Про внесення змін до договору та за зустрічним позовом МПП "Бората" до виконкому Бориспільської міськради про скасування рішення та внесення змін до договору - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву малого приватного підприємства "Бората" (далі - МПП "Бората") про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 24 грудня 2014 року в справі № 911/3912/13 за позовом виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області (далі - виконком Бориспільської міськради) до МПП "Бората" про внесення змін до договору та за зустрічним позовом МПП "Бората" до виконкому Бориспільської міськради про скасування рішення та внесення змін до договору,

У жовтні 2013 року виконком Бориспільської міськради звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 13 жовтня 2008 року між ним та МПП "Бората" (замовник) укладено договір про сплату коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Бориспіля № 53 (далі - Договір), відповідно до якого підприємство повинно було здійснити сплату пайового внеску до міського бюджету у розмірі 1 779 317 грн згідно з розрахунком. МПП "Бората" у повному обсязі зобов'язання не виконало, сплативши 500 000 грн. Рішенням господарського суду, яке набрало законної сили, з підприємства стягнуто на користь виконкому заборгованість за цим Договором у сумі 1 279 317 грн пайового внеску, 188 187 грн 13 коп. інфляційних втрат та 83 564 грн 41 коп - 3 % річних. Виконком послався на те, що МПП "Бората" мало також передати площі забудови (житлова площа - 101,62 кв. м і торгівельна площа - 17,83 кв. м), чого підприємство у повному обсязі не виконало. Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , який набрав чинності 12 березня 2011 року, встановлено необхідність приведення у відповідність до вимог цього Закону договорів про пайову участь, укладених до набрання ним чинності. 7 жовтня 2013 року виконком Бориспільської міськради прийняв рішення № 636 про внесення змін до Договору. Позивач просив доповнити Договір пунктами 3.8, 3.9, згідно з якими: привести Договір у відповідність до чинного законодавства шляхом перерахунку непереданої частини площ, прийнятих в експлуатацію, у грошові кошти відповідно до розрахунку пайової участі, замовник зобов'язаний у строк до 11 жовтня 2013 року сплатити кошти пайової участі в сумі 526 199 грн до місцевого бюджету.

У листопаді 2013 року МПП "Бората", заперечуючи проти позовних вимог виконкому Бориспільської міськради, звернулося до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що Договором визначено дольову участь замовника у розмірі 1 779 317 грн, з яких 500 000 грн сплачено підприємством, а 1 279 317 грн стягнуто за рішенням суду. Вимоги про сплату вартості частини площ, прийнятих в експлуатацію, стосуються не сплати розміру дольової участі підприємства, а покладення додаткових обов'язків з передачі органу місцевого самоврядування матеріальних активів у розмірі 526 199 грн, які є еквівалентом відповідної площі забудови (житлова площа - 101,62 кв. м і торгівельна площа - 17,83 кв. м), що прямо заборонено законодавством. МПП "Бората" просило привести Договір у відповідність із законодавством, виклавши п. 3.1 у наступній редакції "Сторони домовились, що кошти замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, надходять шляхом сплати "Замовником" "Виконкому" певної суми коштів на рахунок цільового фонду соціального та культурного розвитку м. Борисполя"; привести додаток до Договору "Розрахунок розміру коштів замовників" у відповідність до законодавства шляхом вилучення із тексту словосполучення "житловою площею - 2 (два) відсотки" та цифрових позначень за цим словосполученням; привести рішення виконкому Бориспільської міськради від 7 жовтня 2013 року № 636 у відповідність до законодавства шляхом визнання його недійсним та скасування.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Київської області від 16 липня 2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 листопада 2014 року, первісний позов задоволено. Доповнено Договір пунктами 3.8, 3.9, згідно з якими: Договір має бути приведено у відповідність до чинного законодавства шляхом перерахунку непереданої частини площ, прийнятих в експлуатацію, у грошові кошти відповідно до розрахунку пайової участі; замовник зобов'язаний у строк до 11 жовтня 2013 року сплатити кошти пайової участі в сумі 526 199 грн до місцевого бюджету. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24 грудня 2014 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 листопада 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27 березня 2015 року справу № 911/3912/13 за заявою МПП "Бората" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 24 грудня 2014 року допущено до провадження Верховного Суду України.

У заяві про перегляд з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) України), МПП "Бората" просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 24 грудня 2014 року і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову виконкому Бориспільської міськради, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції п. 7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) .

В обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що мало наслідком ухвалення різних за змістом судових рішень, заявник надав копію постанови Вищого господарського суду України від 14 лютого 2012 року № 24/257, правовідносини в якій подібні до правовідносин у справі, що розглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що рішенням Бориспільської міськради від 4 вересня 2008 року № 4484-39-V затверджено Положення про встановлення розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя, згідно з яким замовник сплачує кошти у формі грошового внеску, передачі майна (рухомого чи нерухомого), виконання певних робіт та надання послуг (п. 3). Пунктом 6 визначено результат сплати коштів замовника: при сплаті замовником коштів єдиним платежем або згідно з графіком фінансове управління видає довідку про сплату коштів замовником; при передачі майна - акт приймання-передачі майна, оформлений в установленому законодавством порядку. Затверджено формулу розрахунку коштів замовників при новому будівництві.

На підставі цього рішення 13 жовтня 2008 року між виконкомом Бориспільської міськради (Виконком) та МПП "Бората" (Замовник) укладено Договір.

Згідно з пунктами 1.1, 1.3 Договору Замовник здійснює впровадження проекту - багатоповерхового житлового будинку із 5 блок-секцій і торгового центру на вул. Ватутіна, 99, у м. Борисполі Київської області (далі - Будинок); кошти Замовника, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, надходять шляхом сплати певної суми коштів чи передачі майна (рухомого чи нерухомого), виконання певних робіт, про що надаються підтверджуючі документи.

Відповідно до п. 3.1 Договору сторони домовилися, що кошти замовників, які залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, надходять шляхом сплати Замовником Виконкому певної суми коштів на відповідний рахунок або у вигляді передачі майна (рухомого чи нерухомого), виконання певних робіт чи надання послуг, про що надаються підтверджуючі документи.

22 січня 2009 року сторонами Договору складено та підписано акт приймання-передачі квартир, згідно з яким Забудовник на виконання п. 3.2 Договору передає Виконкому житлову площу у розмірі 2 % від загальної площі квартир І черги Будинку, що становить 101,62 кв. м, а виконком приймає зазначені в акті квартири (усього загальною площею 101,3 кв. м).

29 січня 2010 року сторонами Договору складено та підписано акт приймання-передачі квартир, згідно з яким Забудовник на виконання п. 3.2 Договору передає Виконкому житлову площу у розмірі 2 % від загальної площі квартир ІІ та ІІІ черги Будинку, що становить 194,4 кв. м, а виконком приймає зазначені в акті квартири.

Із претензії Бориспільської міської ради від 28 травня 2012 року № 12-31-2486, надісланої на адресу МПП "Бората", вбачається, що Виконком вважає невиконаними зобов'язання підприємства за Договором у частині сплати коштів у сумі 1 279 317 грн та передачі житлової площі - 101,62 кв. м і торгівельної площі - 17,83 кв. м; повідомляє про врахування коштів у сумі 500 000 грн, сплачених підприємством за виконання робіт із розробки архітектурно-планувальних рішень на об'єкт (школу), як сплату за І пусковий комплекс у сумі 408 673 грн та частково за ІІ пусковий комплекс у сумі 91 327 грн.

У серпні 2012 року виконком Бориспільської міськради звернувся до господарського суду з позовом до МПП "Бората" про стягнення боргу зі сплати пайового внеску за Договором у розмірі 1 279 317 грн, інфляційних втрат, 3 % річних та пені.

Рішенням господарського суду Київської області від 31 жовтня 2012 року, залишеним у цій частині без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, стягнуто з МПП "Бората" на користь місцевого бюджету м. Борисполя 1 279 317 грн пайового внеску, 188 187 грн 13 коп. інфляційних втрат і 83 564 грн 41 коп. - 3 % річних.

7 жовтня 2013 року виконком Бориспільської міськради прийняв рішення № 636 про внесення змін до договору Договору шляхом доповнення його пунктами 3.8, 3.9, згідно з якими: Договір має бути приведено у відповідність до чинного законодавства шляхом перерахунку непереданої частини площ, прийнятих в експлуатацію, у грошові кошти відповідно до розрахунку пайової участі; замовник зобов'язаний у строк до 11 жовтня 2013 року сплатити кошти пайової участі в сумі 526 199 грн до місцевого бюджету. Проект додаткової угоди до Договору доповнено розрахунком, розробленим Виконкомом, згідно з яким непередані площі, визначені Договором, складаються sз 17,83 кв. м (вбудовані) ІІ черги будівництва та 101,62 кв. м (житлової) ІV черги будівництва.

8 жовтня 2013 року Бориспільська міськрада надіслала на адресу МПП "Бората" лист № 12-31-4166 з пропозицією укласти відповідну додаткову угоду до Договору, проте відповіді не отримала.

Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що як вбачається з аналізу умов Договору, останній відповідно до вимог законодавства, чинного на момент його укладення, передбачав участь забудовника (відповідача) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста як коштами, так і шляхом передачі відповідної житлової і торгівельної площі. Необхідність внесення змін до Договору передбачена законом незалежно від волі сторін у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , яким встановлено необхідність приведення у відповідність до вимог цього Закону (3038-17) раніше укладених договорів про сплату пайової участі замовником будівництва щодо визначення зобов'язань забудовника виключно у грошовій формі.

Суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій та зазначив, що в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог судові рішення не оскаржуються.

Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах заявник надав копію постанови Вищого господарського суду України від 14 лютого 2012 року у справі № 24/257, в якій предметом спору є внесення змін до договору про сплату інвестором пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста у зв'язку із набранням чинності Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) та необхідністю приведення зазначеного договору у відповідність до вимог цього Закону (3038-17) , зокрема п. 7 Прикінцевих положень. Суд касаційної інстанції, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, виходив із того, що строк виконання зобов'язання замовником будівництва щодо сплати пайових внесків за договором настав до набрання чинності Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , а тому на правовідносини сторін та на наслідки цих правовідносин не можуть поширюватися норми цього Закону (3038-17) .

Таким чином, має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції п. 7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) .

Усуваючи розбіжності у застосуванні судами касаційної інстанції норм матеріального права у межах доводів заяви про перегляд, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла таких висновків.

За змістом положень ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

12 березня 2011 року набув чинності Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) (ч. 3 ст. 40 цього Закону набула чинності з 1 січня 2013 року).

Відповідно до вимог ст. 40 зазначеного Закону порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону (3038-17) .

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених ч. 5 ст. 30 цього Закону.

Згідно з п. 7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом (3038-17) , передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом (3038-17) , такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом (3038-17) . Будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону (3038-17) , прийняті до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом (3038-17) .

Наведена норма не містить застереження про те, що її дія поширюється лише на договори, строк виконання зобов'язання за якими не настав.

Аналіз зазначених норм матеріального права з урахуванням установлених судом обставин справи дає підстави для висновку, що суд касаційної інстанції у справі, яка розглядається, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин п. 7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) . При цьому суд виходив із преюдиціальності фактів, установлених судовими рішеннями в іншій господарській справі, предметом розгляду яких було неналежне виконання МПП "Бората" Договору про сплату коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Бориспіля.

Відповідно до ст.ст. 111-24-111-26 ГПК України (1798-12) повноваження Верховного Суду України обмежено виключно висновками про правильне застосування норми матеріального права щодо спірних правовідносин у межах доводів заяви про перегляд та обґрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції з цього питання у разі повного або часткового скасування постанови суду касаційної інстанції.