200/12486/19-а Про визнання дій державного виконавця та постанови про стягнення виконавчого збору протиправними - 30.06.2020 Прийняття

за адміністративним позовом Служби автомобільних доріг у Донецькій області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій державного виконавця та постанови про стягнення виконавчого збору протиправними,

за касаційною скаргою відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя Троянова О. В.) від 26 грудня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Гайдар А. В., Геращенко І. В., Казначеєв Е. Г.) від 11 лютого 2020 року,

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2019 року Служба автомобільних доріг у Донецькій області звернулася до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в якому просила:

- визнати протиправним дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Бусела В. О. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 06 серпня 2019 року № 59668221;

- визнати протиправною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Бусела В. О. про стягнення виконавчого збору від 06 серпня 2019 року № 59668221.

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що постанова про стягнення виконавчого збору від 06 серпня 2019 року № 59668221 прийнята з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , оскільки фактичного стягнення коштів не відбулось, відтак відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.

3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року, позов задоволено.

Визнано протиправним дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Бусела В. О. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 06 серпня 2019 року № 59668221.

Скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Бусела В. О. про стягнення виконавчого збору від 06 серпня 2019 року № 59668221.

4. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року замінено боржника відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у виконавчому провадженні по справі № 200/12486/19-а на його правонаступника - відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної, 17 березня 2020 року відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

6. Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та установлено строк для подання відзиву.

7. 24 квітня 2020 року до Верховного Суду від Служби автомобільних доріг у Донецькій області надійшов відзив на касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому відповідач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

8. Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2020 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Служба автомобільних доріг у Донецькій області (код ЄДРПОУ 25946285) є юридичною особою організаційно-правової форми державна організація, зареєстрованою з 15 березня 2002 року, номер запису 12661200000004749.

10. 30 липня 2019 року державним виконавцем Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області розглянуто заяву стягувача про примусове виконання наказу Господарського суду Донецької області від 13 березня 2018 року № 905/2307/17 та відкрито виконавче провадження.

11. 05 серпня 2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Буселом Володимиром Олександровичем винесено постанову про прийняття виконавчого провадження ВП № 59668221 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області № 905/2307/17 від 13 березня 2018 року про стягнення зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області на користь ТОВ "Ялта Град Строй" боргу у розмірі 1079301,41 грн., яке передано з Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на підставі постанови начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про передачу виконавчого провадження від 02 серпня 2019 року.

12. 06 серпня 2019 року державним виконавцем Буселом В. О., в рамках виконавчого провадження ВП № 59668221, винесено постанову про стягнення виконавчого збору зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області у розмірі 107930,14 грн.

13. 14 серпня 2019 року по виконавчому провадженню № 59668221 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Постанова прийнята з посиланням на ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Додатково роз`яснено про необхідність звернення для подальшого виконання рішення до відповідного органу казначейства.

14. Не погодившись з постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Бусела В. О. стягувач ТОВ "Ялта Град Строй" оскаржив в судовому порядку постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

15. Ухвалою господарського суду Донецької області від 23 вересня 2019 року № 905/2307/17 визнано незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Донецькій області Бусела Володимира Олександровича по винесенню постанови від 14 серпня 2019 року (ВП № 59668221) про повернення виконавчого документа стягувачу. Визнано незаконною постанову від 14 серпня 2019 року (ВП № 59668221) про повернення виконавчого документа стягувану та скасовано постанову від 14 серпня 2019 року (ВП № 59668221) про повернення виконавчого документа стягувану.

16. 15 жовтня 2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Буселом Володимиром Олександровичем було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження № 59668221 у зв`язку з скасуванням постанови від 14 серпня 2019 року про повернення виконавчого документу стягувачу.

17. 21 жовтня 2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Буселом Володимиром Олександровичем було винесено постанову (ВП № 59668221) про повернення виконавчого документу стягувану з тих підстав, що 21 жовтня 2019 року від стягувача ТОВ "Ялта Град Строй" до відділу надійшла заява про повернення виконавчого документу стягувану № 18/10-з від 18 жовтня 2019 року на підставі п. 1, ч. 1, ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

18. 21 жовтня 2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Буселом Володимиром Олександровичем винесено постанову № 60375143 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 59668221 від 06 серпня 2019 року, про стягнення виконавчого збору у розмірі 107930,14 грн.

19. 19 листопада 2019 року Східним апеляційним Господарським судом прийнято постанову по справі № 905/2307/17, якою апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг в Донецькій області задоволено. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 23 вересня 2019 року по справі № 905/2307/17 скасовано та відмовлено в задоволенні скарги ТОВ "Ялта Град Строй" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Бусела Володимира Олександровича в повному обсязі.

20. Вважаючи постанову про стягнення виконавчого збору від 06 серпня 2019 року незаконною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що виконавчий збір не може бути стягнутий лише на підставі повернення виконавчого документа стягувачу за заявою останнього. Законодавством передбачається, що виконавчий збір стягується з урахуванням фактично стягнутої суми заборгованості у виконавчому провадженні. Відтак, у разі повернення виконавчого документа стягувачу та за відсутності фактів стягнення заборгованості обов`язок щодо сплати виконавчого збору у боржника не виникає.

22. Крім цього, суди зазначили, що відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , наказ Господарського суду Донецької області не підлягав виконанню органами державної виконавчої служби або приватним виконавцем, що в свою чергу виключає примусове виконання рішення та винесення постанови про стягнення виконавчого збору Відтак, державна виконавча служба повинна була здійснити дії передбачені ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме повернути виконавчий документ без прийняття до виконання на підставі п. 9 у зв`язку з тим, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

24. Зокрема, скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій не розглянули справу без належного відповідача, оскільки відділ примусового виконання не є належним відповідачем у таких категоріях справ.

25. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями про задоволення позовних вимог.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

27. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Відповідно до ч. 1 ст. 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення..

29. Згідно ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

30. Відповідно до ч. 4 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

31. Згідно ч. 3 ст. 287 КАС України визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

32. Відповідно до Положення про Державну виконавчу службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 02 липня 2014 року (229-2014-п) , Державна виконавча служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів відповідно до закону.

33. З 07 квітня 2015 року зазначене Положення втратило чинність у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 150 від 31 березня 2015 року (150-2015-п) , якою погоджено пропозицією Міністерства юстиції щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Міністерство постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" (17-2015-п) функцій і повноважень Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, які припинені.

34. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 (17-2015-п) ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності. Крім того, пунктом 2 встановлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.

35. Згідно ст. 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року № 1403-VІІІ систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

36. Наказом Міністерства юстиції від 20 квітня 2016 року № 1183/5 затверджено Типове положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

37. Відповідно до п. 1 зазначеного Типового положення (чинного на час звернення позивача до суду) управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент) та є структурним підрозділом головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне територіальне управління юстиції).

До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.

38. Отже, в цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби. У зв`язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділи примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не визначені як самостійні органи державної виконавчої служби, це виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.

39. Враховуючи те, що наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним, у разі подання позовної заяви до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, необхідно за правилами статті 48 КАС України здійснювати заміну неналежного відповідача на належного.

40. Частиною першою ст. 48 КАС України передбачено, що суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первісного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

41. Згідно з ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

42. Відповідно до положень ч. 4 ст. 48 КАС України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

43. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції (ч. 7 ст. 48 КАС України).

44. З аналізу ст. 48 КАС України слідує, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції.

45. За правилами ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

46. Виходячи із зазначених положень закону, а також предмету позовних вимог, Верховний Суд дійшов висновку, що під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що в даній справі позивач звернувся до неналежного відповідача та не допустив його заміну, чим допустив порушення норм процесуального законодавства.