини четвертої статті 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Встановивши недотримання вимог частин другої та четвертої цієї статті, суд апеляційної інстанції з метою реагування на порушення законодавства ухвалив окрему ухвалу, якою повідомлено Державну митну службу України про порушення заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом Василем Миколайовичем норм чинного законодавства при виконанні своїх повноважень для вжиття відповідних заходів реагування та з метою недопущення порушення закону в майбутньому.

Надаючи оцінку висновкам суду апеляційної інстанції щодо необхідності реагування на порушення законодавства саме заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом Василем Миколайовичем, Суд звертає увагу на таке.

Частиною четвертою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За змістом пункту 7 частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Статтею 522 Митного кодексу України визначено органи, уповноважені розглядати справи про порушення митних правил: органи доходів і зборів та районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (суддями).

Так, згідно з частиною першої цієї статті справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468, 469, частинами першою - п`ятою статті 470, статтями 474, 475, 477 - 480, частинами першою - п`ятою статті 481, статтею 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Повноваження посадових осіб органів доходів і зборів щодо розгляду справ про порушення митних правил визначенні статтею 523 Митного кодексу України.

За змістом частини першої цієї статті від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками.

З урахуванням наведеного, саме керівники митниць або їх заступники, як уповноважені органами доходів із зборів особи, зобов`язані розглядати справи про порушення митних правил, а відтак вони повинні забезпечити дотримання законодавчо визначеної процедури розгляду справи, в тому числі й щодо належного інформування особи про час та місце розгляду справи про порушення митних правил. Також, саме керівники митниць або їх заступники повинні здійснювати контроль за своєчасністю сповіщення особи про місце і час розгляду справи.

Оскільки заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман Василь Миколайович, як уповноважена особа відповідача, яка підписала оскаржувану постанову про порушення митних правил від 15 травня 2019 року №1627/20500/19, допустив порушення Митного кодексу України (4495-17) суд апеляційної інстанції з дотриманням положень процесуального законодавства відреагував на відповідне недодержання службових обов`язків та зазначив про необхідність притягнення посадової особи до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, суд звертає увагу на те, що адміністративне судочинство покликане виконувати два поєднані між собою завданням - захищати право особи та забезпечувати законність у діяльності органів публічної адміністрації. Друге із названих завдань реалізується шляхом вирішення спору, заявленого в адміністративному позові. Цей спосіб забезпечення законності є основним і отримав у юридичні теорії назву прямого судового королю за публічною адміністрацією. Формою ж непрямого судового контролю, який дозволяє суду реагувати на порушення закону, є окрема ухвала.

Положення статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України не визначають коло порушників (суб`єктів владних повноважень), за якими суд здійснює непрямий контроль, як і не обмежують таке коло осіб лише тими осіб, які мають у справі процесуальний статус.

З урахуванням наведеного, судом апеляційної інстанції з дотриманням вимог процесуального законодавства постановлено окрему ухвалу, якою повідомлено Державну митну службу України про порушення заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом Василем Миколайовичем норм чинного законодавства при виконанні своїх повноважень для вжиття відповідних заходів реагування та з метою недопущення порушення закону в майбутньому.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вважає що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції не допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням наведеного касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а окрему ухвалу суду апеляційної інстанції- без змін.

Керуючись статтями 3, 345, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа Василя Миколайовича залишити без задоволення, а окрему ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року - без змін.