3-1084гс15 Про стягнення страхового відшкодування за договором страхування - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15.09.2015 р. у справі № 47/279 за позовом приватного акціонерного товариства "МТС Україна" до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Лугана-Сервіс" про стягнення 10 000 000,00 грн, -

У 2010 році приватне акціонерне товариство "МТС Україна" (далі - ПрАТ "МТС Україна") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - ПАТ "НАСК "Оранта") про стягнення 10 000 000,00 грн страхового відшкодування за договором страхування від 30.03.2009 р. № 2990493000809 (далі - Договір добровільного страхування).

На обґрунтування позовних вимог ПрАТ "МТС Україна" послалося на настання страхового випадку, передбаченого Договором добровільного страхування - неоплату товариством з обмеженою відповідальністю "Лугана-Сервіс" (далі - ТОВ "Лугана-Сервіс") продукції МТС (стартових пакетів і ваучерів) за договором від 01.02.2008 р. № 27 (далі - Договір № 27), в результаті чого у відповідача у справі виник обов'язок виплатити на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 10 000 000,00 грн. Оскільки ПАТ "НАСК "Оранта" відмовило у виплаті ПрАТ "МТС Україна" зазначеного страхового відшкодування, позивач звернувся із позовом до суду.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 р. у задоволенні позовних вимог ПрАТ "МТС Україна" відмовлено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, місцевий господарський суд, посилався на постанову Вищого господарського суду України від 21.01.2015 р., якою справу № 47/279 було направлено на новий розгляд, і зазначив, що оскільки позивач у справі своєчасно не повідомив ПАТ "НАСК "Оранта" про настання страхового випадку, останнє правомірно відмовило у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 6.2 Договору добровільного страхування, а тому підстав для стягнення з відповідача суми страхового відшкодування немає.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2015 р., рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 р. скасовано, позов задоволено повністю, стягнуто з ПАТ "НАСК "Оранта" на користь ПрАТ "МТС Україна" 10 000 000,00 грн страхового відшкодування.

Вищий господарський суд України, залишаючи без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 р., погодився з висновком суду апеляційної інстанції про необґрунтованість відмови відповідача у здійсненні виплати страхового відшкодування, та виходив із того, що позивач повністю виконав свої зобов'язання щодо належного повідомлення відповідача про настання страхових випадків за договором добровільного страхування відповідальності перед третіми особами, а відповідач безпідставно відмовився від виконання своїх зобов'язань щодо виплати страхового відшкодування.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 15.09.2015 р. ПАТ "НАСК "Оранта" послалося на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ст.ст. 8, 26 Закону України "Про страхування".

На обґрунтування неоднаковості застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 20.01.2009 р. у справі № 42/160 та від 14.10.2014 р. у справі № 910/7303/14.

У зазначених постановах, вирішуючи спір у подібних правовідносинах за аналогічного матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, суд касаційної інстанції застосував положення ст. 26 Закону України "Про страхування" та дійшов висновку, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку.

Ухвалою Верховного Суду України від 04.11.2015 р. справу № 47/279 допущено до провадження Верховного Суду України, відкрито провадження щодо перегляду постанови Вищого господарського суду України від 15.09.2015 р. у справі № 47/279, зупинено виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 р. і постанови Вищого господарського суду України від 15.09.2015 р. у справі № 47/279 до ухвалення судового рішення Верховним Судом України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши викладені у заяві доводи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, 01.02.2008 р. між ПрАТ "МТС Україна" (продавець) і ТОВ "Лугана-Сервіс" (покупець) укладено Договір № 27, згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язався поставити, а покупець - прийняти, оплатити та реалізувати кінцевому споживачеві на території м. Києва та Київської області стартові пакети МТС, стартові пакети ДЖИНС, стартові пакети та ваучери ЕКОТЕЛ та єдині ваучери.

За змістом Договору № 27 сторони передбачили такі форми оплати за поставлену продукцію: одноразова 100 % передплата; відстрочка оплати на термін до 15 календарних днів; відстрочка оплати на термін до 30 календарних днів. Вибір форми оплати товару належить виключно продавцю (п. 4.1 Договору). Підставою для оплати товару є рахунок виставлений згідно із заявкою покупця. Рахунок на 100 % передплати є дійсним протягом трьох банківських днів з моменту його виписки. У разі, якщо продавець постачає покупцю партію продуктів на умовах відстрочки платежу, покупець зобов'язаний оплатити рахунок продавця не пізніше 15-го (для відстрочення платежу в 15 календарних днів) календарного дня та не пізніше 30-го (для відстрочення платежу в 30 календарних днів) календарного дня з моменту виписки продавцем рахунка на таку партію продуктів, якщо продавцем не було встановлено іншу дату оплати. Дата виписки рахунка зазначається безпосередньо у рахунку. Датою оплати рахунка є дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця (п.п. 4.2 - 4.3 Договору). Пунктом 5.1 Договору № 27 визначено, що покупець приймає та оплачує товар за ціною продавця, яка діє в момент виписки рахунка.

Відповідно до п. 1.1 Договору добровільного страхування його предметом є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з його обов'язком відповідно до законодавства України відшкодувати третім особам пряму шкоду, за ненавмисне заподіяння якої несе відповідальність Страхувальник.

Згідно з п. 2.1 Договору добровільного страхування страховим випадком є ризик невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань за угодою, що була укладена між страхувальником та вигодонабувачем, і як наслідок завдання матеріальних збитків вигодонабувачу внаслідок банкрутства страхувальника, яке підтверджується таким, що вступило в законну силу, рішенням господарського суду про визнання страхувальника банкрутом (п.п. 2.1.1) і неплатоспроможності страхувальника (п.п. 2.1.2).

За змістом п. 2.3. Договору добровільного страхування страховик звільняється від виплати страхового відшкодування у разі настання страхових випадків внаслідок невиконання або неналежного виконання страхувальником своїх обов'язків перед вигодонабувачем, крім випадків, зазначених у п.п. 2.1.1, 2.1.2 Договору.

Під час розгляду справи судами не було встановлено факту банкрутства або неплатоспроможності страхувальника.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про страхування" умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

У преамбулі Договору добровільного страхування зазначено, що його підписант від ПАТ "НАСК "Оранта" діє на підставі Правил добровільного страхування ризиків відповідальності перед третіми особами (крім цивільної відповідальності власників наземного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) від 06.02.2007 р. № 102 (далі - Правила страхування), зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Пунктом 11.1 Договору добровільного страхування передбачено, що усі інші умови страхування, не передбачені цим Договором, регламентуються Правилами страхування. Підписуючи цей договір, страхувальник стверджує, що з умовами страхування та правилами ознайомлений і згодний.

За змістом пп. 9.4.7 Правил страхування у разі настання події, що за умовами договору може бути визнана страховим випадком, негайно, але у будь-якому разі не пізніше двох робочих днів від дня настання випадку, якщо договором не передбачено інший термін, письмово повідомити про це страховика.

Відповідно до п. 6.1 Договору добровільного страхування страхувальник або вигодонабувач зобов'язаний, у разі несплати рахунків більше 5 (п'яти) робочих днів після настання терміну їх сплати, повідомити страховика або його представника про такі обставини на електронну адресу або телефоном.

Пунктом 6.2 Договору добровільного страхування встановлено, що несвоєчасне без поважних причин повідомлення страховика про страхову подію надає останньому право відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до накладних №№ 99215867, 99216014, 99216040, 99216050, 99216064, 99216076, 99216087, 99216108, 99216186 від 08.09.2009 р. ПрАТ "МТС Україна" передано ТОВ "Лугана-Сервіс" продукцію на загальну суму 4 653 521,51 грн, строк оплати за якими встановлено 23.09.2009 р.

Згідно з накладними №№ 99298226, 99298231, 99300286, 99300306, 99300324, 99300376, 99300425, 99300430, 99300437, 99300489, 99300502, 99300511, 99300567 від 30.09.2009 р. ПрАТ "МТС Україна" передано ТОВ "Лугана-Сервіс" продукцію на загальну суму 11 086 571,67 грн, строк оплати за якими встановлено 15.10.2009 р.

Строк повідомлення страховика про страхову подію відповідно до п. 6.1 Договору № 27 для продукції, відвантаженої за накладними від 08.09.2009 р. настав 30.09.2009 р., а для продукції, відвантаженої за накладними від 30.09.2009 р., - 22.10.2009 р.

Як установлено судом першої інстанції, ПрАТ "МТС Україна" вперше повідомило ПАТ "НАСК "Оранта" про факт неоплати ТОВ "Лугана-Сервіс" отриманої за цими накладними продукції, подавши заяву на виплату страхового відшкодування від 25.11.2009 р. № FD-09-41922, яку ПАТ "НАСК "Оранта" отримало 07.12.2009 р.

Таким чином, ПрАТ "МТС Україна" без поважних причин не повідомило ПАТ "НАСК "Оранта" у строки, визначені Договором добровільного страхування, про неоплату ТОВ "Лугана-Сервіс" отриманої продукції, що відповідно до п. 6.2 Договору добровільного страхування є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

За змістом ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок- подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Судами встановлено, що вироком Подільського районного суду міста Києва від 12.08.2013 р. у кримінальній справі № 1-730/11 за обвинуваченням посадової особи страхувальника - ТОВ "Лугана-Сервіс" у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, встановлено, що генеральний директор ТОВ "Лугана-Сервіс" ОСОБА_1, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, у 10-х числах червня 2009 року умисно, маючи намір заволодіти товарно-матеріальними цінностями ПрАТ "МТС Україна", передав невстановленій досудовим слідством особі повідомлення від 10.06.2009 р. про надходження страхового платежу та додаткову угоду № 2 до договору страхування, організував підроблення документа з метою використання його для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, після чого отримав товар від позивача.

Також доказом злочинних дій ОСОБА_1 у період підписання та дії Договору є висновок судово-економічної експертизи від 24.05.2011 р. № 26/04/11-1, яким документально підтверджено використання ТОВ "Лугана-Сервіс" продукції МТС за Договором № 27, приховування джерел надходження коштів на суму понад 40 000 000,00 грн та ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Таким чином, немає підстав стверджувати, що ТОВ "Лугана-Сервіс" ненавмисно заподіяло шкоди ПрАТ "МТС", як це передбачено п. 1.1 Договору, так само, як і зазначати про неплатоспроможність ТОВ "Лугана-Сервіс" сплатити ПрАТ "МТС" 10 000 000,00 грн, оскільки вироком встановлено факт приховування директором ТОВ "Лугана-Сервіс" фінансово-господарських операцій протягом липня - жовтня 2009 року на загальну суму понад 40 000 000,00 грн.

Установивши ці обставини, Господарський суд міста Києва правильно визначив права та обов'язки сторін і обґрунтовано відмовив у позові ПрАТ "МТС Україна".

Відповідно до п. 11.1.9 Правил страхування, ст. 26 Закону України "Про страхування", ст. 991 Цивільного кодексу України страховик має право відмовити у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, зокрема у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Отже, ПАТ "НАСК "Оранта" правомірно відмовило позивачеві у виплаті страхового відшкодування, не порушивши при цьому умов Договору страхування та вимог закону.

Вищим господарським судом України при розгляді справи у касаційному порядку наведені вимоги матеріального закону не враховано, неправильно застосовано положення ст. 26 Закону України "Про страхування", ст. 991 Цивільного кодексу України, допущені судом апеляційної інстанції помилки не усунуто, що призвело до незаконного залишення без змін рішення про стягнення страхового відшкодування за відсутності страхового випадку та несвоєчасного повідомлення страховика.

За таких обставин постанова Вищого господарського суду України від 15.09.2015 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 р. у справі № 47/279 підлягають скасуванню, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 р. у справі № 47/279 слід залишити в силі як законне та обґрунтоване.

Також відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає зміні й розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 111-16, 111-23, 111-24, 111-25 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Заяву публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 15.09.2015 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 р. у справі № 47/279 скасувати.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 р. у справі № 47/279 залишити в силі.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "МТС Україна" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" 304 620,00 грн (триста чотири тисячі шістсот двадцять гривень) витрат зі сплати судового збору.