3-597гс15 Про визнання договору поруки припиненим - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" (далі - ТОВ "Альфафарм") про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 07 квітня 2015 року у справі № 910/9630/14 за позовом ТОВ "Альфафарм" до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдінг Інвест" (далі - ТОВ "Ніка Холдінг Інвест"), про визнання договору поруки припиненим,

Суб'єкт права на звернення до Верховного Суду України порушує питання про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 07 квітня 2015 року у справі № 910/9630/14 із підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК (1798-12) ), в якій просить скасувати всі судові рішення, постановлені у справі, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У заяві про перегляд постанови ТОВ "Альфафарм" посилається на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме положень частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). В обґрунтування заяви ТОВ "Альфафарм" надано копію постанови Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ТОВ "Альфафарм", ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не скористалися правом на участь їх представників у судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ "Ніка Холдінг Інвест", перевіривши наведені суб'єктом звернення обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій у межах наданих їм процесуальним законом повноважень, предметом позову є визнання припиненим укладеного між сторонами у справі 19 жовтня 2010 року договору поруки № 12/14/1018. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у забезпечення виконання умов кредитного договору від 18 грудня 2007 року № 010/14/245/1, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"; кредитор) і ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" (позичальник), 19 жовтня 2010 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ТОВ "Альфафарм" укладено договір поруки № 12/14/1018.

Відповідно до умов договору поруки позивач як поручитель зобов'язався відповідати перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" солідарно з ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" як боржником за виконання останнім кредитних зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, у порядку та у строки, визначені кредитним договором. Згідно з графіком погашення заборгованості ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" прострочило повернення частини кредиту в сумі 208 766,08 доларів США, яку мало сплатити до 31 грудня 2011 року включно.

Оскільки від першого дня прострочення повернення чергової частини кредиту, тобто з 1 січня 2012 року, у відповідача виникло право вимагати дострокового повернення кредиту і процентів за ним, у тому числі і від поручителя, але на реалізацію цього права банком була направлена лише вимога від 18 січня 2012 року, при цьому до суду з відповідним позовом до поручителя банк звернувся тільки у серпні 2013 року, тобто після спливу шестимісячного строку, встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК (435-15) , то позивач вважає свої зобов'язання за договором поруки припиненими.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11 листопада 2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2015 року, у задоволенні позову ТОВ "Альфафарм" відмовлено

Постановою Вищого господарського суду України від 07 квітня 2015 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що умова договору поруки від 19 жовтня 2010 року № 12/14/1018 про його дію до повного виконання боржником ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором від 18 грудня 2007 року № 010/14/245/1 не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить положенням частини першої статті 251 та частини першої статті 252 ЦК (435-15) , тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК (435-15) про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимог до поручителя. Оскільки банк у межах шестимісячного строку від дня настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням звернувся до поручителя з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів, правові підстави для припинення поруки відсутні.

У постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року, копію якої надано на підтвердження невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах положень частини четвертої статті 559 ЦК (435-15) , наведено висновок, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК (435-15) строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу, тому висновок суду касаційної інстанції про те, що у банку право на пред'явлення вимоги до поручителя виникає лише з моменту настання строку виконання основного зобов'язання, установленого кредитним договором, не ґрунтується на вимогах закону.

Отже, правовий висновок суду касаційної інстанції у справі № 910/9630/14 не суперечить викладеному у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року висновку щодо застосування норм матеріального права, оскільки правовідносини між сторонами у зазначеній справі та у справі, яка розглядається, не є аналогічними.

Обставини, на які посилається ТОВ "Альфафарм" як на підставу для перегляду судових рішень у справі № 910/9630/14, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 111-26 ГПК Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Ураховуючи наведене, у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 111-16, 111-23, 111-24, 111-26 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 07 квітня 2015 року у справі № 910/9630/14 відмовити.