818/1038/16 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 25.06.2020 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 (суддя - Кунець О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 (колегія суддів: Зеленський В.В., П`янова Я.В., Чалий І.С.) у справі №818/1038/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, в якому з урахуванням зміни предмета позову, просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від №41074/12-03 від 06.09.2016 про визначення суми податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками житлової нерухомості за 2015 рік за частку у садибному (індивідуальному) житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 2548,07 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем всупереч норм Податкового кодексу України (2755-17) , оскільки належна їй на праві власності нерухомість не є житловим будинком квартирного типу різної поверховості, а є житловим будинком садибного типу. Тому нарахування податку на належну йому частку у індивідуальному (садибному) житловому будинку має здійснюватися по ставці 1,2% від мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року для житлової площі та 0,02% від мінімальної заробітної плати саном на 01.01.2015 року для нежитлових (підсобних) приміщень.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 (з урахуванням ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 про виправлення описки), яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області №41074/12-03 від 06.09.2016 року, яким нараховано ОСОБА_1 податкове зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками житлової нерухомості в сумі 2548 грн. 07 коп.

Приймаючи таке рішення, суди, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, прийшли до висновку про доведеність позивачем тієї обставини, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, частина якого належить позивачу, відноситься до житлових будинків садибного типу, а відтак відповідачем неправильно розраховано належний до сплати позивачем розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати у задоволені позову відмовити. Вказується на те, що згідно з пунктом 266.3.2 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ) податок на житлову та нежитлову нерухомість обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності, проте наявні у справі документи, що підтверджують право власності позивача, не містять інформації про те, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 є садибного типу, а також зважаючи на вимоги до таких житлових будинків, встановлені Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 (z0902-11) , останній необхідно відносити до житлового будинку квартирного типу різної поверховості, що й було враховано при визначенні розміру податку позивачу.

В письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України позивач просить її залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 20.07.2011 Серії ЯЛ №420366, договору дарування 1/4 частки житлового будинку від 01.11.2011 та договору купівлі-продажу частки житлового будинку від 27.06.2015 ОСОБА_1 є власником 1/6 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

06.09.2016 Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області сформовано податкове повідомлення-рішення №41074/12-03, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками житлової нерухомості за 2015 рік в сумі 2548,07 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернулася до суду із позовом, який був задоволений.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII (71-19) запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Це визначено підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України.

Об`єктом оподаткування податком є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктами 14.1.129 та 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти житлової нерухомості - це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки, а об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені законодавством до житлового фонду.

Житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень.

Згідно з підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 Податкового кодексу України (2755-17) базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).

За правилами підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній у 2016 році) ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Так, Рішенням Сумської міської ради від 13.01.2015 №3931-МР встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів житлової нерухомості в м. Суми з 01.01.2015.

В додатку 2 до вказаного Рішення зазначені ставки податку на нерухоме майно, а саме:

Для житлових будинків садибного типу, який складається з:

- житлових приміщень - 1,2 %

- допоміжних (нежитлових) приміщень - 0,02%

- для житлових будинків квартирного типу різної поверховості - 1,5%

- інші об`єкти житлової нерухомості, віднесені до житлового фонду - 0,2%.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, що не було спростовано відповідачем, згідно технічного паспорту, виготовленого КП "Сумським міським бюро технічної інвентаризації" житловий будинок, який частково належить позивачу відноситься до садибного (індивідуального) житлового будинку, який складається з житлових приміщень та допоміжних приміщень.

Проте задовольняючи позов повністю суди попередніх інстанцій не надали правового значення, що хоча частина належна позивачу об`єкту нерухомості і не відноситься до житлових будинків квартирного типу різної поверховості, у зв`язку із чим ставка податку не може бути застосована на рівні 1,5%, як-то передбачено згадуваним рішенням Сумської міської ради від 13.01.2015 №3931-МР, такий об`єкт відноситься до житлового будинку садибного типу. Отже ставка податку за належну позивачу частину об`єкту нерухомості підлягає сплаті позивачем з урахуванням ставки, визначеної для житлових будинків садибного типу, які згідно рішення Сумської міської ради від 13.01.2015 №3931-МР становить: 1,2% для житлових приміщень і 0,02% допоміжних (нежитлових) приміщень, відповідно.

З огляду на зазначене і враховуючи достатність встановлених обставин справи, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір податку за належну йому частину будинку садибного типу за 2015 рік, загальної площі - 1387,7 кв.м., з якої 694,3 кв.м. житлової площі (173,57 кв.м. його власність до 31.05.2015 і 115,7 кв.м. з 01.06.201 до 31.12.2015) і 694,4 кв. нежитлової площі (173,35 кв.м. його власність до 31.05.2015 і 115,5 кв.м. з 01.06.2015 до 31.12.2015) із застосуванням ставки податку на житлову та нежитлову площу складає 1035,67 грн., тобто визнається позивачем (а.с.9-11).

З урахуванням чого, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в сумі 1512,40 грн. (2548,07 грн., нарахований податок на майно відповідачем (мінус) 1035,67 грн. - визнається позивачем).

Підсумовуючи наведене, спірне податкове повідомлення рішення від №41074/12-03 від 06.09.2016 підлягає скасуванню всього (2548,07 грн. -1035,67 грн.) на суму 1512,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області задовільнити часткового.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 скасувати.

3. Прийняте нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області №41074/12-03 від 06.09.2016, яким нараховано ОСОБА_1 податкове зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками житлової нерухомості в сумі 1512,40 грн.