3-945гс15 Щодо вимоги сплатити кошти за послуги з утримання та експлуатації внутрішньобудинкових мереж будинку - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дукат" (далі - ОСББ "Дукат") про перегляд Верховним Судом України постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2015 року та постанови Вищого господарського суду України від 13 серпня 2015 року у справі № 914/189/14 за позовом ОСББ "Дукат" до колективного підприємства "Телесервіс" (далі - КП "Телесервіс") про стягнення суми,

У січні 2014 року ОСББ "Дукат" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що КП "Телесервіс" є власником нежитлового приміщення у житловому будинку, переданому на баланс позивачеві. Оскільки відповідач відмовляється сплачувати кошти за послуги з утримання та експлуатації внутрішньобудинкових мереж будинку, після уточнення позовних вимог ОСББ "Дукат" просило стягнути на свою користь із КП "Телесервіс" вартість цих послуг у сумі 3 621,60 грн за період із 1 жовтня 2012 року до 30 вересня 2014 року.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Львівської області від 1 грудня 2014 року позов задоволено: стягнуто з КП "Телевервіс" на користь ОСББ "Дукат" 3 621,60 грн боргу та 1 827,00 грн судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСББ "Дукат" на користь КП "Телесервіс" 913,50 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 13 серпня 2015 року постанову апеляційного суду залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 7 жовтня 2015 року справу № 914/189/14 (rs48336398) допущено до провадження Верховного Суду України.

У заяві про перегляд з підстав, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 111-16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) ), ОСББ "Дукат" просить скасувати постанови судів апеляційної і касаційної інстанцій, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом рішень у подібних правовідносинах, а також на невідповідності рішення суду висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 1 квітня 2015 року у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15) щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

В обґрунтування заяви надано копії постанов Вищого господарського суду України від 10 червня 2013 року у справі № 5015/3263/12 та від 2 жовтня 2012 року № 5019/194/12.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню.

У справі, що розглядається, судами установлено, що у 2011 році власниками квартир багатоквартирного будинку № 9 на вул. Стуса в м. Трускавці створено ОСББ "Дукат".

Згідно з актом приймання-передачі від 20 грудня 2011 року зазначений будинок передано з балансу КП "Трускавецьжитло" на баланс ОСББ "Дукат" (до складу активів цього будинку належать допоміжні (нежитлові) приміщення площею 1 431,7 кв. м, внутрішньобудинкові мережі та прибудинкова територія).

Відповідачеві на праві власності належать нежитлові приміщення загальною площею 50,3 кв. м у будинку № 9 на вул. Стуса у м. Трускавці, при цьому КП "Телесервіс" не є членом ОСББ і договір про надання послуг із ним не укладався, оскільки відповідач від його укладення ухиляється.

ОСББ "Дукат" надало суду документи на підтвердження фактичних витрат з обслуговування внутрішньобудинкових мереж, ремонтних робіт і прибирання прибудинкової території, чистки вентиляційних каналів і здійснення інших робіт.

Листом від 13 лютого 2013 року № 179 товариство з обмеженою відповідальністю "Трускавецький водоканал" повідомило, що водопостачання КП "Телесервіс" здійснюється на підставі договору, точками підключення є внутрішні водопровідно-каналізаційні мережі житлового будинку за адресою м. Трускавець, вул. Стуса, 9.

Листом від 18 лютого 2013 року № 204-0151 Бориславський район електромереж публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" повідомив, що фактичне підключення КП "Телесервіс" наразі здійснюється від ВРІЦ-0,4кВ житлового будинку ОСББ "Дукат" м. Трускавець, вул. Стуса, 9 .

Підставами для нарахування ОСББ "Дукат" вартості послуг стали рішення загальних зборів членів об'єднання про встановлення тарифу за послуги з утримання та експлуатації внутрішньобудинкових мереж, яке є чинним і в судовому порядку недійсним не визнавалося, а також факт надання цих послуг.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою. У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право зверненутися до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, виходив із того, що: КП "Телесервіс" не є членом ОСББ; є балансоутримувачем належного йому нежитлового приміщення; ним укладено договори з водо- та енергопостачальними організаціями; немає доказів того, що саме ОСББ "Дукат" здійснює утримання внутрішньобудинкових мереж, якими користується КП "Телесервіс" як власник і балансоутримувач; відсутні докази на підтвердження обґрунтованості розрахунків частки обов'язкових платежів на утримання та ремонт неподільного майна для відповідача та докази надсилання КП "Телесервіс" рахунків чи квитанцій на оплату таких послуг.

Разом із тим у наданій для порівняння постанові у справі № 5015/3263/12 за позовом ОСББ "Дукат" до КП "Телесервіс" про стягнення заборгованості за послуги з утримання та експлуатації внутрішньобудинкових мереж за період із 1 січня до 30 вересня 2012 року у сумі 1 358,10 грн, суд касаційної інстанції скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено частково, стягнуто з КП "Телесервіс" на користь ОСББ "Дукат" 1 131,75 грн заборгованості. Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, суд касаційної інстанції виходив із того, що позивачем доведено та підтверджено належними доказами факт перебування на балансі позивача житлового будинку по вул. Стуса, 9, у м. Трускавці, у якому розташовано нежитлове приміщення загальною площею 50,3 кв. м, власником якого є відповідач, та здійснення балансоутримувачем управління зазначеним майном, проте відповідач у порушення вимог Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) (далі - Закон про ОСББ) не сплачував передбачених цим Законом обов'язкових платежів, а тому вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням тарифу, який підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

У справі № 5019/194/12 суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з приватного підприємства на користь ОСББ боргу за обов'язковими платежами і внесками на утримання та ремонт спільного майна. Такого висновку суди дійшли з огляду на те, що ОСББ прийняло на баланс житловий комплекс та уклало договори з відповідними суб'єктами господарювання щодо обслуговування і ремонту будинку, проте приватне підприємство, яке є власником 61,8 % сукупної площі усіх квартир будинку і не є членом ОСББ, від укладення договору про відносини власника та управителя ухиляється, рахунки з обов'язкових платежів на утримання будинку ігнорує, внаслідок чого утворилася заборгованість підприємства перед ОСББ за витратами на утримання будинку та прибудинкової території.

Викладене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних судових рішень у подібних правовідносинах.

Забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом про ОСББ (2866-14) (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 4 ст. 4 цього Закону (2866-14) основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних із діяльністю об'єднання.

За змістом ст. 10 Закону про ОСББ (2866-14) вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об'єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку (ч. 6 ст. 13 зазначеного Закону (2866-14) ).

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 22 Закону про ОСББ (2866-14) у разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором із постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з плати за відповідними рахунками у примусовому порядку.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, у свою чергу, співвласником будинку, в якому створено ОСББ, однак не є членом цього об'єднання, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. При цьому ні Законом про ОСББ (2866-14) , ні іншими законодавчими актами України не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування розмірів внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 1 квітня 2015 року у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15) за позовом ОСББ до підприємства щодо стягнення заборгованості з оплати фактично спожитих послуг.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що особа, яка є власником приміщення у будинку, в якому створено ОСББ, зобов'язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об'єднанні, а тому за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку заявлена сума боргу підлягає стягненню.

Беручи до уваги, що суд першої інстанції до спірних правовідносин правильно застосував наведені норми матеріального права, судові рішення апеляційної та касаційної інстанцій підлягають скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 49 ГПК стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з платіжними дорученнями від 21 квітня 2015 року № 35, від 10 червня 2015 року № 64 ОСББ "Дукат" сплачено судовий збір у розмірі 913,00 грн та 365,90 грн відповідно за подання до Вищого господарського суду України касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2015 року. Згідно з квитанцією від 31 серпня 2015 року № 103988719 ОСББ "Дукат" сплачено судовий збір у розмірі 1 279,00 грн за подання заяви про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2015 року та постанови Вищого господарського суду України від 13 серпня 2015 року Верховним Судом України.

Таким чином, із КП "Телесервіс" на користь ОСББ "Дукат" підлягають стягненню судові витрати в сумі 2 557,90 грн.

Керуючись ст.ст. 111-23, 111-24, 111-25 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Заяву об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дукат" про перегляд Верховним Судом України постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2015 року та постанови Вищого господарського суду України від 13 серпня 2015 року у справі № 914/189/14 задовольнити.