Судова палата у господарських справах Верховного Суду України 

у складі

головуючого                Колесника П.І.,

суддів:                    Барбари В.П., Ємця А.А.,

                           Потильчака О.А., Берднік І.С.,

                           Жайворонок Т.Є., Шицького І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 30 липня 2015 року у справі № 922/2964/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" (далі - ТОВ "ТД Ирбис") до публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") про визнання зобов'язань припиненими та визнання права власності, за позовом третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Инпромсервис" (далі - ТОВ "Инпромсервис") до ПАТ "Банк Форум" про визнання зобов'язань припиненими,

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" у заяві від 20 серпня 2015 року порушує питання про перегляд ухвали Вищого господарського суду України від 30 липня 2015 року у справі № 922/2964/14 із підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК (1798-12) ), в якій просить зазначену ухвалу суду касаційної інстанції скасувати, а справу № 922/2964/14 передати на новий розгляд до Вищого господарського суду України.

У заяві про перегляд ухвали уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень пункту 22 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI (3674-17) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) і положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (4452-17) (далі - Закон № 4452-VI (4452-17) ). В обґрунтування заяви уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" надано: копії ухвал Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2014 року у справі № 910/5560/14 (rs43961812) , від 07 листопада 2014 року у справі № 910/9234/14 (rs41976865) , від 13 листопада 2014 року у справі № 910/9233/14 (rs45107469) , від 21 листопада 2014 року у справі № 910/11139/14 (rs47170505) , від 01 грудня 2014 року у справі № 910/9229/14, від 29 грудня 2014 року у справі № 910/9229/14, від 21 січня 2015 року у справі № 910/12766/14. Крім того, заявник зазначає, що ухвала Вищого господарського суду України від 30 липня 2015 року не відповідає висновку, викладеному в ухвалі Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 3-217г15, а також у постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-163цс15, копії яких долучено до заяви.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені суб'єктом права на звернення до Верховного Суду України обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій у межах наданих їм процесуальним законом повноважень, предметом позову є визнання зобов'язань припиненими і визнання права власності.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Харківської області від 29 квітня 2015 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09 червня 2015 року, позовні вимоги задоволено частково. Залишено без розгляду позовні вимоги ТОВ "ТД Ирбис" до ПАТ "Банк Форум" про визнання за ТОВ "ТД Ирбис" права власності на нежитлові будівлі. Зобов'язано відповідача переказати грошові кошти в сумі 3 574 000,00 грн із поточного рахунку ТОВ "ТД Ирбис", відкритого у ПАТ "Банк Форум", на рахунок відповідача згідно з платіжними дорученнями. У позові ТОВ "Инпромсервис" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями та враховуючи те, що 16 червня 2014 року відповідно до постанови правління Національного банку України від 13 червня 2014 року № 355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Форум" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Форум" і призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" ОСОБА_1, 26 червня 2015 року ПАТ "Банк Форум" в особі ОСОБА_1. звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Як вбачається із матеріалів справи, касаційну скаргу на ухвалу Вищого господарського суду України від 30 липня 2015 року подано уповноваженою особою без сплати судового збору.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30 липня 2015 року касаційну скаргу ПАТ "Банк Форум", в особі ОСОБА_1 (уповноваженої особи) на зазначені рішення повернуто скаржникові, а справу № 922/2964/14 (rs42627034) направлено до господарського суду Харківської області.

Вирішуючи питання про допуск справи до провадження, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що ОСОБА_1 (уповноважена особа) звернулася до господарського суду не у зв'язку з виконанням своїх повноважень, отже, ця справа не пов'язана зі здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ "Банк Форум". Відтак, ПАТ "Банк Форум" не звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 22 частини першої статі 5 Закону № 3674-VI (3674-17) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) і зобов'язане сплатити його у загальному порядку.

В ухвалах Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2014 року у справі № 910/5560/14 (rs43961812) , від 07 листопада 2014 року у справі № 910/9234/14 (rs41976865) , від 13 листопада 2014 року у справі № 910/9233/14 (rs45107469) , від 21 листопада 2014 року у справі № 910/11139/14 (rs47170505) , від 01 грудня 2014 року у справі № 910/9229/14, від 29 грудня 2014 року у справі № 910/9229/14, від 21 січня 2015 року у справі № 910/12766/14, на думку заявника, суд касаційної інстанції дійшов протилежного висновку про застосування положень пункту 22 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) і положень Закону № 4452-VI (4452-17) при розгляді аналогічного спору та зазначив, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних зі здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку. Аналогічну правову позицію, на думку заявника, висловлено в ухвалі Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 3-217г15, а також у постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-163цс15.

Наведене свідчить про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. А також про невідповідність судового рішення Вищого господарського суду України висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України.

Забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм матеріального права, про які йдеться у заяві, Верховний Суд України виходить із такого.

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI (чинного на час виникнення спірних правовідносин) від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 4452-VI цим Законом (4452-17) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Частиною першою та другою статті 3 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд є установою, яка виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

За змістом пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом (4452-17) , а згідно з пунктом 6 частини першої статті 2 Закону (4452-17) ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Частиною першою статті 35 Закону № 4452-VI встановлено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Згідно із пунктом 15 статті 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Частиною першою статті 37 Закону № 4452-VI встановлено, що уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до Закону (4452-17) і нормативно-правових актів Фонду.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 37 Закону (4452-17) на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Як зазначає суб'єкт права на звернення до Верховного Суду України, ТОВ "ТД Ирбис" звернулося до нього з вимогою здійснити переказ грошових коштів у період запровадження у банку тимчасової адміністрації, а тому виконання зазначеної операції обмежувалося положенням пункту 1 частини п'ятої статті 36 Закону № 4452-VI, відповідно до якого під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ОСОБА_1 (уповноважена особа) зазначає, що оскільки зобов'язання ТОВ "ТД Ирбис" перед ПАТ "Банк Форум" за кредитним договором не виконані, то дана справа пов'язана із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ "Банк Форум".

Уповноважена особа наголошує, що касаційну скаргу нею подано у справі, пов'язаній зі здійсненням ліквідації банку (в рамках проведення заходів щодо збереження активів банку з метою забезпечення задоволення вимог його кредиторів у порядку та черговості, передбачених Законом), а тому відповідно до пункту 22 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цю касаційну скаргу подано без сплати судового збору.

За таких обставин висновок суду касаційної інстанції про те, що ОСОБА_1 (уповноважена особа) звернулася до господарського суду не у зв'язку з виконанням своїх повноважень, а її вимоги не пов'язані з поданням позовів, щодо яких ця особа звільняється від сплати судового збору, є помилковим.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції безпідставно повернув касаційну скаргу скаржникові.

Таким чином, за аналогічних фактичних обставин судом касаційної інстанції неоднаково застосовано одну й ту саму норму матеріального права, а саме пункт 22 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, порушено норми процесуального права - при постановленні ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, а також прийнято судове рішення, що не відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України щодо застосування у подібних правовідносинах норми матеріального права.

Керуючись статтями 111-16, 111-23, 111-24, 111-25 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Заяву уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вищого господарського суду України від 30 липня 2015 року скасувати.

Справу № 922/2964/14 (rs42627034) передати на новий розгляд до Вищого господарського суду України.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 4 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України.