Судова палата у господарських справах Верховного Суду України 

у складі:

головуючого                     Колесника П.І.,

суддів:                         Барбари В.П., Берднік І.С., 

                                Ємця А.А., Потильчака О.І., 

                                Шицького І.Б., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажавтоматика" (далі - ТОВ "Спецмонтажавтоматика") про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18 грудня 2014 року у справі № 5011-46/8219-2012 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" (далі - ТОВ "Експлуатаційна компанія") про визнання банкрутом,

У березні 2015 року до Верховного Суду України звернулося ТОВ "Спецмонтажавтоматика" із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 18 грудня 2014 року у справі № 5011-46/8219-2012 із підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), в якій просило скасувати постанову суду касаційної інстанції, постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2014 року та залишити в силі ухвалу господарського суду м. Києва від 26 травня 2014 року.

Підставою для перегляду постанови заявник вважає неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 17, 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI (4212-17) ; далі - Закон про банкрутство).

На обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого, на думку ТОВ "Спецмонтажавтоматика", ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 26 червня 2014 року у справі № Б8/180-10, від 5 червня 2013 року у справі № 5023/8376/11, від 26 липня 2011 року у справі № 25/55, від 8 липня 2014 року у справі № 5023/7301/11.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ТОВ "Спецмонтажавтоматика", ТОВ "Експлуатаційна компанія", публічного акціонерного товариства "Київенерго", перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні справи судами установлено, що ухвалою господарського суду м. Києва від 22 червня 2012 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Експлуатаційна компанія".

Ухвалою цього ж суду від 4 лютого 2013 року відкрито процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Седлецького О.В., якого зобов'язано протягом трьох місяців подати для схвалення зборами кредиторів план санації боржника, що має відповідати вимогам статті 18 Закону про банкрутство, а також надати господарському суду докази розгляду цього плану зборами кредиторів боржника.

Господарський суд м. Києва ухвалою від 6 вересня 2013 року затвердив план санації ТОВ "Експлуатаційна компанія".

У лютому 2014 року уповноважена особа засновника (учасника) боржника приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" (далі - ПрАТ "Трест Київміськбуд-1") звернулася до суду з клопотанням про усунення арбітражного керуючого Седлецького О.В. від виконання обов'язків керуючого санацією та призначення нового керуючого санацією - арбітражного керуючого Юринця А.В. Клопотання мотивовано неналежним виконанням Седлецьким О.В. своїх повноважень, оскільки в порушення вимог Закону про банкрутство фактичний строк складання та схвалення плану санації ТОВ "Експлуатаційна компанія" перевищив три місяці.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26 травня 2014 року у задоволенні клопотання відмовлено у зв'язку з його безпідставністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2014 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 18 грудня 2014 року, ухвалу господарського суду м. Києва від 26 травня 2014 року скасовано; клопотання ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" задоволено; усунуто арбітражного керуючого Седлецького О.В. від виконання обов'язків керуючого санацією та припинено його повноваження; керуючим санацією боржника призначено арбітражного керуючого Юринця А.В.

Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду про наявність правових підстав для задоволення клопотання.

Такий висновок суду касаційної інстанції є обґрунтованим, виходячи із нижченаведеного.

За змістом статті 17 Закону про банкрутство господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону (2343-12) , має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією. Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців. Одночасно з винесенням ухвали про санацію господарський суд своєю ухвалою призначає керуючого санацією за наявності у нього ліцензії, крім випадків, передбачених цим Законом (2343-12) .

Частиною шостою цієї статті передбачено, що керуючий санацією зобов'язаний, зокрема, розробити та подати для схвалення зборами кредиторів план санації боржника, а частиною першою статті 18 Закону про банкрутство визначено, що протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, крім випадків, передбачених цим Законом (2343-12) .

План санації розглядається зборами кредиторів, які скликаються керуючим санацією в чотиримісячний строк з дня винесення господарським судом ухвали про санацію, якщо інше не передбачено цим Законом (2343-12) (частина четверта статті 18 Закону про банкрутство).

Разом із цим відповідно до частини одинадцятої статті 3-1 Закону про банкрутство невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Судом апеляційної інстанції установлено, що арбітражний керуючий Седлецький О.В. для затвердження плану санації скликав збори комітету кредиторів, а не збори кредиторів, як зазначив суд першої інстанції в ухвалі від 4 лютого 2013 року, з пропуском місячного строку, встановленого ухвалою суду, що, як наслідок, призвело до збільшення передбаченого статтею 18 Закону про банкрутство строку для розгляду плану санації. Також суд не встановив обставин, через які збори кредиторів не було скликано вчасно.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що керуючий санацією Седлецький О.В. не вчинив належних та залежних від нього дій, спрямованих на дотримання передбачених статтею 18 Закону про банкрутство строків подання та розгляду плану санації.

На підставі встановлених апеляційним судом обставин справи відповідно до його повноважень, передбачених ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України дійшов обґрунтованого висновку про те, що дотримання керуючим санацією строку для подання плану санації на розгляд зборів кредиторів, а в подальшому і суду, створює позитивні наслідки як для надання кредиторами зауважень до плану санації та усунення його недоліків, дотримання строку розгляду такого плану з прийняттям відповідного рішення, так і уникнення наслідків, передбачених, зокрема, частиною шостою статті 18 Закону про банкрутство, а саме: якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до господарського суду не подано плану санації боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону (2343-12) .

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції правомірно погодився з висновками суду апеляційної інстанції про неналежне виконання керуючим санацією своїх обов'язків, що дає підстави суду постановити ухвалу про усунення арбітражного керуючого від виконання ним обов'язків керуючого санацією та призначення нового керуючого санацією.

Згідно з частиною першою статті 111-26 ГПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Ураховуючи те, що суд касаційної інстанції при вирішенні цієї справи правильно застосував норми матеріального права, у задоволенні заяви ТОВ "Спецмонтажавтоматика" слід відмовити.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" (192-19) і керуючись статтями 111-23, 111-24, 111-26 Господарського процесуального кодексу України (у редакції до 28 березня 2015 року), Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажавтоматика" відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України.