Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого                       Шицького І.Б.,

суддів:                           Барбари В.П., Берднік І.С., 

                                  Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., 

                                  Колесника П.І., Потильчака О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву першого заступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.05.2015 р. у справі № 5011-47/12739-2012 (rs44443754) за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, -

У вересні 2012 року заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" (далі - ТОВ "Інноваційна будівельна компанія"), в якому просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,69 га, розташованої по АДРЕСА_1, який укладено між Київською міською радою і ТОВ "Інноваційна будівельна компанія", зареєстрований 16.01.2007 р. за № 82-6-00399, та зобов'язати ТОВ "Інноваційна будівельна компанія" повернути Київській міській раді зазначену земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) вартістю 28 718 163,44 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорюваний договір укладено на підставі рішення Київської міської ради від 31.10.2006 р. № 234/291, яке суперечить законодавству.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.10.2012 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2013 р. і постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2013 р., позов заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено: визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,69 га, розташованої по АДРЕСА_1, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 16.01.2007 р. за № 82-6-00399, який укладено між Київською міською радою і ТОВ "Інноваційна будівельна компанія"; зобов'язано ТОВ "Інноваційна будівельна компанія" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 1,69 га, кадастровий номер НОМЕР_1, вартістю 28 718 163,44 грн, розташовану по АДРЕСА_1; стягнуто з ТОВ "Інноваційна будівельна компанія" у дохід Державного бюджету України 2 146,00 грн судового збору.

07.07.2014 р. до господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ "Інноваційна будівельна компанія" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2014 р. у справі № 5011-47/12739-2012 (rs44443754) за нововиявленими обставинами.

На думку заявника, до нововиявлених обставин у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), належить клопотання управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 13.09.2007 р. № 144 і лист Головного управління земельних ресурсів КМДА від 17.10.2007 р. № 03-85/33994.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.10.2014 р. заяву ТОВ "Інноваційна будівельна компанія" задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2014 р. скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 р. рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2014 р. скасовано, заяву ТОВ "Інноваційна будівельна компанія" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2012 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.05.2015 р. касаційні скарги ТОВ "Інноваційна будівельна компанія" та ОСОБА_1 задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 р. скасовано, а рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2014 р. залишено в силі.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 27.05.2015 р. з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України (1798-12) , перший заступник Генерального прокурора України просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 27.05.2015 і передати справу на розгляд до Вищого господарського суду України.

При цьому прокурор посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ст. 112 ГПК України.

На обґрунтування неоднаковості застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 14.05.2015 р. у справі № 13/82, від 25.05.2015 р. у справі № 18/1554/11 (rs44426634) , від 05.11.2014 у справі № 35/79, від 13.10.2014 р. у справі № 6/519, від 01.04.2015 р. у справі № 29/441-09, від 25.06.2015 р. у справі № 911/2534/13, від 11.06.2015 р. у справі № 15/5005/9875/2012 (rs45034500) , в яких, на думку заявника, судом касаційної інстанції по-іншому застосовано одні й ті самі норми процесуального права у подібних правовідносинах.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, дослідивши викладені у заяві доводи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ст. 111-16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ.

Після застосування судом положень ст. 112 ГПК України провадження у справі завершено з прийняттям рішення та постанов по суті спору відповідно у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Отже, всі передбачені ГПК України (1798-12) провадження справи у господарських судах здійснено.

Наведені прокурором посилання на наявність підстави для перегляду Верховним Судом України оскарженої постанови Вищого господарського суду України не знайшли повного підтвердження за результатами судового розгляду заяви.

Неоднакове застосування передбачених ст. 112 ГПК України норм процесуального права має місце, але не створило перешкод подальшому провадженню у цій справі, а тому відповідно до п. 2 ст. 111-16 ГПК України не може бути підставою для перегляду судових рішень господарських судів.

Позовна давність регулюється нормами матеріального права, але з цих підстав постанова суду касаційної інстанції не оскаржувалася.

За таких обставин відповідно до ст. 111-26 ГПК України у задоволенні зави слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 111-14, 111-23, 111-24, 111-26, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви першого заступника Генерального прокурора України відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 111-16 Господарського процесуального кодексу України.