ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року

м. Київ

справа №686/24928/16-а

адміністративне провадження №К/9901/17795/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

про повернення незаконно утриманої частки пенсії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Гонтарука В. М., суддів Білої Л.М., Граб Л.С.),

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

В грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (відповідач) про повернення незаконно утриманої частки пенсії в розмірі 46397 грн 99 коп.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року (v007p710-16) , яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року (2262-12) №2262-ХІ (далі - Закон №2262-ХІ) зі змінами частини сьомої статті 43, згідно якої максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 грн.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задоволено; постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2017 року скасовано та ухвалено у справі нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки пенсія ОСОБА_1 обчислена та виплачується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відповідно до вимог чинного законодавства.

Водночас судом апеляційної інстанції було зазначено, що суд першої інстанції в порушення норм матеріального права невірно застосував нормативно - правовий акт в часі, а саме частину сьому статті 43 Закону №2262-ХІІ, оскільки вищевказана норма права визнана неконституційною (втратила чинність) лише 20 грудня 2016 року.

Також суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що суд першої інстанції, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, керувався лише частиною сьомою статті 43 Закону №2262- ХІІ та рішенням Конституційного суду України №7рп/2016 від 20 грудня 2016 року, однак жодного посилання та правової оцінки статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 лютого 2011 року №3668-VI (далі - Закон №3668-VI (3668-17) ) надано не було, хоча вказана норма права неконституційною не визнавалась та є чинною.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року (v007p710-16) , яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року (2262-12) №2262-ХІ зі змінами частини сьомої статті 43, згідно якої максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 грн, а саме, в частині, що стосується дії зазначеного рішення в часі.

Позиція інших учасників справи

31 травня 2017 року до суду надійшли заперечення відповідача на касаційну скаргу позивача, в яких зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №686/24928/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України (2747-15) ) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ухвалою від 22 червня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №686/24928/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 23 червня 2020 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач є пенсіонером Міністерства оборони України, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Хмельницьким ОВК 9 лютого 1999 року.

В липні 2016 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Малюзіну І.П. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 (505-2012-п) та відповідно до статті 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" проведений перерахунок пенсії. Згідно перерахунку пенсія позивача з 1 липня 2016 складає 14375 грн 44 коп., плюс надбавка, як дитині війни, 66 грн 43 коп., всього 14441 грн 87 коп.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відповідно до змін в Податковому кодексі України (2755-17) , внесених одночасно із затвердженням Державного бюджету України на 2016 рік, протягом 2016 року позивачу виплачувалася пенсія в розмірі 10740 грн в місяць.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон №2262-XII (2262-12) .

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Згідно із частиною сьомою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону № 911-VIII від 24 грудня 2015 (911-19) чинній з 1 січня 2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн. Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року (v007p710-16) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року (v007p710-16) положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Оскільки рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 (v007p710-16) ухвалено 20 грудня 2016 року, то саме із цієї дати частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ втратила чинність, а тому твердження позивача в касаційній скарзі про те, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано вказане рішення Конституційного Суду України в часі є безпідставними.

Відповідно до статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) або якщо була порушена встановлена Конституцією України (254к/96-ВР) процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи те, що частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ визнана неконституційною (втратила чинність) 20 грудня 2016 року, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 щодо повернення недоплаченої йому пенсії з 1 січня 2016 року у розмірі 46397 грн 99 коп.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки пенсія ОСОБА_1 в 2016 році обчислена та виплачувалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відповідно до вимог чинного законодавства.

Вказані у цій справі висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 3 квітня 2018 року у справа № 361/4922/17, від 29 серпня 2018 року у справі №359/6255/17 та від 11 грудня 2018 року у справі №155/162/17.

Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскарженому судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення апеляційного суду, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко