491/159/16-а Про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії судді у відставці, зобов`язання вчинити дії - 21.05.2020 Прийняття

зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Мелітополь Запорізької області, зареєстрованому у АДРЕСА_1, мешканцю АДРЕСА_3, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий 21 жовтня 1997 року Центрально-Міським РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області, відомості щодо ідентифікаційного номера відсутні, щомісячного грошового утримання як судді у відставці: з 1 грудня 2013 року, виходячи з розміру заробітної плати (грошової винагороди) судді Центрально-Міського районного суду м. Горлівки, що працює на відповідній посаді, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Центрально-Міського районного суду м. Горлівки №08-1053 від 16 грудня 2015 року та з 1 грудня 2015 року, виходячи з розміру заробітної плати (грошової винагороди) судді Центрально-Міського районного суду м. Горлівки, що працює на відповідній посаді, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Центрально-Міського районного суду м. Горлівки №08-1054 від 16 грудня 2015 року без обмеження розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше проведених виплат.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Ананьївського районного суду Одеської області від 21 березня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання з 1 грудня 2013 року та з 1 грудня 2015 року.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року апеляційну скаргу Любашівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області задоволено частково. Постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 21 березня 2016 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області в частині відмови щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, щомісячного грошового утримання як судді у відставці з 1 грудня 2015 року, виходячи з розміру заробітної плати (грошової винагороди) судді Центрально-Міського районного суду м. Горлівки, що працює на відповідній посаді, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Центрально-Міського районного суду м. Горлівки №08-1054 від 16 грудня 2015 року, з урахуванням раніше проведених виплат. Позовні вимоги про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, щомісячного грошового утримання як судді у відставці: з 1 грудня 2013 року, виходячи з розміру заробітної плати (грошової винагороди) судді Центрально-Міського районного суду м. Горлівки, що працює на відповідній посаді, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Центрально-Міського районного суду м. Горлівки №08-1053 від 16 грудня 2015 року залишено без розгляду.

Постановляючи зазначене судове рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 16 грудня 2015 року № 08-1054. В іншій частині позовні вимоги залишено без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, в іншій частині рішення суду апеляційної інстанції просив залишити без змін.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що законодавством, чинним на час призначення пенсії позивачу, було передбачено право осіб, які отримують пенсію/довічне грошове утримання, на перерахунок її розміру у зв`язку із підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Однак, у наступному законодавство, яке регулює зазначені відносини змінилося. Так, згідно з пунктом 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213 (далі - Закон №213), з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Позиція інших учасників справи

Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №491/159/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України (2747-15) ) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ухвалою від 20 травня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №491/159/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 21 травня 2020 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Мелітополь Запорізької області, зареєстрований у АДРЕСА_1, мешканець АДРЕСА_3 .

У відповідності до копії довідки № 5113000036 від 14 листопада 2014 року про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, ОСОБА_1 перемістився з тимчасово окупованої території району проведення АТО в АДРЕСА_4 з 1 червня 2014 року та зареєстрований за вказаною адресою.

Згідно з довідками Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області №08-1053 та 08-1054 від 16 грудня 2015 року, заробітна плата працюючого на відповідній посаді судді, яка враховується при призначені(перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці станом на 1 грудня 2013 року становить 18270 грн., та станом 1 грудня 2015 року 20670 грн.

3 лютого 2016 року Управлінням Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області були прийнятті рішення про відмову у призначенні (перерахунку) пенсій №26 та №27, якими позивачу відмовлено у перерахунку з 1 грудня 2013 року та з 1 грудня 2015 року із посиланням на те, що Законом України "Про судоустрій та статус суддів" не передбачено проведення перерахунків довічного грошового утримання суддям у відставці.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року відповідає не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року буде переглядатися тільки в частині задоволення позовних вимог.

На момент виникнення спірних правовідносин, тобто на час звернення позивача до органу Пенсійного фонду України про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, питання перерахунку зазначеної виплати визначалося Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VІ (2453-17) (далі - Закон №2453-VІ (2453-17) ) та Законом №213-VIII (213-19) .

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону №213-VIII (213-19) у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", Про прокуратуру", Про судоустрій і статус суддів", Про статус народного депутата України", Про Кабінет Міністрів України", Про судову експертизу", Про Національний банк України", Про службу в органах місцевого самоврядування", Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України (4495-17) , Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №213-VIII (213-19) передбачено, що порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Оскільки станом 1 червня 2015 року законів щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, не приймалося, то норми що стосуються щомісячного грошового утримання судді відповідно до Закону №2453-VІ (2453-17) втратили чинність.

З огляду на вказане, у органу Пенсійного фонду України були відсутні законодавчі підстави для перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №2453-VІ (2453-17) в період дії Закону №213-VIII (213-19) .

Згодом положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону №213-VIII (213-19) в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону № 2453-VІ (2453-17) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) та втрачають чинність з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 8 червня 2016 №4-рп/2016 (v004p710-16) .

Керуючись частиною другою статті 70 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України вказав такий порядок виконання цього рішення: частина третя статті 141 Закону №2453-VІ у редакції Закону №213-VIII (213-19) , яка суперечить Конституції України (254к/96-ВР) , не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону №2453-VІ до внесення змін Законом №213-VIII (213-19) , тобто у редакції Закону України Про забезпечення права на справедливий суд від 12 лютого 2015 року №192-VІІІ, а саме: Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

Тому, саме з 8 червня 2016 року у позивача виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №2453-VІ (2453-17) .

За таких обставин, Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області, відмовляючи ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з 1 грудня 2015 року, діяло відповідно до норм чинного на той час законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 6 березня 2019 року у справі №638/12586/16-а, від 13 листопада 2019 року у справі №522/13018/16-а та від 29 квітня 2020 року у справі №327/124/17(2-а/327/1/2017).

Отже, судом апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення в частині задоволення позовних вимог незаконного судового рішення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц зазначила, що у статті 1215 Цивільного кодексу України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і, відповідно, тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статі 341 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, судове рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню в частині задоволення позовних вимог з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Зважаючи на те, що особа, яка подає касаційну скаргу, звільнена від сплати судового збору, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Любашівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року скасувати в частині визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області в частині відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання як судді у відставці з 1 грудня 2015 року, виходячи з розміру заробітної плати (грошової винагороди) судді Центрально-Міського районного суду м. Горлівки, що працює на відповідній посаді, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Центрально-Міського районного суду м. Горлівки №08-1054 від 16 грудня 2015 року, з урахуванням раніше проведених виплат.