Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,

суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,

Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -

розглянувши за винятковими обставинами в порядку письмового провадження за скаргою Заступника Генерального прокурора України справу за позовомОСОБА_1, Українсько-польського спільного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Тайстра" (далі - Спільне підприємство) до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, треті особи на стороні позивачів - Дочірнє підприємство "Тайстра-Полтава-Експрес", Дочірнє підприємство "Тайстра-Полтава-Сервіс", Дочірнє підприємство "Тайстра-Полтава-Торг", Дочірнє підприємство "Тайстра-Полтава-Імпорт", про застосування державних гарантій,

У січні 2004 року ОСОБА_1 та Спільне підприємство звернулися до суду з позовом до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області про спонукання до вчинення дій, а саме застосування державних гарантій захисту іноземних інвестицій у разі зміни законодавства.

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області рішенням

від 19 січня 2004 року позов задовольнив частково - постановив застосовувати до Спільного підприємства та створених ним дочірніх підприємств протягом десяти років з дня вимоги інвестора державні гарантії захисту іноземних інвестицій у разі зміни законодавства.

За заявою позивачів це судове рішення було роз'яснено в ухвалі того самого суду від 23 січня 2004 року.

Апеляційний суд Полтавської області ухвалою від 6 лютого 2006 року відмовив у задоволенні клопотань прокурора м. Кременчука Полтавської області та Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 19 січня 2004 року й ухвали від 23 січня 2004 року, а апеляційне подання та апеляційну скаргу цих осіб на зазначені судові рішення залишив без розгляду.

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області ухвалою

від 10 серпня 2007 року за заявою Спільного товариства роз'яснив своє рішення

від 19 січня 2004 року в частині нарахування та сплати податку на додану вартість.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 вересня 2008 року відмовив у задоволенні клопотання прокурора м. Кременчука Полтавської області в інтересах держави в особі Автозаводського районного відділу Пенсійного фонду України про поновлення строку касаційного оскарження ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 6 лютого 2006 року.

У скарзі до Верховного Суду України Заступник Генерального прокурора України, пославшись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми процесуального права, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України та направити справу до цього суду для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи із такого.

Колегія суддів констатує, що правовою підставою допуску до розгляду за винятковими обставинами даної справи стало те, що неоднакове застосування судом касаційної інстанції норми процесуального права (в даному випадку вирішення питання про поновлення строку касаційного оскарження) могло привести до порушення права на касаційний перегляд судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що до Вищого адміністративного суду України подано декілька касаційних скарг у цій справі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2009 року касаційну скаргу Енергетичної регіональної митниці задоволено, рішення суду апеляційної інстанції скасовано, поновлено Енергетичній регіональній митниці строк на апеляційне оскарження рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 січня 2004 року та ухвалу того самого суду від 23 січня 2004 року, а її апеляційну скаргу направлено до Харківського апеляційного адміністративного суду для розгляду по суті.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2009 року касаційні скарги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції та прокурора м. Кременчука Полтавської області задоволено, рішення суду апеляційної інстанції скасовано, поновлено Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції та прокурору м. Кременчука Полтавської області строк на апеляційне оскарження ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 серпня 2007 року, а їх апеляційні скарги направлено до Харківського апеляційного адміністративного суду для розгляду по суті.

Ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2009 року відкрито апеляційне провадження за вказаними апеляційними скаргами, у т.ч. прокурора м. Кременчука Полтавської області.

Колегія суддів вважає, що процесуальні рішення судів, ухвалені після допуску скарги до провадження за винятковими обставинами, позбавляють продовження провадження за винятковими обставинами правової перспективи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги на підставі частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки обставини, які стали підставою провадження за винятковими обставинами не підтвердилися у зв'язку з їх наступною зміною.

Керуючись статтями 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

Відмовити Заступнику Генерального прокурора України в задоволенні скарги.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 вересня 2008 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.