3-316гс15 Про стягнення коштів, за скаргою Регіональної служби на дії Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (далі - Регіональна служба) про перегляд Верховним Судом України ухвали господарського суду Одеської області від 9 жовтня 2014 року, постанови Одеського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2014 року та постанови Вищого господарського суду України від 22 січня 2015 року у справі № 916/2543/14 за позовом державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії (далі - ДП "АМПУ") до Регіональної служби про стягнення коштів, за скаргою Регіональної служби на дії Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (далі - ВДВС),

22 вересня 2014 року Регіональна служба звернулася до суду із зазначеною скаргою, посилаючись на те, що рішенням господарського суду Одеської області від 17 липня 2014 року задоволено позов ДП "АМПУ" до Регіональної служби про стягнення коштів. 4 серпня 2014 року видано судовий наказ про примусове виконання цього рішення. Постановою державного виконавця ВДВС від 2 вересня 2014 року відкрито виконавче провадження ВП № 44564667. Оскільки Регіональна служба є державним органом, який фінансується за рахунок державного бюджету, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників (845-2011-п) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2013 року № 845 (далі - Порядок), таке рішення про стягнення коштів має виконуватися органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Просила визнати незаконними дії ВДВС щодо винесення постанови від 2 вересня 2014 року ВП № 44564667 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Одеської області від 4 серпня 2014 року; визнати недійсною постанову ВДВС від 2 вересня 2014 року ВП № 44564667.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 9 жовтня 2014 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2014 року, в задоволенні скарги відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22 січня 2015 року постанову апеляційного суду залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 3 червня 2015 року справу № 916/2543/14 допущено до провадження Верховного Суду України.

У заяві про перегляд з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) України), Регіональна служба просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 9 жовтня 2014 року, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2014 року та постанову Вищого господарського суду України від 22 січня 2015 року і ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції ст. ст. 2-4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17) , ч. 2 ст. 3, п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку.

В обґрунтування заяви надано копії постанов Вищого господарського суду України від 18 лютого 2015 року у справі № 916/859/14, від 15 квітня 2015 року у справі № 916/663/14, від 30 квітня 2015 року у справі № 916/636/14.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню.

У справі, що розглядається, суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що дії ВДВС щодо відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду від 4 серпня 2014 року є законними, оскільки цей наказ підлягає виконанню державним виконавцем у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , але з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17) ; відсутні докази того, що виконання рішення господарського суду Одеської області від 17 липня 2014 року в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , є неможливим. Підстави для виконання рішення суду за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, відсутні.

Разом із тим у наданих для порівняння постановах суд касаційної інстанції, розглянувши справи за аналогічними скаргами Регіональної служби на дії ВДВС, дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення, з огляду на те, що боржник є державним органом і бюджетною установою, у зв'язку з чим наказ суду має виконуватися органами казначейства відповідно до Порядку, і тому державний виконавець не мав підстав для відкриття виконавчого провадження, а зобов'язаний був згідно з п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" відмовити у відкритті виконавчого провадження; дія Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17) не поширюється на виконання рішення у цих справах.

Викладене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних судових рішень у подібних правовідносинах.

Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.

У справі, що розглядається, судом установлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 17 липня 2014 року задоволено позов ДП "АМПУ" до Регіональної служби про стягнення коштів: стягнуто з Регіональної служби на користь ДП "АМПУ" 1 125 грн 25 коп. основного боргу, 74 грн 66 коп. пені, 124 грн 92 коп. інфляційних втрат, 20 грн 77 коп - 3 % річних, 1 827 грн 00 коп. судового збору. 4 серпня 2014 року видано судовий наказ про примусове виконання цього рішення. Постановою державного виконавця ВДВС від 2 вересня 2014 року за заявою стягувача відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного судового наказу про стягнення грошової суми у загальному розмірі 3 172 грн 60 коп, надано боржникові строк для добровільного виконання в 6-денний термін із дня винесення постанови.

За змістом п. 1 Типового положення про регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2009 року № 801 (801-2009-п) , така служба є державним органом ветеринарної медицини, що здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на відповідній території. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення регіональної ветслужби здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (п. 11 цього Положення (801-2009-п) ).

Згідно з довідкою Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 17 січня 2014 року № 05-08/4-455 Регіональна служба у 2014 році отримує фінансування із загального фонду державного бюджету та обслуговується в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Одеській області, власні надходження установи є доходами спеціального фонду державного бюджету.

Водночас відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Так, згідно з положеннями абз. 2 пп. 1 п. 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (2456-17) (у редакції, чинній на час винесення постанови ВДВС про відкриття виконавчого провадження) безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

На виконання ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" і п. 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (2456-17) постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (845-2011-п) затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

За змістом абз. 3 п. 2 Порядку (845-2013-п) (тут і далі - у редакції від 30 січня 2013 року № 45 (45-2013-п) ) у тексті цього документа термін "боржник" вживається у такому значенні - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Згідно з п. 3 Порядку (845-2011-п) рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 24 Порядку (845-2011-п) встановлено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у п. 6 цього Порядку.

Разом із тим відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Отже, зважаючи на те, що стягувачем за рішенням господарського суду Одеської області від 17 липня 2014 року є державне підприємство (ДП "АМПУ"), дія Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17) на зазначене судове рішення не поширюється.

Ураховуючи викладене, державні виконавці не мають законних підстав проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами в справах, де боржниками є державні органи. Стягувачам необхідно подавати такі документи безпосередньо до органів Казначейства.

Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження (п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Оскільки виконавчий документ у справі, що розглядається, має виконуватися виключно Казначейством, в якому обслуговується боржник, головний державний виконавець ВДВС повинен був відмовити ДП "АМПУ" у відкритті виконавчого провадження.

Згідно з пп. "а" п. 2 ч. 2 ст. 111-25 ГПК України Верховний Суд України за наявності підстав, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 111-16 цього Кодексу має право скасувати судове рішення (судові рішення) та ухвалити нове судове рішення чи змінити судове рішення.

За таких обставин заява Регіональної служби підлягає задоволенню, а постанова Вищого господарського суду України від 22 січня 2015 року, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2014 року та ухвала господарського суду Одеської області від 9 жовтня 2014 року - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення скарги Регіональної служби на дії ВДВС.

Керуючись ст.ст. 111-23, 111-24, 111-25 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Заяву Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті задовольнити.

Скасувати постанову Вищого господарського суду України від 22 січня 2015 року, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2014 року та ухвалу господарського суду Одеської області від 9 жовтня 2014 року у справі № 916/2543/14.

Ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити. Визнати незаконними дії Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 2 вересня 2014 року ВП № 44564667 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 4 серпня 2014 року № 916/2543/14 про стягнення з Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті на користь державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії грошової суми в загальному розмірі 3 172 грн 60 коп.

Визнати недійсною постанову Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 2 вересня 2014 року ВП № 44564667 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 4 серпня 2014 року № 916/2543/14.