Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого                 Колесника П.І.,

суддів:                     Балюка М.І., Барбари В.П.,

                            Жайворонок Т.Є., Берднік І.С.,

                            Шицького І.Б., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 14 травня 2014 року в справі № 925/1800/13 за позовом прокурора м. Умані в інтересах держави в особі відділу освіти Уманської міської ради до відділу комунального майна Уманської міської ради, комунального підприємства «Уманська стоматологічна поліклініка» (далі - КП «Уманська стоматологічна поліклініка») про визнання договору оренди недійсним та зобов'язання вчинити певні дії,

У листопаді 2013 року прокурор м. Умані звернувся до суду із зазначеним позовом в інтересах держави в особі відділу освіти Уманської міської ради, посилаючись на те, що 17 липня 2009 року між відділом комунального майна Уманської міської ради та Уманською стоматологічною поліклінікою укладено договір оренди нежитлового приміщення, розташованого у нежитловій будівлі Уманської міської гімназії, яка перебуває на балансі відділу освіти Уманської міської ради. Зазначений договір укладено з порушенням законодавства про освіту, оскільки здача в оренду приміщень загальноосвітніх навчальних закладів для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється. Оспорюваний договір оренди порушує принцип цільового використання комунального майна та гарантованого права дітей на освіту, тому прокурор просив визнати цей договір недійсним і зобов'язати КП «Уманська стоматологічна поліклініка» звільнити орендоване нежитлове приміщення.

Заперечуючи проти позову, відділ комунального майна Уманської міської ради та КП «Уманська стоматологічна поліклініка» посилались на те, що зазначений договір відповідає вимогам чинного законодавства, інтересам учнів і педагогічного колективу гімназії та школи, не суперечить інтересам держави чи суспільства, оскільки Державними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчального процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01 (v0063588-01) , затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 року № 63, передбачено функціонування у загальноосвітніх закладах медичних кабінетів, зокрема, кабінету зубного лікаря; спірне приміщення передано в оренду для забезпечення безоплатного медичного огляду, надання стоматологічної допомоги учням Уманської міської гімназії та загальноосвітньої школи № 7.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19 листопада 2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14 травня 2014 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30 березня 2015 року справу № 925/1800/13 за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 14 травня 2014 року допущено до провадження Верховного Суду України.

У заяві про перегляд з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України), заступник Генерального прокурора України просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 14 травня 2014 року, рішення господарського суду Черкаської області від 19 листопада 2013 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2014 року і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту» (1060-12) .

На обґрунтування заяви надано копії постанов Вищого господарського суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 923/591/14, від 8 жовтня 2014 року у справі № 906/213/14 (rs40867721) , від 15 жовтня 2014 року у справі № 910/17883/13, від 26 лютого 2015 року у справі № 923/866/14, правовідносини в яких, на думку заявника, подібні до правовідносин у справі, що розглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд судового рішення не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про освіту» (1060-12) навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Частиною 5 ст. 63 зазначеного Закону (1060-12) встановлено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про загальну середню освіту» (651-14) учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності забезпечуються медичним обслуговуванням, що здійснюється медичними працівниками, які входять до штату цих закладів або відповідних закладів охорони здоров'я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Заклади охорони здоров'я разом з органами управління освітою та органами охорони здоров'я щорічно забезпечують безоплатний медичний огляд учнів (вихованців), моніторинг і корекцію стану здоров'я, проведення лікувально-профілактичних заходів у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01 (v0063588-01) , затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 року № 63, встановлено, що у будівлях загальноосвітніх шкіл передбачаються такі функціональні групи приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, кабінети трудового навчання та профорієнтації, продовженого дня, фізкультурно-спортивні, приміщення харчоблоку, медичні, актовий зал, бібліотека, адміністративні, допоміжні приміщення - вестибюль, рекреації, гардероби, санітарні вузли з технічними приміщеннями тощо (п. 3.2). Медичний блок слід розміщувати на першому поверсі. Медичний блок складається із таких приміщень: кабінет лікаря завдовжки 7 м (для визначення гостроти слуху та зору учнів), площею не менше 16 кв. м; кабінет зубного лікаря площею не менше 16 кв. м, обладнаний витяжною шафою; процедурний кабінет площею 10 + 8 кв. м; кабінет психофізіологічного розвантаження площею не менше 18 кв. м (п. 3.12). Здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється (п. 3.19).

Під час розгляду справи судами встановлено, що згідно з протоколом засідання постійної комісії міської ради з питань управління комунальною власністю від 15 липня 2009 року погоджено передачу в оренду Уманській міській стоматологічній поліклініці допоміжних приміщень у будівлі міської гімназії терміном на 1 рік для розміщення стоматологічного кабінету з метою надання безоплатних медичних послуг учням і педагогічному складу навчального закладу.

17 липня 2009 року між відділом комунального майна Уманської міської ради (орендодавець) та Уманською стоматологічною поліклінікою (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 20 строком дії до 16 липня 2010 року.

За умовами цього договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно міської комунальної власності, а саме: приміщення № 121 загальною площею 47,5 кв. м, розташоване в нежитловій будівлі Уманської міської гімназії за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Коломенська, 5, яка перебуває на балансі відділу освіти Уманської міської ради. Майно передано в оренду для розміщення філії Уманської міської стоматологічної поліклініки (п.п. 1.1, 1.2 договору).

У подальшому до договору було внесено зміни, згідно з якими збільшено розмір орендної плати та продовжено строк дії договору до 11 липня 2015 року.

За змістом довідки фінансового управління Уманської міської ради від 15 листопада 2013 року № 971/02 КП «Уманська стоматологічна поліклініка» та комунальний заклад Уманська міська гімназія утримуються за рахунок коштів міського бюджету.

Судами встановлено, що орендоване приміщення розташоване в кінці коридору, окремо виділене, має окремий вхід, що виходить у частину двору, відділену від двору гімназії.

Листом від 14 листопада 2013 року № 191 директор Уманської міської гімназії звернувся до директора КП «Уманська стоматологічна поліклініка» з проханням продовжити орендні відносини з метою забезпечення невідкладної стоматологічної допомоги учням та трудовому колективу гімназії.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій, з висновками яких погодився суд касаційної інстанції, виходили з того, що відсутні підстави для визнання недійсним оспорюваного договору оренди. Прокурором та позивачем не доведено того, що функціонування стоматологічного кабінету не пов'язано з навчально-виховним процесом та що КП «Уманська стоматологічна поліклініка» використовує орендоване приміщення не за призначенням з огляду на те, що це приміщення використовується з метою медичного обслуговування учнів.

Разом із тим у наданих для порівняння постановах у справах № 923/591/14, № 906/213/14 (rs40867721) , № 910/17883/13, № 923/866/14 суд касаційної інстанції дійшов висновків про наявність підстав для визнання недійсними договорів оренди приміщень, розташованих у навчальних закладах, метою яких є використання, не пов'язане з навчально-виховним процесом, а саме: для розміщення пункту ксерокопіювання; під склад; для розміщення громадської організації, що не здійснює освітню діяльність; для розміщення магазину відповідно.

Таким чином, рішення у зазначених справах прийнято залежно від установлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин кожної справи, які відрізняються від обставин у справі, що розглядається, а тому зазначені постанови не є підтвердженням неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у розумінні ст. 111-16 ГПК України .

Згідно з ч. 1 ст. 111-26 ГПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

З огляду на викладене заява заступника Генерального прокурора України про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 14 травня 2014 року в справі № 925/1800/13 задоволенню не підлягає.

Керуючись п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» (192-19) від 12 лютого 2015 року № 192-VIII та ст.ст. 111-23, 111-24, 111-26 ГПК України, у редакції, що діяла до набрання чинності цим Законом (192-19) , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви заступника Генерального прокурора України про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 14 травня 2014 року в справі № 925/1800/13 відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України.