3-389гс15 Про стягнення штрафу та пені у дохід державного бюджету - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Антимонопольного комітету України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 916/30/13-г за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський винзавод" (далі - ТОВ "Котовський винзавод") про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 4 березня 2013 року у справі № 916/30/13-г господарського суду Одеської області за позовом Антимонопольного комітету України до ТОВ "Котовський винзавод" про стягнення суми,

У грудні 2012 року Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Котовський винзавод" про стягнення штрафу та пені у сумі 90 500 грн у дохід державного бюджету.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що як встановлено рішенням Антимонопольного комітету України № 575-р від 15 серпня 2012 року (далі - рішення № 575-р), відповідач вчинив порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 цього Закону (неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки), на суб'єкта господарювання накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Штраф сплачено не було, а отже, відповідач має сплатити пеню згідно з частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Рішенням господарського суду Одеської області від 4 березня 2013 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22 травня 2013 року, позовні вимоги задоволено. Судові рішення мотивовано тим, що рішенням № 575-р було визнано факт вчинення ТОВ "Котовський винзавод" порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - неподання інформації на вимогу державного уповноваженого Антимонопольному комітету України від 31 жовтня 2011 року № 300-29/03-10457 та від 15 грудня 2011 року № 227-26/03-12191. За вчинення порушення, зазначеного в пункті 1 резолютивної частини рішення № 575-р, на ТОВ "Котовський винзавод" накладено штраф у розмірі 50 000 грн. Копію рішення № 575-р було направлено відповідачеві 22 серпня 2012 року та отримано ним 31 серпня 2012 року. В порушення вимог частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у двомісячний строк із дня одержання рішення про накладення штрафу відповідач штраф не сплатив і доказів оскарження рішення № 575-р не надав.

4 листопада 2013 року ТОВ "Котовський винзавод" звернулося до місцевого господарського суду із заявою про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 4 березня 2013 року у справі № 916/30/13-г за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви ТОВ "Котовський винзавод" послалося на те, що позивачем не було встановлено обставин належного вручення адресату поштової кореспонденції та, відповідно, отримання підприємством поштової кореспонденції від Антимонопольного комітету України і всупереч цьому застосовано штраф, що підлягає стягненню. Відповідач наголосив, що 14 серпня 2013 року після ознайомлення із матеріалами судової справи № 916/30/13-г зі змісту рішення № 575-р йому стало відомо про вручення поштових відправлень із вимогами від 31 жовтня 2011 року № 300-29/03-10457 та від 15 грудня 2011 року № 227-26/03-12191, ОСОБА_1, який згідно з довіреністю ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою, уповноваженою ТОВ "Котовський винзавод" на одержання пошти. Підтвердженням цього факту є лист Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта". З метою встановлення факту видачі довіреності ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ "Котовський винзавод" провело службову перевірку, за результатами якої з'ясувалося, що ОСОБА_1 ніколи не працював і не працює у ТОВ "Котовський винзавод", а директор ОСОБА_2 не видавав ОСОЮА_1 довіреності на отримання поштової кореспонденції, надісланої на адресу: 65009, м. Одеса, вул. Сонячна, 5. Підпис на довіреності, виконаний від імені директора, ОСОБА_2 не належить. Зазначені обставини стали підставою для звернення ТОВ "Котовський винзавод" до Антимонопольного комітету із заявою про можливість ознайомлення з матеріалами справи № 227-26.4/128-11. 9 жовтня 2013 року представник заявника ознайомився зі справою. ТОВ "Котовський винзавод" стверджує, що саме із цього моменту воно дізналося про обставини, які стали підставою для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення від 4 березня 2013 року за нововиявленими обставинами, які, на думку заявника, полягають у неврученні поштової кореспонденції, адресованої Антимонопольним комітетом України, уповноваженому представникові ТОВ "Котовський винзавод".

Рішенням господарського суду Одеської області від 18 грудня 2013 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19 березня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10 червня 2014 року скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19 березня 2014 року, справу передано на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2015 року залишено в силі рішення господарського суду Одеської області від 18 грудня 2013 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 15 квітня 2015 року рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, суд касаційної інстанції погодився з їх висновком про відмову у задоволенні позову з огляду на отримання поштової кореспонденції, адресованої відповідачеві, не уповноваженою на те особою.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 916/30/13-г з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), Антимонопольний комітет України просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 18 грудня 2013 року, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2015 року, постанову Вищого господарського суду України від 15 квітня 2015 року, а рішення господарського суду Одеської області від 4 березня 2013 року залишити без змін.

На обґрунтування заяви Антимонопольним комітетом України надано копію постанови Вищого господарського суду України від 24 лютого 2015 року у справі № 916/2835/13 за позовом Антимонопольного комітету України до ТОВ "Котовський винзавод" про стягнення суми, в якій Вищий господарський суд України, застосувавши до спірних правовідносин ті самі норми матеріального права, дійшов висновку, що для вирішення цього спору не мають суттєвого значення обставини, пов'язані з отриманням рішення від імені ТОВ "Котовський винзавод" не уповноваженою на те особою, оскільки про обізнаність відповідача з рішенням № 575-р принаймні із березня 2013 року свідчить факт оскарження ТОВ "Котовський винзавод" в апеляційному порядку рішення господарського суду Одеської області від 4 березня 2013 року у справі № 916/30/13-г.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Право заявника, відповідача, третьої особи на оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення передбачено частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Цей строк не може бути відновлено.

Судова справа № 916/30/13-г розглядалася судами неодноразово. Зокрема, рішення господарського суду Одеської області від 4 березня 2013 року про задоволення позовних вимог Антимонопольного комітету України до ТОВ "Котовський винзавод" про стягнення штрафу та пені, з огляду на невиконання рішення № 575-р, переглядалося за апеляційною скаргою ТОВ "Котовський винзавод" від 18 березня 2013 року.

Наведена обставина свідчить, що ТОВ "Котовський винзавод" безпідставно не скористалося своїм правом на оскарження рішення № 575-р у судовому порядку, передбаченим частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", посилаючись на необізнаність із цим рішенням.

Таким чином, Вищий господарський суд України дійшов помилкового висновку, що визнання недійсною довіреності, на підставі якої отримано рішення № 575-р, є підставою для відмови у позові у цій справі.

Відповідно до статті 111-25 ГПК України Верховний Суд України у разі неправильного застосування судом (судами) норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, має право скасувати судове рішення (судові рішення) та залишити в силі судове рішення (судові рішення), що було помилково скасовано судом апеляційної та/або касаційної інстанції.

За таких обставин рішення господарського суду Одеської області від 18 грудня 2013 року, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2015 року, постанова Вищого господарського суду України від 15 квітня 2015 року підлягають скасуванню, а постанова Одеського апеляційного господарського суду від 22 травня 2013 року - залишенню в силі.

Керуючись статтями 111-16, 111-23, 111-24, 111-25 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Заяву Антимонопольного комітету України задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 18 грудня 2013 року, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2015 року, постанову Вищого господарського суду України від 15 квітня 2015 року скасувати.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22 травня 2013 року залишити в силі.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 4 частини 1 статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України.