Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного 

Суду України у складі:

головуючого                                          Кривенка В.В.,

суддів:             Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,

                      Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г.,-

розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Приватного підприємства "Вершина" (далі - Підприємство) справу за позовом Прокурора м. Харкова до Харківської міської ради (далі - Міськрада), треті особи - Підприємство, Приватний підприємець-фізична особа ОСОБА_1, про визнання незаконими рішень,

У лютому 2006 року Прокурор м. Харкова звернувся до суду з позовом про визнання незаконним підпункту 1.2 пункту 1 додатку № 3 рішення XXXV сесії Міськради IV скликання від 27 квітня 2005 року № 78/05 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" (далі - рішення № 78/05).

Дзержинський районний суд м. Харкова ухвалою від 15 вересня 2006 року об'єднав в одне провадження справу за позовом Прокурора м. Харкова до Міськради про визнання незаконним рішення № 78/05, щодо передачі Підприємству функцій замовника з будівництва дитячого кафе і гральних кімнат на частині території арки жилого будинку по вул. Полтавський шлях, 148/2 у м. Харкові та надання земельної ділянки для будівництва дитячого кафе і гральних кімнат на частині території арки цього будинку, а також справу за позовом Прокурора м. Харкова про визнання незаконним рішення ХХУ сесії Міськради IV скликання від 6 жовтня 2004 року № 147/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів", у частині надання дозволу суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1 на будівництво вказаного вище об'єкта.

Дзержинський районний суд м. Харкова постановою від 20 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2006 року, відмовив у задоволенні позову.

Вищий адміністративний суд України постановою від 21 жовтня 2008 року зазначені судові рішення скасував і постановив нове, яким позов задовольнив.

У скарзі про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України за винятковими обставинами Підприємство просить її скасувати та залишити в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що в цьому випадку суд касаційної інстанції неоднаково порівняно з іншими аналогічними справами і неправильно застосував норми процесуального закону.

Постановляючи рішення, суди всіх інстанцій виходили з того, що вирішуваний спір є справою адміністративної юрисдикції.

Такий висновок не можна визнати обґрунтованим.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС (2747-15) справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як убачається з матеріалів справи, 31 серпня 2005 року Міськрада на підставі рішення № 78/05 уклала договір оренди про передачу Підприємству спірної земельної ділянки. Таким чином, предметом спору у справі, що розглядається, є захист права користування спірною земельною ділянкою, порушеного третьою особою (Товариством), яка також претендує на користування цією ділянкою. Зазначений спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС (2747-15) суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, всупереч статті 116 КАС (2747-15) , суд першої інстанції об'єднав в одне провадження різні за предметом спору позовні заяви.

На підставі наведеного та керуючись статтями 157, 241- 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

Скаргу Приватного підприємства "Вершина" задовольнити частково.

Постанову Вищого адміністративного суду України (rs2905336) від 21 жовтня 2008 року, ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2006 року та постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2006 року скасувати.

Провадження в адміністративній справі закрити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.